Постанова № 69421362, 02.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2017 р. № 820/1824/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача та третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "8 Березня" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України, про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "8 Березня" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області № НОМЕР_1 від 15.02.2017, № НОМЕР_2 від 15.02.2017, № НОМЕР_3 від 15.02.2017.

Ухвалою суду від 05.05.2017 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_4 фіскальну службу України.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що податок на доходи з фізичних осіб сплачувався одночасно з виплатою заробітної плати та орендної плати за паї, тому позивач не вчиняв порушення, за яке були застосовані штрафні санкції, а також зазначив, що здійснення операцій з реалізації мяса тварин, які відгодовані агрофірмою, в силу приписів п.209.16 ст. 209 ПК України охоплюється тими видами сільськогосподарської діяльності позивача, на які розповсюджується спеціальний режим оподаткування.

Представник відповідача та третьої особи не погодився з позовом та надав заперечення, в яких зазначив, що податковий орган діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Представники позивача - Публічного акціонерного товариства "8 Березня" ОСОБА_1, ОСОБА_2- в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача та третьої особи - Головного управління ДФС у Харківській області та Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "8 Березня" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.13 по 31.03.16, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.13 по 31.01.16.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 34/20-40-14-06-10/32015647 від 23.01.2017 (а.с.18-66), яким встановлено такі порушення:

- п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187; п.188.1 ст.188; п.189.1 ст.189; п.п. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198; п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за Податковою декларацією з ПДВ 0110- загальна за період з 01.10.13 по 31.03.16 всього в сумі 49794 грн., в т.ч. в жовтні 2013р. в сумі 1921 грн, в листопаді 2013р. в сумі 1714 грн, в грудні 2013р. в сумі 1759 грн, в січні 2014р. в сумі 1073 грн, в лютому 2014р. в сумі 3384 грн, в березні 2014р. в сумі 3889 грн, в квітні 2014р. в сумі 2581 грн, в травні 2014р. в сумі 1216 грн, в червні 2014р. в сумі 825 грн, в липні 2014р. в сумі 469 грн, у серпні 2014р. в сумі 2016 грн, у вересні 2014р. в сумі 978 грн, в жовтні 2014р. в сумі 643 грн, в листопаді 2014р. в сумі 1035 грн, в грудні 2014р. в сумі 650 грн, в січні 2015р. в сумі 1579 грн, в лютому 2015р. в сумі 1346 грн., в березні 2015р. в сумі 2340 грн., в квітні 2015р. в сумі 2264 грн, в травні 2015р. в сумі 766 грн, в червні 2015р. в сумі 646 грн, в липні 2015р. в сумі 628 грн, в серпні 2015р. в сумі 1844 грн, у вересні 2015р. в сумі 1418 грн, в жовтні 2015р. в сумі 1 777 грн, в листопаді 2015р. в сумі 1944 грн, в грудні 2015р. в сумі 1631 грн, в січні 2016р. в сумі 2289 грн, в лютому 2016р. в сумі 1839 грн, в березні 2016р. в сумі 3330 грн.;

- п.188.1 ст.188; п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за податковою декларацією з ПДВ 0121 (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства), що в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету за період з 01.01.16 по 31.03.16 в сумі 3729 грн, в т.ч. за лютий 2016 року в сумі 2064 грн та за березень 2016 року 1665 грн.;

- п.188.1 ст.188; п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192; п.198.3 ст.198; п.209.2, п.209.10, абз. а) п.п.209.15.1 п.209.15, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено використання сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок застосування податкової пільги по ПДВ всупереч умовам та цілям її надання за період з 01.10.13 по 31.03.16 в сумі 22145 грн.;

- п.50.1 ст.50 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством не розраховано суму штрафу від недоплати в розмірі 113 грн. при наданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015р.;

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п. «а», «б» и. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з виплаченої орендної плати за березень 2016р. не утримано та до бюджету не перераховано до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 23411,79 грн.;

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за жовтень 2013р. за листопад 2013р. за грудень 2013р., за січень 2014р., за лютий 2014р., за березень 2014р., за квітень 2014р., за травень 2014р., за червень 2014р., за липень 2014р., за серпень 2014р., за вересень 2014р., за жовтень 2014р.. за листопад 2014р., за грудень 2014р., січень 2015р., за лютий 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за травень 2015р., за червень 2015р., за липень 2015р., за серпень 2015р., за вересень 2015р., за жовтень 2015р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р. та за лютий 2016р.;

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу па користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за грудень 2013р., за вересень 2014р., за грудень 2014р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., січень 2016р.

На підставі акту перевірки № 34/20-40-14-06-10/32015647 від 23.01.2017 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 001491304 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб (орендна плата) у розмірі 315366,43 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 23411,79 грн, за штрафними (фінансовими)санкціями у розмірі 280273,63 грн та пені у сумі 11681,01 грн(а.с.15).

- № 001501304 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб (заробітна плата) у розмірі 283792,60 грн, в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 268481,95 грн та пені у сумі 15310,65грн(а.с.16).

- № НОМЕР_3 від 15.02.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 91248,15 грн, в т.ч. за основним платежем у розмірі 46065 грн, штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 45183,15грн(а.с.17).

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до ДФС України зі скаргою.(а.с.67-77)

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно до ч. 1 п. 56.9 ст.56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

При цьому якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (ч.2 п. 56.9 ст. 56 ПК України).

З огляду на підтвердження в ході судового розгляду справи (т.1, а.с. 173) факту невручення скарги позивача ОСОБА_4 фіскальній службі України, що сталися з вини Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», а не податкового органу, суд не вважає можливим застосувати наслідки, передбачені ч.2 п. 56.9 ст. 56 ПК України, як на тому наполягав позивач у поданому позові.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017, судом встановлено наступне.

«ПАТ «Агрофірма « 8 Березня» в перевіреному періоді з 01.10.13 по 31.03.16 здійснювало реалізацію переважно кінцевому споживачу м'яса свинини, баранини, сала та субпродуктів. Перелік видаткових та податкових накладних, обсягів реалізації та сум ПДВ наведено в додатку №5 до акту перевірки.

При цьому, згідно з вимогами п. 209.10 ст.209 Податкового кодексу України, у реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування серед видів діяльності ПАТ «Агрофірма «8 Березня», на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відсутній такий вид діяльності, як 10.11 «Виробництво м'яса» згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2010р. із змінами і доповненнями.

Згідно зі свідоцтвом платника ПДВ - суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства дія спеціального режиму поширюється на наступні види діяльності, що здійснюються ПАТ «Агрофірма « 8 Березня»: 01.11 - вирощування зернових та технічних культур; 01.41 розведення великої рогатої худоби; 01.45 розведення овець, кіз. Коней; 01.46 розведення свиней, 01.47 розведення птиці», що підтверджено даними Акту перевірки та які відповідають видам діяльності, визначеним п.п. 209.17.4 - 209.17.7 п. 209.17 ст.209 ПК України.

На підставі вищезазначеного відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 188.1 ст.188, п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) всього в сумі 49794 грн.

Відповідно до п. 209.16 ст. 209 ПК України обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Також відповідно до п.п. 209.17.17 п. 209.17. ст. 209 ПК України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на, зокрема: обробку чи переробку продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).

Код 15.11.0 КВЕД включає виробництво м'яса, а саме: забій худоби виробництво свіжого, охолодженого замороженого м'яса в тушах; виробництво свіжого, охолодженого,замороженого м'яса у відрубах; одержування харчових субпродуктів, одержування та очищення смальцю та інших тваринних харчових жирів; одержування та первинне оброблення сирих шкур (крім свинячих), отриманих з боєнь; одержування вовни шляхом згону зі шкур; перероблення відходів, отриманих з боєнь, виробництво кісткового борошна; одержування ендокринно-ферментної і спеціальної сировини; одержування щетини свиней.

Суд зазначає, що норми ПК України не містять визначення понять «обробка», «переробка».

Відповідно до приписів п.5.3 ст. 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення поняття «переробка» міститься у Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 від 26.12.2005 N 375. Так, перероблення - технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції.

Таким чином, сільськогосподарська діяльність позивача, а саме: розведення великої рогатої худоби, розведення овець, кіз, коней, розведення свиней, розведення птиці, не передбачає додатково наявності такого виду діяльності, як виробництво м'яса, оскільки його отримання є результатом переробки продукції тваринництва, яка вирощується, відгодовується, самим Позивачем та відповідає КВЕД 15.11.0.

Також, з розрахунку податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 судом встановлено, що сума основного платежу у розмірі 46065,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 23032,5 грн. визначені саме у звязку з відображенням в акті порушення позивачем п. 188.1 ст.188, п.209.10, п.п.209.17.17 п.209.17 ст.209 Податкового кодексу України та зменшено на показник відємного значення обєкту оподаткування з ПДВ на суму 3729 грн, в т.ч. за лютий 2016 року в сумі 2064 грн та за березень 2016 року 1665 грн. (аркуш Акту перевірки 23)

Отже, у частині основного платежу 46065,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій 23032,50 грн. податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 підлягає скасуванню.

Крім того, податковим органом встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198 ПК України, в редакції, чинній в періоді встановлення порушення, яке полягало в тому, що підприємство занизило суму податкових зобовязань з ПДВ за перевірений період з 01.10.13 по 31.03.16 всього на 22838 грн. за рахунок відсутності будь-яких бухгалтерських документів, підтверджуючих використання товарів (послуг), малоцінних необоротних матеріальних активів та МШП, придбаних у ТОВ «Епіцентр К» код 32490244, в господарській діяльності. Перелік видаткових накладних (актів надання послуг), податкових накладних та номенклатури придбаних ТМЦ наведено в додатку №4 до акту перевірки. Перевіркою встановлено, що в бухгалтерському обліку придбані ТМЦ були оприбутковані в дебет рах.205 «Будівельні матеріали» з кредиту рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», послуги спецдоставки в дебет рах.232 «Виробництво (тваринництво)» з кредиту рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На бухгалтерських рахунках 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» придбані ТМЦ такі, як витяжка кухонна ELEYUS Storm 960 LED 60 BL за ціною 2375,50 грн. без ПДВ, поверхня газова ZANUSSI ZGX566424B за ціною 3 082,50 грн. без ПДВ, шафа вбуд.електр. Zanussi OPZB4230B за ціною 4499,00 грн. без ПДВ, стіл зі штучного ротангу 120*90 см, чорний YF-9050B-11029085 за ціною 2265,00 грн. без ПДВ та інші, не оприбутковувались. Вибуття придбаних ТМЦ відображалось в місяцях їх придбання наступною проводкою: Д-т рах.232 «Виробництво (тваринництво)» з К-ту рах.205 «Будівельні матеріали», але відсутні лімітнозабірні карти (акти списання) або інші документи, підтверджуючі використання ТМЦ у сільськогосподарській діяльності підприємства. З метою оподаткування вищеперелічені ТМЦ вважаються реалізованими за ціною, що є не нижчою ціни придбання. За рахунок вищевикладеного та в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заниження підприємством податкових зобовязань за Податковою декларацією з ПДВ (загальною) всього на суму 22838 грн, в т.ч. в грудні 2013р. на 1659 грн, в січні 2014р. на 706 грн, в травні 2014р. на 405 грн, в січні 2015р. на 2116 грн, в лютому 2015р. на 2792 грн, в березні 2015р. на 4626 грн, в липні 2015р. на 915 грн, у вересні 2015р. на 4498 грн, в жовтні 2015р. на 3130 грн, в листопаді 2015р. на 1991 грн.

На спростування вказаного порушення представники позивача в судовому засіданні доказів не надали. Однак, як вбачається з розрахунку до податкового повідомлення-рішення, у звязку з даним порушенням штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідачем за період з жовтня 2013 року по березень 2016 року, що частково знаходиться поза межами 1095 днів до дати прийняття спірного податкового повідомлення-рішення,

Отже, враховуючи приписи ст. 102 ПК України, визначені податковим органом штрафні (фінансові) санкції є правомірними в частині суми 20478,65 грн, щодо штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1672 грн, судом встановлено, що їх визначення припадає на періоди, які знаходяться поза межами 1095 днів, тому в цій частині податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 15.02.2017 підлягає скасуванню.

Крім того, штрафні фінансові санкції у звязку з самостійним уточненням позивачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2015 року (уточнюючий розрахунок від 28.04.2015), в сумі 5,65 грн, представником позивача також не заперечувалися та судом в ході розгляду справи встановлено правомірність такого нарахування.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 46065,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 24704,50 грн є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20478,65 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС України в Харківській області № НОМЕР_1 від 15.02.2017, № НОМЕР_2 від 15.02.2017, судом встановлені такі обставини.

Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень рішень слугувало встановлення податковим органом таких порушень:

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п.п. «а», «б» и. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з виплаченої орендної плати за березень 2016р. не утримано та до бюджету не перераховано, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 23411,79 грн.

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за жовтень 2013р. за листопад 2013р. за грудень 2013р., за січень 2014р., за лютий 2014р., за березень 2014р., за квітень 2014р., за травень 2014р., за червень 2014р., за липень 2014р., за серпень 2014р., за вересень 2014р., за жовтень 2014р.. за листопад 2014р., за грудень 2014р., січень 2015р., за лютий 2015р., за березень 2015р., за квітень 2015р., за травень 2015р., за червень 2015р., за липень 2015р., за серпень 2015р., за вересень 2015р., за жовтень 2015р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., за січень 2016р. та за лютий 2016р.

- п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податок з доходів фізичних осіб з орендної плати за земельні паї перераховувався (сплачувався) до бюджету несвоєчасно (до або під час виплати доходу па користь іншого платника податків податок не перераховувався) та не в повному обсязі, а саме за грудень 2013р., за вересень 2014р., за грудень 2014р., за листопад 2015р., за грудень 2015р., січень 2016р.

Тобто, за висновком податкового органу позивачем здійснювалися виплати за орендних платежів за земельні паї та заробітної плати без нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб.

Однак, як пояснювали в судовому засіданні представники сторін, позивач, на початок періоду, який перевірявся, мав заборгованість, підтверджену попередньою перевіркою, зі сплати податку на доходи з фізичних осіб. Вказана обставина підтверджується актом перевірки № 34/20-40-14-06-10/32015647 від 23.01.2017.

Представники сторін підтвердили, що дійсно за наявності непогашеного боргу з податку на доходи з фізичних осіб, зарахування поточних платежів з зазначеного податку відбувалося згідно з приписами п. 87.9 ст.87 ПК України, тобто в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Отже, відповідальність за даною нормою передбачена саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку на доходи податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків податку, та застосована відповідачам щодо позивача по операціям з виплати заробітної плати та орендної плати за земельні паї фізичним особам.

З акту перевірки судом встановлено (аркуші акту перевірки 58-71), що позивачем здійснювалося нарахування та перерахування податку на доходи з фізичних осіб до або під час виплати доходу у вигляді заробітної плати працівникам та орендної плати за земельні паї фізичним особам, однак висновки податкового органу щодо невчинення такого утримання та перерахування податку зроблені саме у звязку з зарахуванням сплачених позивачем сум в рахунок погашення наявного податкового боргу минулих періодів. Таким чином, за вказаних умов, обставини, встановлені Актом перевірки, не доводять вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена п. 127.1 ст.127 ПК України.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки (а.с.55, т.1), у лютому 2015 та січні 2016 суми податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати, а також у вересні, грудні 2014, жовтні грудні 2015 суми податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні паї фізичним особам є меншими за нараховані суми. Доказів щодо відсутності порушень у вказаних періодів представники позивача суду не надали.

З урахуванням приписів п. 127.1 ст.127 ПК України, розмір штрафної (фінансової) санкції мав бути застосований щодо першого за часом порушення в розмірі 25%, другого 50%, третього та наступних 75%.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції бути застосовані відповідачем в розмірі 25% та 50% за період лютий 2014 року у звязку з відображенням в Акті перевірки порушення порядку нарахування та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати (а.с.99 (зворотній бік), т.1), решта штрафних (фінансових) санкцій застосовані за ставкою 75%. Отже, навіть за підтвердження судовим розглядом висновку відповідача про наявність порушення в періоді вересень, грудень 2014 при виплаті орендної плати за паї, застосовані санкції за ставкою 75% є неправомірними, оскільки такі порушення є першими за календарною черговістю та мають тягти відповідальність у меншому розмірі. При цьому суд не вправі самостійно застосувати інший розмір штрафних (фінансових) санкцій через неможливість перебирання на себе повноважень органу виконавчої влади відповідача по справі.

Отже, застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним за порушення, встановлені в ході перевірки по наступним періодам: за лютий 2015 та січень 2016 - з податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати ((1673,91 грн. + 7268,36 грн.) х 0,75 = 6706,70 грн.), а також за жовтень грудень 2015 з податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за земельні паї фізичним особам ((88687,66 грн. + 12959,76 грн. + 27622,43 грн.) х 0,75 = 96952,39 грн.).

При цьому наявність податкового боргу минулих податкових періодів підтверджена зібраними по справі доказами та не заперечувалася представниками сторін, тому нарахування пені при спрямуванні поточних платежів позивача в рахунок погашення такого податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 11681,01 грн. є правомірним.

Щодо визначення суми грошового зобовязання за основним платежем в розмірі 23411,79 грн. за податковим повідомленням-рішенням з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017, судом встановлено, що доводи позовної заяви про фактичну своєчасну сплату вказаної суми у січні березні 2016 року підтверджені позивачем в ході судового розгляду справи наданими копіями платіжних доручень (т.1, а.с. 105-107), а встановлення даного порушення в акті перевірки повязане з допущеною помилкою при поданні податкової звітності.

Отже, з огляду на всі обставини прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з податку на доходи фізичних осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 23411,79 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 183321,24 грн; та податкового повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб (заробітна плата) № НОМЕР_2 від 15.02.2017 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій 261775,25 грн.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "8 Березня" до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 фіскальна служба України, про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на доходи фізичних осіб (орендна плата) № НОМЕР_1 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 23411,79 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 183321,24 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 96952,39 грн, пені в сумі 11681,01 грн відмовити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на доходи фізичних осіб (заробітна плата) № НОМЕР_2 від 15.02.2017 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій 261775,25 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6706,70 грн, пені в сумі 15310,65 грн відмовити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 15.02.2017 в частині визначення суми грошового зобовязання за основним платежем 46065,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 24704,50 грн; в частині скасування за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20478,65 грн відмовити.

Стягнути зі Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м. Харків, вул.. Пушкінська, 46, код 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "8 Березня" (код:НОМЕР_4, вул. Садова, буд. 1, с. Кіндрашівка, Купянський район, Харківська область, 63720) у розмірі 8089,17 грн. (вісім тисяч вісімдесят девять гривень 17 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2017 року.

Суддя Білова О.В.