Ухвала суду № 69422214, 03.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2017 рокусправа № 804/2871/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р. по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Експі» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені

В С Т А Н О В И В:

11.05.2017 р. ТОВ «Партнер Експі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, де, посилаючись на те, що 19.12.2016 р. товариством подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за листопад 2016 р., де сума єдиного внеску складала 120 399,17 грн, з яких за ставкою 22% - 119 911,05 грн та за ставкою 8,41% - 488,12 грн. 20.12.2016 р. товариством засобами електронного звязку ПАТ КБ «Приватбанк» подано платіжні доручення на перерахування з рахунку підприємства на рахунок ДПІ суми єдиного внеску 119 911,05 грн та 488,12 грн. Оскільки, незважаючи на наявність грошових коштів на рахунку, наведені платежі не були проведені банком, ТОВ «Партнер Експі» того ж дня подало платіжні доручення для виконання до канцелярії ПАТ КБ «Приватбанк», але і тоді платіжні доручення не виконані та повернуті з написом про повернення без виконання. 22.12.2016 р. ПАТ КБ «Приватбанк» проведені платежі ТОВ «Партнер Експі» за вказаними платіжними дорученнями, повідомивши, що в звязку з запровадженням тимчасової адміністрації з метою забезпечення процедур націоналізації банку було прийнято рішення щодо заборони здійснення будь яких видаткових банківських операцій, зокрема, 20.12.2016 р. Крім того, позивач звертався до Голови Національного банку України та представника Національного банку України в Дніпропетровській області з метою розблокування проведення платежів з єдиного внеску, в звязку з чим вважає, що вжили всіх заходів для своєчасного перерахування єдиного внеску на рахунок ДПІ, однак, 20.03.2017 р. отримано рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № НОМЕР_1 від 28.02.2017 р., де застосовано до позивача штраф у розмірі 24 079,83 грн та за період з 21.12.2016 р. по 22.12.2016 р. нарахована пеня в розмірі 240,80 грн. Оскільки не погоджуються з висновком, просять суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № НОМЕР_1 від 28.02.2017 р., яким до позивача застосовано штраф у розмірі 24 079,83 грн за період з 21.12.2016 р. до 22.12.2016 р. і нарахована пеня у розмірі 240,80 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р.адміністративний позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № НОМЕР_1 від 28.02.2017 р., де застосовано до позивача штраф у розмірі 24 079,83 грн та за період з 21.12.2016 р. по 22.12.2016 р. нарахована пеня в розмірі 240,80 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р., прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції особи, які приймають участь у справі, до суду не зявилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно ст. 41 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464-VI), визначено, що єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини десятої статті 25 цього ж Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом доходів і зборів на платника єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Партнер Експі» самостійно визначило до сплати наступні суми єдиного внеску 119 911,05 грн за ставкою 22% та 488,12 грн за ставкою 8,41 %, про що 19 грудня 2016 р. надіслало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за листопад 2016 р.

20.12.2016 р. протягом операційного часу банку позивач сплатив на відповідний розрахунковий рахунок єдиний внесок платіжними дорученнями № 283 від 20.12.2016 р. на суму 119 911,05 грн та № 284 від 20.12.2016 р. на суму 488,12 грн.

Крім того, судом встановлено, що платежі не були проведені, після чого, 20.12.2016 р. позивачем подано до канцелярії банку ті ж платіжні доручення, на яких за підписом керівника департаменту обліку операцій клієнтів БОК ГО надруковані повідомлення про повернення платіжних доручень без виконань.

Також встановлено, що 22.12.2016 р. ПАТ КБ «Приватбанк» проведені платежі ТОВ «Партнер Експі» за платіжними дорученнями: № 283 від 22.12.2016 р. на суму 119 911,05 грн та № 284 від 22.12.2016 р. на суму 488,12 грн. та на звернення позивача листами від 04.01.2017 р. ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив, що відповідно рішення № 2859 від 18.12.2016 р. виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 18.12.2016 р. в ПАТ КБ «Приватбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію з метою забезпечення проведення процедур націоналізації банку відповідно до прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення та в рамках своїх повноважень тимчасовою адміністрацією прийнято рішення щодо заборони здійснення будь яких видаткових банківських операцій, а з 22.12.2016 р. поновлено виконання платежів юридичних осіб.

При цьому, за приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2011 року № 2346-ІІІ (далі - Закон № 2346-ІІІ), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III визначено, що платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Положеннями статті 32 Закону № 2346-ІІІ визначається відповідальність банків при здійсненні переказу, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 2464-VI в разі невиконання цієї вимоги банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу доходів і зборів суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що виконання платником обов'язку по перерахуванню до відповідного фонду (бюджету) задекларованих до сплати сум єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника внеску, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі такого внеску до бюджетів та державних цільових фондів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем, як платником єдиного внеску, виконано покладений на нього обов'язок зі сплати єдиного внеску, а відтак, застосування до позивача фінансових санкцій є протиправним та необґрунтованим.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Крім того, при подачі апеляційної скарги, відповідачем не сплачено судовий збір в розмірі 2833,60 грн, що підлягає стягненню при вирішенні справи по суті.

Керуючись статтями 198 ч.1 п.1, 200,205,206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р. залишити без змін.

Стягнути з ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2833,60 грн., здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві (м.Київ) (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:Ю.В. Дурасова

Суддя:О.М. Лукманова