Ухвала суду № 69422481, 04.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/7259/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Ю.П., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ «Імексбанк»», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в розмірі вкладу на суму 167 763 гривень в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та зобов'язання надати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «Імексбанк» за рахунок Фонду за договорами №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року, №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року, №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 14.03.2014 року в розмірі вкладу на суму 167 763 гривень, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року позов задоволений.

Відповідач - уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северин Ю.П. оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що укладений між позивачем та ОСОБА_3 договір цесії не породжує для відповідача жодного обов'язку проводити переоформлення прав. Покликається на те, що позивач правомірно не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки він не має права на таке відшкодування, так як безпосередньо не є вкладником банку. Крім того, правочини, укладені між позивачем та ОСОБА_3 є нікчемними, оскільки АТ «Імексбанк» заборонено здійснювати будь - які операції за чинними договорами, починаючи з 15.01.2015 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду були повідомлені належним чином. Суд ухвалив провести розгляд апеляційної скарги на підставі ст.ст.41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.03.2014 року між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_3 укладений договір №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.».

Відповідно до п. 3.1. публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, банк приймає від вкладника вклад, внесений на умовах (сума, валюта, процентна ставка, строк зберігання тощо), які визначені у цьому договорі та договорі про приєднання до договору та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за його користування.

Згідно договору № 660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», мінімальна сума вкладу 1000 грн., поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 14 квітня 2015 року.

05.05.2014 року між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_3 укладений договір №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.».

Відповідно до п. 3.1. публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, банк приймає від вкладника вклад, внесений на умовах (сума, валюта, процентна ставка, строк зберігання тощо), які визначені у цьому договорі та договорі про приєднання до договору та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за його користування.

Згідно договору № 660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», мінімальна сума вкладу 1000 грн., поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 5 червня 2015 року.

05.05.2014 року між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_3 укладений договір №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.».

Відповідно до п. 3.1. публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, банк приймає від вкладника вклад, внесений на умовах (сума, валюта, процентна ставка, строк зберігання тощо), які визначені у цьому договорі та договорі про приєднання до договору та зобов'язується повернути вклад та сплатити проценти за його користування.

Згідно договору № 660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», мінімальна сума вкладу 1000 грн., поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 5 червня 2015 року.

Листом від 05.02.2015 року на адресу АТ «Імексбанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомили банк про відступлення ОСОБА_2 права вимоги за договором №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», в частині, на суму 72 675грн., за договором №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», в частині, на суму 4313 грн. та за договором №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», в частині на суму 90 775 грн. та просили здійснювати виплату коштів по вказаних депозитами у відповідності з укладеними договорами про відступку права вимоги.

Відступлення права вимоги було здійснено на підставі договорів від 23.01.2015 року про відступку права вимоги за договором №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», за договором №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» та за договором №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.1. договору про відступку права вимоги за договором №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» - первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги за договором №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», укладеного між первісним кредитором та АТ «Імексбанк» в частині на суму 72 675гривень.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступку права вимоги за договором №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» - первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги за договором №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», укладеного між первісним кредитором та АТ «Імексбанк» в частині на суму 4313гривень.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступку права вимоги за договором №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» - первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває належне первісному кредиторові право вимоги за договором №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», укладеного між первісним кредитором та АТ «Імексбанк» в частині на суму 90 775гривень.

За цими договорами новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів (п. 1.2. договору).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (код ЄДРПОУ: 20971504; МФО: 328384; місце знаходження: проспект Гагаріна, 12-а, м. Одеса, Україна).

Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. із заявою від 28.05.2015 року про визнання його вкладником на суму 167 763 на підставі договорів, укладених 23.01.2015 року із ОСОБА_3 про відступку права вимоги за договором №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року; за договором №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року; за договором №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 14.03.2014 року, укладених між АТ «Імексбанк» та ОСОБА_3 і просив включити його до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 167 763 гривень, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідь на звернення від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. позивач не отримував, в перелік вкладників АТ «Імексбанк», які мають право бути включені у списки на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 не включений.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що позивач є вкладником банку, оскільки до нього перейшли всі права вкладника за договорами відступки права вимоги, а тому ОСОБА_2 має право бути включений у списки на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі якого в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. надати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами №660042809 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року, №660042810 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 05 травня 2014 року, №660042254 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 14.03.2014 року в розмірі вкладу на суму 167 763 гривень, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частин 2 та 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Отже, на законодавчому рівні визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом з тим, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним в судовому порядку не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених ст.228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Покликання апелянта на нікчемність правочинів до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки доказів на підтвердження такої нікчемності договорів (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северином Ю.П. не надано.

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першої ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про банки та банківську діяльність» не містить обмежень прав вкладників на укладання договорів відступлення права вимоги у зв'язку з початком ліквідаційної процедури банку.

Покликання апелянта на те, що позивач безпосередньо не укладав договорів банківського рахунку з АТ «Імексбанк», а тому не є вкладником і не має права вимагати включення його у реєстр вкладників як особи, яка має право вимагати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_2 за договорами про відступку права вимоги набув право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплату грошових коштів.

Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі №819/3041/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник

Ухвала складена в повному обсязі 09.10.2017 року.