Ухвала суду № 69422409, 10.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року справа №805/1790/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:головуючого судді Шишова О.О.,суддів Сіваченко І.В.,Чебанова О.О.,при секретарі судового засідання Борисова А.А.,за участю представника позивача ОСОБА_2,представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 р. у справі № 805/1790/17-а (головуючий І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» до ОСОБА_4 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби задоволений в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_4 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 43 950грн. 93 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачу травні 2016 року звільнялось від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», (ОСОБА_6 № 1669-VII) податкові зобовязання за червень-серпень 2016 року позивачем сплачені своєчасно та в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що позивачем всупереч вимогам пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України у встановлені строки не сплачені грошові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Зазначила, що позивач самостійно визначив зобовязання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тому відповідно вимог Податкового Кодексу України у ТОВ «Техремпоставка» є обовязок з його сплати а тому правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що відповідно вимог ст.6 Закону № 1669-VII, позивач звільнений від сплати орендної плати за земельну ділянку. Крім того, за період червень-серпень 2016 року орендну плата була сплачена. Крім того, за травень 2016 року були сторновані податкові зобовязання відповідно до уточненої податкової декларації від 27 грудня 2016 року. Також зазначила про наявність висновку торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» (надалі ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА», підприємство, позивач) зареєстровано як юридична особа, юридична адреса: 85612, Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, включено до ЄДРПОУ за № 31366910 та перебуває на обліку в ОСОБА_4 обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник орендної плати за землю. Судом встановлено та не є спірним, що позивач здійснює господарську діяльність на території м. Курахове Донецької області.

Відповідач ОСОБА_4 обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ОСОБА_4 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що відповідачем в приміщенні ОСОБА_4 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено перевірку податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб, на підставі якого прийнято Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб від 13 грудня 2016 року № 1523/12-0/31366910. При перевірці було використано податкові декларації з орендної плати за землю за 2016 рік, надані в електронному вигляді та зареєстровані в податковому органі 11.02.2016 року за № НОМЕР_2 J06020 /арк. справи 6-7/.

На підставі зазначеного акту, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 43 950, 93 грн. /арк. справи 8-9/.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство скористалось своїм правом на підставі пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України й оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 лютого 2017 року № 2298/10/05-99-10-01-12-1 скаргу ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Рішенням Державної фіскальної служби України від 04 квітня 2017 року № 6899/6/99-99-11-03-01-25 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін /арк. справи 10-28/.

Вичерпавши засоби адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» звернулось до суду з позовною заявою, у якій Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у загальній сумі 43 950, 93 грн.

Предметом спору між сторонами є правомірність нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобовязання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація)документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пункт 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, встановлює, що платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на виконання вищезазначених вимог законодавства, до контролюючого органу було подано звітну податкову декларацію на 2016 рік з орендної плати від 11.02.2016 року № НОМЕР_2 та уточнюючу податкову декларацію на 2016 рік з орендної плати з юридичних осіб від 27.12.2016 № НОМЕР_3, відповідно до якої у рядку 6-12 нарахована до зменшення податкового зобовязання за періоди березень-травень 2016 року та частину червня 2016 року на загальну суму 236 846,71 грн. /арк. справи 80-87/.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає ОСОБА_6 України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі ОСОБА_6 № 1669).

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалось під час проведення антитерористичної операції звільнення субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Донецької області на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.09.2002 року № 292 було укладено договір оренди земельної ділянки від 28 січня 2003 року, який зареєстровано в Марїнському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідний запис від 06 травня 2003 року за № 2/7. За умовами означеного договору, орендодавець передав ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» в оренду земельну ділянку, що знаходиться на території Дачненської сільської ради Марїнського району Донецької області за межами населеного пункту /арк. справи 113-122/.

Суд зазначає, що 30 жовтня 2014 року на виконання Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція». Відповідно до Додатку до Розпорядження м. Курахове та Дачненську сільську раду внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону № 1669.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Курахове та Дачненська сільська рада.

Таким чином, на позивача поширювались положення статті 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі яких підприємство звільнялось від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2016 року, терміном сплати 30.06.2016, що було відображено в уточненій податковій декларації від 27.12.2016 № НОМЕР_3.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року № 1365-VIII були внесені зміни до статті 6 Закону № 1669, якою звільнили субєктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м. Курахове та Дачненська сільська рада не входять.

Тобто, з 08.06.2016 року (дати набрання чинності Закону від 17.05.2016 року № 1365-VIII) позивач набуває обовязку щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, що розташовані на території Дачненської сільської рада Донецької області.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем було сплачено податкове зобовязання з плати за землю за червень 2016 року (терміном сплати 30.07.2016) платіжне доручення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_4 на суму 73 251,56 грн., за липень 2016 року (терміном сплати 30.08.2016) платіжне доручення від 29 серпня 2016 року № НОМЕР_5 на суму 73 251,56 грн., за серпень 2016 року (терміном сплати 30.09.2016) платіжне доручення від 29 вересня 2016 року № НОМЕР_6 на суму 73 251,56 грн. /арк. справи 71-79/.

Окрім того, настання обставин непереборної сили при здійсненні позивачем господарської діяльності та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів засвідчені Сертифікатами Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16 січня 2015 року № 2038 та від 21 січня 2015 року № 2696 /арк. справи 88-89/.

Отже, відповідачем були невірно зроблені висновки щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки, та відповідно застосовані штрафні санкції.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що відповідач діяв в порушення норм передбачених ст. 6 Закону України № 1669.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 р. у справі № 805/1790/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 р. у справі № 805/1790/17-а залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддяО.О.Шишов

СуддіІ.В.Сіваченко

ОСОБА_7