Ухвала суду № 69423425, 10.10.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2017 р. Справа № 806/2175/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача -пред. ОСОБА_3; від відповідача-пред. ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного науково-технологічного підприємства "Надія-Алкон" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" серпня 2017 р. у справі за позовом Приватного науково-технологічного підприємства "Надія-Алкон" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-технологічне підприємство "Надія-Алкон" (далі - ПНТП "Надія-Алкон") звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.07.2017 року №0014171403 про застосування штрафних санкцій в розмірі 28677,34 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.08.2017року у задоволенні позовних вимог Приватному науково-технологічному підприємству "Надія-Алкон" -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, що позивач посилається на постанови Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа №21-469а14), від 04.07.2011 (справа № 21-163а11), від 10.07.2012 (справа № 21-147а12), від 27.05.2014 (справа № 21-126а14), у яких міститься висновок, що порушення валютного законодавства підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративно-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, і на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством. На переконання позивача, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі висновків акту документальну позапланової виїзної перевірки ПНТП "Надія-Алкон" від 10.07.2017 № 346/06-30-14-03/20419876 (а.с. 9-14) Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2017 № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства" в сумі 28677,34 грн. (а.с. 7).

Актом перевірки зафіксовано порушення ПНТП "Надія-Алкон" статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами і доповненнями), постанов Правління Національного банку України від 04.12.2015 № 863 та від 03.03.2015 № 140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" при виконанні експортного контракту № 02/11-2015 від 02.11.2015, укладеному УП "Грануліт" (Республіка Білорусь) кошти надійшли з порушенням термінів розрахунків у сумі 15955,54 доларів США.

Так в ході перевірки контролюючим органом встановлено, що по контракту на експорт продукції № 02/11-2015 від 02.11.2015, укладеному з УП "Грануліт" (Республіка Білорусь), надійшла валютна виручка ПНТП "Надія-Алкон" у загальній сумі 24526,14 доларів США в оплату відвантаженої продукції, з якої 15955,54 доларів США надійшло з установлених порушенням термінів розрахунків, а саме:

по ВМД № 101060000/2015/020839 від 04.12.2015 на суму 8589,43 доларів США (граничний термін надходження валютної виручки 03.03.2016)

1000,00 доларів США надійшли 21.03.2016 (кількість прострочених днів - 18);

3000,00 доларів США надійшли 22.03.2016 (кількість прострочених днів - 19);

1000,00 доларів США надійшли 29.03.2016 (кількість прострочених днів - 26);

1589,43 доларів США надійшли 30.03.2016 (кількість прострочених днів - 27);

по ВМД № 101060000/2015/022066 від 19.12.2015 на суму 9366,11 доларів США (граничний термін надходження валютної виручки 18.03.2016)

1410,57 доларів США надійшли 30.03.2016 (кількість прострочених днів - 12);

1263,88 доларів США надійшли 11.04.2016 (кількість прострочених днів - 24);

3791,66 доларів США надійшли 12.04.2016 (кількість прострочених днів - 25);

725,00 доларів США надійшли 12.04.2016 (кількість прострочених днів - 25);

2175,00 доларів США надійшли 13.04.2016 (кількість прострочених днів - 26).

Позивач не заперечує факту допущення ним порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортного контракту № 02/11-2015 від 02.11.2015, укладеному з УП "Грануліт" (Республіка Білорусь) і розміру нарахованої відповідачем пені.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу 2 підпункту 1.1 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої 24 березня 1999 року постановою Національного банку України №136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення анти терористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14 листопада 2013 року №453 (чинна з 04 березня 2015 року і діє до 03 червня 2015 року) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Однак, Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 01.01.2011, статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, якою передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Це зумовлено тим, що Податковий кодекс України містить спеціальні норми, які встановлюють строки для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Аналізуючи наведені норми Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вживаний у частині 2 статті 250 цього Кодексу термін «штрафні санкції» є узагальнюючим, та охоплює санкції у вигляді як штрафу, так і пені.

Враховуючи, що відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган (органи доходів і зборів - державної фіскальної служби) є відповідальною особою за нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності; частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлений розмір пені, як штрафної санкції та частиною 5 статті 4 цього Закону контролюючий орган наділяється правом стягнення пені, до спірних правовідносини сторін має застосуватися положення частини 2 статті 250 Господарського кодексу України.

Отож, до спірних правовідносин положення ч.1 статті 250 Господарського кодексу України застосуванню не підлягають в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті, тому посилання позивача на вказану норму є безпідставним.

Посилання позивача на практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки нормативно-правове регулювання правовідносин у даній адміністративній справі відрізняється від того, якому надано оцінку Верховним Судом України у його постановах від 04.11.2014 (справа №21-469а14), від 04.07.2011 (справа № 21-163а11), від 10.07.2012 (справа № 21-147а12), від 27.05.2014 (справа № 21-126а14), так як у згадуваних справах спірні правовідносини виникли раніше, ніж було внесено зазначені зміни до Податкового кодексу України та Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного науково-технологічного підприємства "Надія-Алкон" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" серпня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне науково-технологічне підприємство "Надія-Алкон" вул. Нескорених, 22-а,с.Довжик,Житомирський р-н.,10004

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Житомирській області вул.Юрка Тютюнника,7,м.Житомир,10003

4-Полохіна ОСОБА_5 м.Житомир, БОС 1/610, кв. 8 - ,