Ухвала суду № 69422400, 10.10.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року справа №805/2780/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Блохіна А.А., Васильєвої І.А.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/2780/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська індустріальна спілка "Сода" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.04.2017 року №Ю-1599-25 у сумі 1534801,23 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що зазначена вимога прийнята відповідачем протиправно, оскільки позивач звільнений від виконання обовязків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції на підставі Закону №1669.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/5057/16-а, яка набрала законної сили, скасовано вимогу №Ю-1599-25 від 21.09.2016 на суму 983498,26 грн., яка складається із сум заборгованості, що виникли з вересня 2015 року по серпень 2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2017 №Ю-1599-25.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обовязок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Станом на 31.03.2017 ТОВ Слов'янська індустріальна спілка Сода мало борг зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 1534801,23 грн. Надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не підтверджують право на звільнення від обовязку сплачувати єдиний внесок.

Також апелянт наголошує, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, та продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобовязані виконувати всі функції встановлені Законом. Отже, відповідачем правомірно винесенна вимога від 14.04.2017 року №3-1599-25.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Слов'янська індустріальна спілка Сода є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Судами встановлено, що позивачем отримані сертифікати Торгово-промислової палати України:

-№ 2723/05-4 від 01.09.2014, яким розглянуто звернення ТОВ СІС Сода № 1/331 від 08.08.2014 та засвідчено настання обставин непереборної сили з 27.05.2014 на підставі пунктів 102.6-102.7 Податкового кодексу України (а.с. 19);

-№ 2723/05-4 від 01.09.2014, яким розглянуто звернення ТОВ СІС Сода № 1/332 від 08.08.2014 та засвідчено настання обставин непереборної сили з 27.05.2014 на підставі пунктів 100.4 і 100.5 Податкового кодексу України (а.с 18).

28 жовтня 2014 року позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, податковий орган, ГУ ДФС) із заявою № 1/441, в якій просив на період проведення антитерористичної операції не нараховувати єдиний соціальний внесок (а.с. 17).

14 квтіня 2017 року податковим органом складено вимогу № Ю-1599-25 на суму недоїмки з єдиного внеску в розмірі 153801,23 грн, яка утворилась станом на 31.03.2017.

Не погодившись із зазначеною вимогою товариство реалізувало право на її адміністративне оскарження. Рішенням Державної фіскальної служби України № 14605/6/99-99-11-02-02-25 від 06.07.2017 скарга позивача залишена без задоволення.

Стосовно заборгованості, включеної до складу вимоги за період жовтень 2015 року серпень 2016 року у сумі 858562,39 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі №805/5057/16, скасована вимога Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.09.2016 № Ю-1599-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 983498,26 грн. за період вересень 2015 року серпень 2016 року.

Отже, до суми боргу, що зазначена у вимозі від 14.04.2017 №Ю-1599-25 входить сума (за період жовтень 2015 року серпень 2016 року), яка вже скасована судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки, вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, що нарахована за період жовтень 2015 року серпень 2016 року скасована у судовому порядку постановою Донецького окружного адміністративного суду №805/5057/16 від 02 березня 2017 року, яка набрала законної сили, тому факт правомірності прийняття контролюючим органом вимоги не підлягає доказуванню.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообовязкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового звязку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів. За приписами п. 4 розділу ІІІ цього Порядку нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 затверджено Інструкцію Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно з ч. 1 п. 6.3 цієї Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, у тому числі у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Частиною 4 п. 6.3 вказаної Інструкції передбачено, що вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, яка перевищує 10 гривень.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону № 2464-VI та Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Разом з тим, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року від 02.12.2015 №1275-р, якими затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. У ці переліки включено, зокрема, м. Словянськ Донецької області, на території якого здійснює свою господарську діяльність позивач.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобовязань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 14 квітня 2017 року відповідно до статті 25 Закону № 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обовязку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме, станом на 14 квітня 2017 року.

Таким чином, факт формування спірної Вимоги про сплату недоїмки та застосування наслідків такої не сплати є протиправною на момент її складання.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Закон № 1669-VII не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було, чим спростовує доводи апелянта щодо втрати чинності цим пунктом.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/2780/17-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року у справі № 805/2780/17-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 10 жовтня 2017 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді А.А. Блохін

ОСОБА_4