Ухвала суду № 69423207, 04.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку апеляційного оскарження

Справа № 802/551/17-а

04 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пфаннер Бар» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001961409 від 22.03.2017 року («форма «Р») Головного управління ДФС України у Вінницькій області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001971409 від 22.03.2017 року («форма «Р») Головного управління ДФС України у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ТОВ «Пфаннер Бар» вказує на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 ним отримано лише 22.05.2017 року, а тому вказану причину пропуску просить вважати поважною.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив її задовольнити.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили її залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню, зважаючи на наступне.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених КАС України (ст. 13 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

В силу ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно вимог ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 1 ст.17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2017 року у відкритому судовому засіданні за участю сторін судом першої інстанції проголошено оскаржуване рішення, однак повний текст постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року товариством отримано 22.05.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Водночас інші докази щодо отримання апелянтом повного тексту рішення відсутні в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність повного тексту рішення позбавило апелянта можливості подати апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 186 КАС України, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення апелянта до суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебіг процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою обчислюється з дня наступного за днем отримання постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів бере до уваги той факт, що апеляційну скаргу згідно листа керівника відділення №1 ТОВ «Нової Пошти» ОСОБА_4 та копії експрес-накладної подано позивачем 01.06.2017 року.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, а процесуальний строк звернення до суду з апеляційною скаргою поновленню.

Керуючись ст.ст. 13, 102, 185, 186, 196 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

2. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пфаннер Бар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7