Постанова № 69423003, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представник апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/5173/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просив суд: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 5766,45грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1, Чугуївського району, Харківська область, 63521) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 5766,45грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят шість гривень сорок п'ять копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області подало клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в Чугуївському районі Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №3534.

Протягом 2012-2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходився на спрощеній системі оподаткування.

Суб'єктом владних повноважень до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заявлена вимога про стягнення коштів ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії у формі вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 24.04.2013 року № Ф 164 на суму 5766, 45 грн. (а.с.7).

Рішення суб'єкта владних повноважень є діючим.

Доказів виконання відповідачем обов'язку за цим рішенням або припинення такого обов'язку у інший спосіб, доказів відсутності такого обов'язку через дефекти форми, змісту або правової чи документальної підстави походження рішення суб'єкта владних повноважень матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в ході розгляду справи не встановлено факту порушення, заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою, прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин. При цьому, судом першої інстанції зазначено, що перевірка законності рішення суб'єкта владних повноважень, котре створило обов'язок по здійсненню платежу, за правилами ч.3 ст.2 КАС України та з огляду на положення ст. 138 названого кодексу виходить за межі предмета доказування по даній справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників - фізичних осіб - підприємців, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 4.6 п. 6 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289 та ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", фізичні особи - підприємці, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць та сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний рік.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заявлена вимога про стягнення коштів ґрунтується на правовому акті індивідуальної дії у формі вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 24.04.2013 року № Ф 164 на суму 5766, 45 грн. (а.с.7).

При цьому, позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в Чугуївському районі Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №3534. До 20 січня 2012р. відповідач не сплатив зобов'язання зі сплати суми єдиного внеску у розмірі 5766,45грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника. Відносно вказаного суб'єкта господарювання було винесено рішення у формі вимоги про сплату недоїмки, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб'єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості.

Колегія суддів вважає хибними такі висновки Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, з огляду на наступне.

Зі змісту запитів № 1 та № 2 про інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач у 2012 році не був зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду в Чугуївському районі Харківської області, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №3534. ФО-П ОСОБА_2, зареєстрований у Київській об'єднаній державній додатковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (Московський район) з 26.11.2003 за номером взяття на облік: 21456 /а.с. 80-83/.

Крім того, згідно Довідки Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.04№ 3376-04/23, відповідач зареєстрований як платник страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 16.01.2002 року, станом на 01.10.2013 року відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску /а.с. 84/

Даний факт також підтверджується відмовою в наданні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 10.04.2017 р. та відповіддю Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 31.03.2017 р. вих. № 603/Х/20-31-17-18 де зазначено, що у відповідача згідно інтеграційних карток платника податковий борг не обліковується /а.с. 85-86/.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції не вірно встановив фактичні обставини справи та помилково дійшов до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 5766,45грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були неповно з'ясувані обставини, що мають значення для справи, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/5173/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову якою в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2017 р.