Постанова № 69423178, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р. Справа № 818/906/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017р. по справі № 818/906/17

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_2 (далі по тексту позивач, ОСОБА_2І.) звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 (далі по тексту уповноважена особа, перший відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту Фонд, другий відповідач), в якому просив суд зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 включити дані про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору від 20.05.2016 р. №980-019-000242633 банківського вкладу (депозиту) Перше знайомство стосовно гарантованої суми у розмірі 35000 грн. та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року по справі № 818/906/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії задоволено.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 (м. Київ, вул. Прорізна, буд. 8) включити дані про ОСОБА_2 (40000, м. Суми, вул. Шота Руставелі, буд. 67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору від 20.05.2016 р. №980-019-000242633 банківського вкладу (депозиту) Перше знайомство стосовно гарантованої суми у розмірі 35 000 грн. та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь ОСОБА_2 (40000, м. Суми, вул. Шота Руставелі, буд. 67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_1, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року по справі № 818/906/17 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про нікчемність правочинів між ОСОБА_2 та ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" (далі по тексту ТОВ «КІЦ») у вигляді договору позики № 980-019-000219059 від 11.04.2016 року, між ОСОБА_2 та Банком у вигляді договору банківського вкладу (депозиту) від 20.05.2016 р. №980-019-000242633, та між Банком і ТОВ «КІЦ» у вигляді договору відступлення прав вимоги № 2 від 19.05.2016 р. Вказує, що перекази коштів у розмірі 35306,57 грн. були здійснені під час дії обмежувальних заходів НБУ та перед введенням тимчасової адміністрації у проблемному банку. Пояснив, що переказ коштів позивачем на депозитний рахунок було здійснено з поточного рахунку, на який ТОВ «КІЦ» повернув позичені у ОСОБА_2 кошти. Отже, правовідносини по перерахуванню позивачем коштів виникли внаслідок укладання двостороннього договору між позивачем та ТОВ «КІЦ», що вказує на те, позивач не є вкладником Банку у розумінні ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому у уповноваженої особи відсутні підстави для включення ОСОБА_2 до вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 р. №980-019-000242633, згідно з яким вкладником було внесено 35000 грн. (а.с. 10).

Перерахування позивачем коштів за договором підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2016 р. №5031875 (а.с.12).

Зазначені кошти надійшли на банківський рахунок ОСОБА_2 наступним чином:

11.04.2016 р. між ОСОБА_2 та ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" був укладений договір №980-019-000219059, згідно з умовами якого позивач передав у власність ТОВ Кредитно-Інвестиційний центр кошти у сумі 5000,00 грн. (а.с.17);

12.04.2016 р. до договору №980-019-000219059 від 11.04.2016 року були внесені зміни щодо збільшення суми коштів, що передається ОСОБА_2 у власність ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" в сумі 30000 грн. (а.с.18).

20.05.2016 р. з банківського рахунку ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" позивачу було здійснено повернення 5139,35 грн. та 30167,22 грн. на його банківський рахунок.

В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" листом від 12.09.2016 року повідомила позивача про нікчемність правочинну, а саме, що переказ коштів (транзакція), здійснений ОСОБА_2 20.05.2016 р. в сумі 35000 грн., з призначенням платежу "Залучення коштів на депозит згідно договору №980-019-000242633 від 20.05.2016 року" на рахунок №26203531391802, що належить ОСОБА_2, є нікчемним на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37 та пунктів 1, 2, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.14).

Не погодившись з такими діями уповноваженої особи, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобовязання першого відповідача включити дані про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду по договору від 20.05.2016 р. №980-019-000242633 банківського вкладу (депозиту) Перше знайомство стосовно гарантованої суми у розмірі 35000 грн. та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон № 4452-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.

За частиною 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Разом з тим, згідно з п.1 ч.6 ст.36 Закону № 4452-VІ обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 11 частини 2 статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За приписами п.п.1, 2, 7, 9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2, 3 розділу IV Положення встановлено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

За визначенням пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах банківського вкладу (депозиту) та банківського рахунку.

В силу ч.1 ст.1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

У свою чергу, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації позивач уклав з Банком Договір банківського вкладу (депозиту) від 20 травня 2016 року, на підставі якого йому відкрито розрахунковий рахунок в цьому Банку (№ 262042620353139802).

20 травня 2016 року на цей розрахунковий рахунок зараховано кошти на суму 35000 грн., які надійшли від ТОВ «КІЦ» (на виконання інвестиційного договору «Капітал+» від 11.04.2016 року).

Судом першої інстанції з'ясовано, що Уповноважена особа Фонду не включив ОСОБА_2 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «КІЦ» 20 травня 2015 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 (перерахування коштів на суму 30167,22 грн. (сума позики) і 5139,35 грн. (проценти за позикою) є нікчемними. Підставою нікчемності зазначено положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 1, 2, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відповідач фактично визнав нікчемними дві розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавав у позику ТОВ «КІЦ» на умовах Договору «Капітал+» (інвестиційного), який є договором позики від 11.04.2016 року вже обліковувалися на його розрахунковому рахунку в Банку (№ 26020353139802), позаяк ТОВ «КІЦ» повернуло їх йому разом з нарахованими процентами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за Договором банківського вкладу (депозиту) від 20 травня 2016 року, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Також є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що та обставина, що зарахування коштів на рахунок клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемними розрахункових операцій банку.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів відхиляє посилання першого відповідача на положення пунктів 1, 2, 7, 9 частини третьої статті 38 закону № 4452-VI, як і на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними.

Доводи відповідача про нікчемність договору № 2 від 19.05.2016 року між Банком та ТОВ «КІЦ» про відсутплення права вимоги за договорами купівлі-продажу цінних паперів на суму 181060378,00 грн., колегією суддів не беруться до уваги в якості доказу нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) на імя ОСОБА_2, оскільки укладення договору відступлення права вимоги не має жодного відношення до укладеного позивачем договору. Інвестиційний договір «Капітал+» між ОСОБА_2 та ТОВ «КІЦ» укладено 11.04.2016 року, тобто, до моменту укладення договору відступлення права вимоги.

Підсумовуючи викладене, беручи до уваги, що першим відповідачем необґрунтовано не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 року № 980-019-000242633, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобовязання уповноваженої особи включити ОСОБА_2 до вказаного переліку.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Іншого Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що відповідно до листа Державної казначейської служби України від 29.09.2016 року № 8-08/450-16374 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не отримує бюджетні асигнування, оскільки не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (а.с.49).

Суд першої інстанції не звернув на це уваги та стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставою для зміни постанови є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції помилково стягнув судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, постанова Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року по справі № 818/906/17 в цій частині підлягає зміні шляхом скасування в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року по справі № 818/906/17 змінити в частині розподілу судових витрат шляхом скасування в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 року по справі № 818/906/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.10.2017 р.