Ухвала суду № 69423248, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р.Справа № 816/633/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017р. по справі № 816/633/17

за позовом ОСОБА_1

до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ(з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області третя особа Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

04 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області (надалі відповідач), третя особа: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у відмові від 24.03.2017 року в проведенні службового розслідування нещасного випадку (травмування), що стався 18.07.1996 року з колишнім працівником міліції ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, знаходячись при виконанні службових обовязків, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 року з колишнім працівником міліції ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, знаходячись при виконанні службових обовязків, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї та оформити його результати з урахуванням вимог пунктів 3.8, 3.9, 3.10, 3.19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, при цьому скласти та видати висновок службового розслідування та акти за формами Н- 1 та Н - 5 у встановлені строки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017р. по справі № 816/633/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ ( з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, третя особа: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області у створенні комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування ОСОБА_1, викладену у листі від 24.03.2017 р. № 3322/115/117/01-2017.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 року з ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1346 від 27.12.2002 р. та з урахуванням висновків суду по даній справі.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області ( код ЄДРПОУ 08674821) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017р. по справі № 816/633/17 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області про відмову у створенні комісії з розслідування нещасного випадку є хибним і зроблений внаслідок невірного застосування п. 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженим наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 р. за № 83/7404. Так, звернувшись до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, позивач не надав оригіналу чи копії лікарняного листка про тимчасову непрацездатність за період з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року, а встановити, чи подавався лікарняний лист ОСОБА_1 до Лубенського МВ, перебуваючи на посаді слідчого, не надавалося можливим, у звязку із тим, що лікарняні листки, відповідно до наказу МВС України від 27.12.1994 р. № 710, зберігаються в підрозділі протягом трьох років та на даний час знищені. Також апелянт стверджує, що норми вказаного Порядку не повинні застосовуватися до спірних відносин, оскільки прийняті через шість років після події, щодо якої позивач просить провести розслідування. Крім того, вважає, що ліквідаційна комісія Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області та ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області не можуть мати статус відповідача та третьої особи в адміністративній справі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

До суду надійшли письмове клопотання відповідача за підписом заступника голови ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, в якому останній просив суд апеляційної інстанції провести судове засідання без участі свого представника. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що уповноважений представник перебуває на лікарняному.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, колегія суддів, враховуючи, що третя особа не позбавлена можливості направити в судове засідання іншого представника, зважаючи на достатність матеріалів справи для її розгляду та відсутність необхідності у заслуховуванні пояснень представників відповідача та третьої особи, з метою вирішення справи протягом розумного строку вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.05.1981 року (наказ про прийняття УВС Полтавського облвиконкому від 01.06.1981 року № 103 о/с) по 19.06.2001 року (наказ про звільнення УМВС України в Полтавській області від 19.06.2001 року № 51 о/с), звільнений за ст. 65 п. а (за віком у відставку) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 19.06.2001 року у спеціальному званні майор міліції /а.с.56/.

У період з 19.12.1994 року по 20.09.1998 року ОСОБА_1 перебував на посаді старшого уповноваженого групи по організації розкриття злочинів проти особистості відділення КР Лубенського міськрайонного відділу УМВС у Полтавській області /а.с. 82/.

Згідно змісту позовної заяви та пояснень ОСОБА_1 18.07.1996 р., близько 10 год. 30 хв., позивач, перебуваючи на посаді старшого уповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, під час проведення учбово тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї отримав акустичну травму.

Після отримання зазначеної травми ОСОБА_1 було доставлено до лікувального закладу, де позивач з 18.07.1996 року по 02.08.1998 року знаходився на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні Лубенського ЦРЛ.

При цьому, зі слів ОСОБА_1, до керівника із відповідним рапортом про проведення розслідування нещасного випадку не звертався, а керівництво в свою чергу не ставило питання про необхідність його проведення.

В свою чергу, з боку відповідача також не надано інформацію, чи повідомлявся керівник 18.07.1996 року про нещасний випадок, зокрема, ОСОБА_1 або будь-якою іншою особою. До того ж в особовій справі відсутні висновки з цього приводу.

17.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з письмовою заявою /а.с. 13/, в якій просив:

- створити комісію з розслідування нещасного випадку за фактом колишнього працівника Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку капітана міліції ОСОБА_1 під час виконання службових обовязків, 18.07.1996 року, під час проведення учбово тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї;

- провести службове розслідування за фактом травмування колишнього працівника Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку капітана міліції ОСОБА_1 під час виконання службових обовязків, 18.07.1996 року, під час проведення учбово тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї, та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р. № 1346.

До заяви від 17.03.2017 року ОСОБА_1 додано копію епікризу про перебування на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні Лубенської ЦРЛ з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року /а.с. 14/.

За результатами розгляду заяви ліквідаційною комісією надано відповідь, оформлену листом від 24.03.2017 р. № 3322/115/117/01-2017 /а.с. 16/.

У зазначеному листі вказано, що оскільки ОСОБА_1 не надано документального медичного підтвердження, а саме лікарняного листа, ліквідаційна комісія Лубенського МВ не має підстав для створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування ОСОБА_1 під час проведення учбово тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї, та просили надати копію лікарняного листа, що буде підставою створення комісії.

24.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом № С-146 /а.с. 50/, де просив повідомити, чи створено комісію з розслідування нещасного випадку за фактом травмування 18.07.1996 року ОСОБА_1, чи проводиться службове розслідування за даним фактом та які дані необхідно йому подати для більш повного та обєктивного розслідування.

За результатами розгляду запиту від 24.03.2017 року ОСОБА_1 отримано відповідь, оформлену листом від 31.03.2017 року № 3681/115/117/01-2017 /а.с. 51/, яка аналогічна відповіді відповідача, оформленої листом від 24.03.2017 року № 3322/115/117/01-2017, попросивши позивача надати копію лікарняного листа, що буде підставою для створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування.

У звязку із отриманою відповіддю позивач звернувся до головного лікаря Лубенського ЦРЛ із проханням надати копію лікарняного листа № 029923 за період з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року /а.с. 52/.

Листом від 05.04.2017 року за підписом головного лікаря Комунальної Лубенської центральної міської лікарні повідомлено, що згідно п. 12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України, Міністерством праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.11.2004 р., видача дубліката лікарняного листа № 029923 з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року неможливе, оскільки оформлення дубліката листка непрацездатності здійснюється при наявності довідки з місця роботи про те, що виплата за цим лікарняним листом не здійснювалась. /а.с. 53/.

Як пояснив позивач, кошти за цим лікарняним листом йому були виплачені, що зумовило його звернення до ліквідаційної комісії із заявами № С- 206, № С-207, в яких він просив провести службове розслідування отриманої ним 18.07.1996 року травми при виконанні службових обовязків (під час проведення учбово тренувальних стрільб); направити запити та витребувати в Комунальній Лубенській центральній міській лікарні дублікат листка непрацездатності № 029923 від 18.07.1996 року, виданого на ім'я ОСОБА_1, виписку з журналу реєстрації листків непрацездатності № 029923 від 18.07.1996 року.

За результатами звернень від 14.04.2017 року за № С- 206, № С-207 листом від 13.05.2017 року позивача повідомлено, що оскільки наказ МВС України № 230 від 12.03.2013 року "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, набрав чинності 26.04.2013 року, тобто більше ніж через 16 років після отримання травми, немає підстав для проведення службового розслідування згідно вищевказаної інструкції по факту отримання травми 18.07.1996 року. До того ж, вищевказаною інструкцією не передбачено проведення службових розслідувань відносно звільнених працівників ОВС. З огляду на викладене, також не має підстав для витребування ліквідаційною комісією Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області з Лубенського ЦМЛ вказаних у зверненні документів /а.с. 60/.

Не погодившись із відмовою від 24.03.2017 року щодо створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування відмови шляхом застосування приписів ч.2 ст.11 КАС України, та зобовязуючи відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 року з ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що такі вимоги є передчасними, оскільки в даному провадженні судом не досліджуються такі причинно - наслідкові зв'язки (спір стосується наявності підстав для призначення розслідування та створення відповідної комісії). Встановлення зазначених звязків є дискреційним повноваженням відповідної комісії, а тому суд без її висновків та рішень не може перебирати на себе повноваження комісії ще до її утворення. Суд може в подальшому надати правову оцінку висновкам комісії, у випадку їх оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірні відносини склалися внаслідок різного тлумачення сторонами підстав застосування Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за № 83/7404.

Колегія суддів зазначає, що з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року № 1346 розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі Порядок № 1346).

Згідно з п.1.1 Порядку № 1346 цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

У відповідно до п.1.2. Порядку № 1346 його дія поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).

Розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку (п.1.3. Порядку № 1346).

Положеннями пункту 2.1 Порядку № 1346 встановлено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

За приписами пункту 3.1 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

В свою чергу, виходячи зі змісту пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Згідно з пунктом 3.19 Порядку № 1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Отже, за вказаними нормами права розслідуванню підлягає нещасний випадок незалежно від дати події, а підставою організації розслідування нещасного випадку є одержання керівником повідомлення про нещасний випадок від працівника, який його виявив, або самого потерпілого. При цьому керівник підрозділу, одержавши таке повідомлення, повинен наказом або розпорядженням організувати його розслідування.

Враховуючи часові рамки спірних відносин (звернення позивача в 2017 року щодо проведення службового розслідування отриманої ним 18.07.1996 року травми), обставини, за яких позивачем отримано травму (при виконанні службових обовязків (під час проведення учбово тренувальних стрільб), підстави несвоєчасного повідомлення про нещасний випадок та відсутність строку давності для звернення про розслідування нещасних випадків, колегія судів дійшла висновку про розповсюдження дії Порядку № 1346 на спірні відносини.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що предметом оскарження позивачем є відповідь ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області, яка оформлена листом від 24.03.2017 року, тобто звернення до суду про її оскарження відбулося у межах строків, визначених ст. 99 КАС України, а тому посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення є хибним.

Дослідивши зміст вказаного листа, колегією суддів встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачу у створенні комісії з розслідування нещасних випадків слугувало не надання ОСОБА_1 при зверненні копії лікарняного листа.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346 організація розслідування комісією нещасного випадку ініціюється керівником підрозділу, який одержав повідомлення про нещасний випадок.

Послідовність дій, які повинен вчинити керівник при отриманні повідомлення про нещасний випадок та в подальшому, порядок розслідування таких повідомлень та їх облік визначено положеннями розділу 3 Порядку № 1346.

Слід відмітити, що Порядком № 1346 не передбачено такої умови для створення комісії з розслідування нещасного випадку, як обовязкове надання разом з повідомлення про нещасний випадок оригіналу або копії лікарняного листка.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано лікарняний лист № 029923, який в 1996 році здано до бухгалтерії Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області одразу після повернення на службу по закінченню лікування. Період перебування на лікарняному позивачу було оплачено в повному обсязі. В подальшому з приводу отриманої травми ОСОБА_1 звертався до за медичною допомогою до лікаря ЛОР та лікаря-невролога Лубенського ЦРЛ, який повідомив, що погіршення стану здоров'я настало від акустичної травми.

На вимогу суду першої інстанції надати пояснення із документальним підтвердженням щодо обліку робочого часу ОСОБА_1 за період перебування на службі з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року (чи перебував на службі в цей період, яким чином оплачувався цей період), інформацію з приводу подання (неподання) ОСОБА_1 лікарняного листа про тимчасову непрацездатність за вказаний період, а також інформацію щодо організації учбово-тренувальних стрільб 18.07.1996 року, ліквідаційна комісія Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області надала письмову відповідь (а.с. 42).

У наданій відповіді відповідач вказує, що документи обліку робочого часу ОСОБА_1 (табелі робочого часу) за період перебування на службі з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року не складалися та не велися, оскільки не були передбачені жодними нормативними документами та застосовувалися лише до вільнонайманих працівників. Також зазначив, що у зв'язку із закінченням строку зберігання накази про проведення навчально-тренувальних стрільб було знищено відповідно до наказу МВС України від 27.12.1994 року № 710, а тому інформацію з цього приводу надати неможливо. Встановити, чи подавав ОСОБА_1 лікарняний листок до Лубенського МВ, не надалося можливим, у зв'язку з тим, що термін зберігання лікарняних листів відповідно до вимог того ж наказу МВС № 710 - три роки, а на даний час вони знищені.

На запит суду комунальною Лубенською центральною міською лікарнею (КЛЦМЛ) повідомлено, що гр. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛЦМЛ в період з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року з діагнозом "акустична травма, лівосторонній кохлеарний неврит", за наслідками видавався лікарняний лист № 029923. На підтвердження надано виписку із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого № 6882/1064 (а.с. 37-38).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в КЛЦМЛ в період з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року з діагнозом "акустична травма, лівосторонній кохлеарний неврит" та факт видачі лікарняного листа № 029923, про що мається запис в історії хвороби позивача, яка зберігається в архіві КЛЦМЛ, підтверджується документально матеріалами справи.

За таких обставин, з урахуванням положень розділу 3 Порядку № 1346, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність відмови відповідача у створенні комісії з розслідування нещасного випадку за повідомленням позивача з огляду на ненадання останнім копії лікарняного листка про втрату працездатності за період, за який його було надано в 1996 році та в подальшому знищено за закінченням терміну зберігання самим відповідачем.

Враховуючи встановлену судами першої та апеляційної інстанції протиправність відмови відповідача, викладену у формі листа від 24.03.2017 року № 3322/115/117/01-2017, колегія суддів дійшла висновку про її скасування та наявність підстав для застосування судом першої інстанції при вирішенні даного спору ч.2 ст.11 КАС України.

Оскільки відповідач відмовляючи за повідомленням позивача в створенні комісії з розслідування нещасного випадку діяв неправомірно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 року з ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1346 від 27.12.2002 року, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Лубенський МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області з 09.11.2015 р. перебуває у стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій запис про припинення юридичної особи Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області до ЄДР не внесений, означена установа в особі ліквідаційної комісії, до якої перейшли всі повноваження щодо керівництва нею, може бути відповідачем у судових провадженнях.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017р. по справі № 816/633/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.10.2017 р.