Ухвала суду № 69423313, 03.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 р.Справа № 580/863/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Сільського голови Будильської сільської ради ОСОБА_2 на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.07.2017р. по справі № 580/863/17

за позовом ОСОБА_1

до Сільського голови Будильської сільської ради ОСОБА_2

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Будильського сільського голови Будильської сільської ради Лебединського району ОСОБА_2 ( далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він 19 квітня 2017 року звернувся до відповідача із заявою № 169 в якій зазначено чотири питання серед яких питання 1,1 і 2, а саме: назвати прізвища та посади всіх осіб Будильської сільської ради які розглядали питання 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 р. та питання 2.4,2.5,2.6,5.1, 5.2, 5.3,12,14 його заяви № 192 від 17.06.2016 року; просив повідомити чи є конфіденційною інформація про прізвища імена по батькові фізичних осіб які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території Буддистської сільської ради та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища імена по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою ТОВ «Будильське» і ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га. У відповідь на його заяву відповідач написав листа № 02-20/473 від 13.05.2017 р. в якому не надав відповідь на питання 1.1 заяви - не назвав прізвища та посади всіх осіб Будильської сільської ради які розглядали питання 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 р. та питань 2.4,2.5,2.6, , 5.2, 5.3, 12,14 моєї заяви № 192 від 17.06.2016 р; не надав відповідь на питання 2 його заяви, про те чи є конфіденційною формація про прізвища імена по батькові фізичних осіб які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території сільради та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища імена по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих сільській раді в оренду ТОВ «Будильське» та ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га.

Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 14.07.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до сільського голови Будильської сільської ради ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність голови Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області ОСОБА_2 щодо ненадання відповіді на питання 1.1. і 2 заяви ОСОБА_1 № 169 від 19 квітня 2017 року.

Стягнено з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме - витрати пов'язані з прибуттям до суду розмірі 144 грн. 97 коп.

Стягнено з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 640 грн. на користь Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Позивач, ОСОБА_1, не погодився з постановою суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, подав апеляційну скаргу в якій просить суд постанову суду першої інстанції змінити в частині стягнення на його користь судових витрат.

Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання в частині розподілу судових витрат, а саме: стягнути з Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області на користь заявника добові витрати у розмірі 60 грн.

Також з постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19 квітня 2017 року, позивач звернувся з заявою до Будильського сільського голови із заявою № 169 (а.с. 4) у зазначеній заяві він просить повідомити прізвища та посади всіх осіб Будильської сільської ради які розглядали питання 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 р. та питання 2.4,2.5,2.6,5.1, 5.2, 5.3,12,14 його заяви № 192 від 17.06.2016 року; просив повідомити чи є конфіденційною інформація про прізвища імена по батькові фізичних осіб які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території Буддистської сільської ради та про площу цих земельних ділянок, в тому числіпрізвища імена по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою ТОВ «Будильське» і ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га. У відповідь на його заяву відповідач написав листа № 02-20/473 від 13.05.2017 р.

13 травня 2017, Будильський сільський голова ОСОБА_2 надав відповідь ОСОБА_1 на його заяву №169 від 19 квітня 2017 року (а.с.5) з вказаної відповіді встановлено, що відповідь на п.1.1 не містить обґрунтування, а п.2, 2.1 містить цитати Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про інформацію».

Як вбачається з матеріалів справи, з заяви ОСОБА_1 №169 (а.с.4) встановлено, що вона має 4 пункти в якій останній просив повідомити прізвища та посади всіх осіб Будильської сільської ради які розглядали питання 7 та 7,1 його заяви № 170 від 03.06.2016 р. та питання 2.4,2.5,2.6,5.1, 5.2, 5.3,12,14 його заяви № 192 від 17.06.2016 року; просив повідомити чи є конфіденційною інформація про прізвища імена по батькові фізичних осіб які отримали у власність чи користування земельні ділянки на території Буддистської сільської ради та про площу цих земельних ділянок, в тому числі прізвища імена по батькові громадян та площі земельних ділянок не витребуваних та не успадкованих паїв переданих Будильською сільською радою ТОВ «Будильське» і ПАТ «Лебідь» площею 41,3932 га і 221,909 га., за таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказане звернення є таким, що не потребує додаткового вивчення, а за таких обставин підлягало вирішенню у пятнадцятиденний строк.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань);

Згідно з ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачене право громадянина одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян». органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем був порушений строк розгляду звернення ОСОБА_1 передбачений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на зазначену заяву ОСОБА_1 (а.с.5), п.1.1 не містить обґрунтування, а п.2, п. 2.1 містить цитати Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», а за таких обставин не відповідає вимогам ст.ст. 18,19 Закону України «Про звернення громадян».

15 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся на адресу відповідача з заявою №269 у якій зазначив, що не отримав належної відповіді на його заяву № 169 від 19 квітня 2017 року. 13 липня 2017 року ОСОБА_2 за №02-20/733 ОСОБА_1 була надана відповідь на його заяви №169 від 19 квітня 2017 року та 15 червня 2017 року, яка є повною та відповідає вимогам Закону України «Про зверення громадян», а за таких обставин суд вважає, що відповідачем виконані позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобовязання надати відповіді на питання 1.1 і 2 заяви № 169 від 19 квітня 2017 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача на розгляд його звернення відповідно до вимог Закону України «Про зверення громадян» підлягають поновленню, а адміністративний позов до часткового задоволення, в частині визнання протиправною бездіяльності Будильського сільського голови ОСОБА_2

Апеляційна скарга позивача щодо неправильного розподілу судових витрат судом першої інстанції, задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.91 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог позивача про компенсацію добових витрат у зв'язку з участю у судових засіданнях по справі, оскільки постановою Кабінету Міністрів від 27.04.2006 року №590 Про граничний розмір компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, на який послався позивач в апеляційній скарзі, не передбачено компенсацію добових витрат у зв'язку з участю у судових засіданнях по адміністративній справі.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правильно здійснив розподіл судових витрат, стягнувши з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати, пов'язані із прибуттям до суду в сумі 7грн. 96 коп. та компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 137 грн. 00 коп..

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційних скарг є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Сільського голови Будильської сільської ради ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 14.07.2017р. по справі № 580/863/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 09.10.2017 р.