Постанова № 69422186, 29.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2017 року № 826/13930/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач), в якому просить Суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0010251201.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем неправомірно проведено саме камеральний контрольний захід, в той час, як, на думку Позивача, предмет перевірки виходить за межі камеральної перевірки. Також Позивач посилається на не дотримання відповідачем ст.58 Конституції України в частині застосування норм Податкового кодексу України, які набрали чинності лише з 01.01.2016 р.

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що Позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - порушено граничних термінів реєстрації від 1 до 15 днів (10%), внаслідок чого застосування до Позивача штрафні санкції в сумі 48801,02 грн.

В судовому засіданні за участю представників сторін судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Київтехцентр» код 34351886.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 11.05.2016 р. №618/26-57-12-01-18 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення, а саме: Товариством порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України, визначених п. 1201 ст. 120 ПК України.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2016 р. №0010251201, яким до Позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, згідно ст.ст., 201, 1201 Податкового кодексу України на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 488010,16 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 48801,02 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням та висновками викладеними в Акті перевірки, Позивачем подано скарги до ГУДФС у м. Києві та ДФС України, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 21.06.2016 р. №13812/10/26-15-10-01, яким залишено без розгляду скаргу Позивача, а рішенням ДФС України від 20.07.2017 р. №15575/6/99-99-11-03-01-25. Скаргу Позивача повернуто останньому.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийнято Відповідачем протиправно, звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних, вимог виходячи з наступного.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, визначено, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг Платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.02.2015 року, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (в тому числі податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж визначено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ є порушенням порядку їх реєстрації.

При цьому, Податковий кодекс України не забороняє платнику податків реєстрацію податкових накладних в інші терміни, аніж визначено п.201.1 Податкового кодексу України, однак з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно із ст. 120.1 ПК України порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу відповідно до вимог ст.192 та 201 ПК України.

Як вбачається з акта перевірки та не спростовано Позивачем з посиланням на належні та допустимі докази, ТОВ «Київтехцентр» було порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН - порушено граничних термінів реєстрації від 1 до 15 днів (10%) за податковими накладними, перелік яких наведено в акті перевірки, на суму ПДВ в розмірі 488010,16 грн.

Разом з тим, приходячи до переконання про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення, навіть за умови порушення Позивачем граничних термінів реєстрації податкової накладної, Суд приймає до уваги наступне.

Згідно з пунктом 35 підрозділу 2 ПК України, при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120№.1 статті 120№ ПКУ.

З 1 жовтня 2015 штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені пунктом 120№.1 статті 120№ ПКУ, застосовуються у таких розмірах:

- 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 1 до 15 календарних днів.

До 01.01.2016 року ст. 120 Податкового Кодексу України також включала в себе п. 1201.3, який був виключений згідно Закону України від 24.12.2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Відповідно до п. 1201.3 Податкового Кодексу України (в редакції від 20.09.2015 р.) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким органом є Міністерство фінансів України, яке до 01.01.2016 року не затвердило вказаний порядок, що відповідачем не заперечується.

Оскільки, Законом України №909-VIII виключено необхідність застосування контролюючими органами Порядку застосування штрафних санкцій, як наслідок з 01.01.2016 року останні мають повноваження застосовувати та нараховувати штрафні санкції, передбачені п. 1201.1 Податкового Кодексу України без застосування Порядку.

Частина 1 ст. 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Судом встановлено, що порушення мали місце у 2015 році, таким чином застосування ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві норм законодавства, які вступили в дію з 01.01.2016 року є неправомірним, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню

Разом з тим, при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог Суд відхиляє посилання Позивача в частині того, що Відповідачем неправомірно проведено саме камеральний контрольний захід, в той час, як, на думку Позивача, предмет перевірки виходить за межі камеральної перевірки, враховуючи наступне.

Підпунктом 75.1.1 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Враховуючи положення п.75.1.1. Податкового кодексу України Суд зазначає, що контролюючий орган має повноваження на проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних, внаслідок чого доводи позивача в цій частині є помилковими.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24.05.2016 №0010251201.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київтехцентр» (код ЄДРПОУ 34351886) судові витрати в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук