Постанова № 69421353, 03.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2017 рокум. ПолтаваСправа №816/1433/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.

та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (надалі - ТОВ "УПСК Діамент", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017:

№0006931405 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1164617,00 грн;

№0006941405 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 2781495,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення ТОВ "УПСК Діамент" вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з визнанням безтоварними господарських операцій з ТОВ "Техкомпроект", ТОВ "Будмонтаж Технології", ТОВ "Бізнес-модус Груп", ТОВ "Фокус Систем". Зазначив, що право позивача на податковий кредит підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинним документами бухгалтерського обліку, що надані відповідачу у ході проведення перевірки, а копії залучені до матеріалів справи.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ "УПСК Діамент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками за жовтень 2016 року та березень 2017 року та контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг), придбаних у постачальників, правомірності відображення даних в податковій звітності, відображені у акті перевірки від 03.07.2017 №899/16-31-14-05-09/37710195.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "УПСК Діамент" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 37710195 /т. 1, а.с. 29-36/.

Позивач з 10.06.2011 перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість (надалі також ПДВ) /т. 1, а.с. 32/.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12) /т. 1, а.с. 30/.

Фахівцями Головного управління ДФС у Полтавській області у період з 15.06.2017 по 23.06.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УПСК Діамент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками за жовтень 2016 року та березень 2017 року та контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг), придбаних у постачальників, правомірності відображення даних в податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2017 №899/16-31-14-05-09/37710195 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження ТОВ "УПСК Діамент" зобовязання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 2225196,00 грн та завищення відємного значення ПДВ загалом у розмірі 1164617,00 грн /т. 1, а.с. 54-139/.

На підставі згаданого вище Акта перевірки відповідач 19.07.2017 сформував податкові повідомлення-рішення:

№0006931405, яким зменшено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду загалом у розмірі 1164617,00 грн /т. 1, а.с. 156/;

№0006941405, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом у розмірі 2781495,00 грн (в т.ч., основний платіж - 2225196,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 556299,00 грн) /т. 1, а.с. 155/.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Полтавській області, позивач оскаржив їх до суду.

В основу спірних рішень контролюючим органом покладені дані Акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам ТОВ "Техкомпроект", ТОВ "Будмонтаж Технології", ТОВ "Бізнес-модус Груп", ТОВ "Фокус Систем" у складі ціни товарів (послуг).

При цьому дані висновки відповідач обґрунтував посиланням на те, що по взаємовідносинам з ТОВ "Техкомпроект" за даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено наявності у останнього товарів (послуг), про придбання яких стверджує позивач, а на перевірку не надано документи, що підтверджували б відповідність продукції вимогам стандартів, технічного регламенту тощо. Також зазначив, що у наданих на перевірку податкових накладних у графі "Номенклатура товарів" зазначено "трубна продукція", що унеможливлює ідентифікацію товару.

Щодо господарських правовідносин з ТОВ "Будмонтаж технології" контролюючий орган зазначив, що за даними АІС "Архів електронної звітності" не встановлено придбання постачальником у вересні, жовтні 2016 року обладнання, зазначеного у виписаних позивачу податкових накладних. За наявною податковою інформацією ТОВ "Будмонтаж технології" відсутнє за місцезнаходженням, інформація про наявність виробничих потужностей у органів ДФС відсутня, штатна кількість працівників - одинадцять осіб. За даними Єдиного реєстру податкових накладних номенклатура придбаних та реалізованих товарів у спірний період не співпадає.

Крім того, у ході перевірки використана податкова інформація щодо ТОВ "Бізнес-модус Груп" та ТОВ "Фокус Систем", що надійшла від Головного управління ДФС у м. Києві, а саме - узагальнена податкова інформація, складена з причини відсутності підприємств за місцезнаходженням, за змістом якої стверджується про відсутність у даних контрагентів необхідних виробничих потужностей та трудових ресурсів для ведення господарської діяльності.

Також відповідач зазначав, що за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що товари (послуги) у ланцюгу постачання придбано у ТОВ "ОСОБА_3 України", відносно якого порушено кримінальне провадження за статтею 205 Кримінального кодексу України. При цьому, за твердженням контролюючого органу, у ланцюгу постачання відбувається обрив поставки товарів (послуг), оскільки не встановлено їх виробника (постачальника).

Враховуючи вищевикладене, відповідач стверджував, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали фіктивний характер, товари та послуги фактично не поставлялись, а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди.

За таких обставин, фіскальний орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення відємного значення ПДВ.

Оцінюючи наведені твердження контролюючого органу та досліджуючи фактичні обставини справи в їх сукупності, суд виходить з такого.

Спірні відносини сторін стосуються права позивача на податковий кредит з ПДВ.

Податковий кредит, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на кінець спірного періоду), це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень податкового законодавства є підставою для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

При цьому, пунктами 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду /пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України/.

Судом встановлено, що між ТОВ "УПСК Діамент" (покупець) та ТОВ "Техкомпроект" (продавець) 03.10.2016 укладено договір купівлі-продажу №75ГВД, за умовами якого продавець зобовязувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у свою власність та оплатити товар - гвинтовий вибійний двигун Vector /т. 3, а.с. 34-36/.

Крім того, між ТОВ "УПСК Діамент" (покупець) та ТОВ "Техкомпроект" (продавець) 03.10.2016 укладено договір купівлі-продажу №74ТП, за умовами якого продавець зобовязувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у свою власність та оплатити трубну продукцію /т. 3, а.с. 194-196/.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копії специфікації на поставку товару та сортаменту трубної продукції суд встановив, що предметом договору купівлі-продажу була реалізація труби діаметром 340,00 мм у кількості 200,00 м та діаметром 245,00 мм у кількості 50,00 м /т. 2, а.с. 195-196/.

Окрім того, між ТОВ "УПСК Діамент" (покупець) та ТОВ "Техкомпроект" (продавець) 03.10.2016 укладено договір купівлі-продажу №73ПЛ, за умовами якого продавець зобовязувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у свою власність та оплатити товар - плиту ж/б ПАГ-18 б/у /т. 2, а.с. 213-215/.

До того ж, між ТОВ "УПСК Діамент" (орендар) та ТОВ "Техкомпроект" (орендодавець) 03.10.2016 укладено договір №72, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування обладнання, найменування, комплектність, кількість, технічні характеристики та інші особливості якого зазначаються у акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору /т. 2, а.с. 114-120/.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій специфікацій від 07.10.2016 №№1-10 суд встановив, що позивач отримав у оренду таке обладнання: чотирьохплашковий превентор, універсальний превентор, внутрішньосвердловинна компоновка для освоєння, герметизуючий лубрикатор Р=10К 9, вежа блочного типу, ємність 40м3, обв'язка кріогенної установки, обв'язка насосного агрегату, ємність для спецрідин, станція перекачки рідини Q-2,2м3/хв /т. 2, а.с. 121-130/.

Так само, між ТОВ "УПСК Діамент" (орендар) та ТОВ "Будмонтаж Технології" (орендодавець) 09.09.2016 укладено договір №277, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування обладнання, найменування, комплектність, кількість, технічні характеристики та інші особливості якого зазначаються у акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору /т. 3, а.с. 68-73/.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій специфікацій від 19.09.2016 №№1-9 суд встановив, що позивач отримав у оренду таке обладнання: внутрішньосвердловинна компоновка для освоєння, герметизуючий лубрикатор Р=10К, чотирьохплашковий превентор, універсальний превентор, ємність 40м3, станція перекачки рідин Q-2,2м3/хв, обв'язка кріогенної установки, вежа блочного типу, обв'язка насосного агрегату /т. 3, а.с. 74-82/.

У свою чергу, між ТОВ "УПСК Діамент" (покупець) та ТОВ "Бізнес-модус Груп" (продавець) 03.03.2017 укладено договір купівлі-продажу №217, за умовами якого продавець зобовязувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти у свою власність та оплатити товар, що вказаний у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору /т. 1, а.с. 177-179/.

Зі змісту залученої до матеріалів справи специфікації №1 суд встановив, що предметом договору була реалізація позивачу сітки для вібросита 165 меш, 200 меш та 230 меш /т. 1, а.с. 180/

Крім того, між ТОВ "УПСК Діамент" (орендар) та ТОВ "Фокус Систем" (орендодавець) 12.01.2017 укладено договір №42, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування обладнання, найменування, комплектність, кількість, технічні характеристики та інші особливості якого зазначаються у акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору /т. 1, а.с. 227-233/.

Зі змісту залучених до матеріалів справи копій специфікацій від 20.01.2017 №№1-9, від 21.01.2017 №10, від 02.03.2017 №№11-13 суд встановив, що позивач отримав у оренду таке обладнання: обв'язка кріогенної установки, вежа блочного типу, ємність для спецрідин, герметизуючий лубрикатор Р=10К, чотирьохплашковий превентор, універсальний превентор, внутрішньосвердловинна компоновка для освоєння, ємність 40м3, станція перекачки рідин Q-2,2м3/хв, обв'язка насосного агрегату /т. 1, а.с. 234-246/.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження факту придбання у своїх контрагентів зазначених вище товарів і послуг позивач надав копії податкових накладних (ТОВ "Техкомпроект" - т. 2, а.с. 158-166, 210-211, 224, 224а, т. 3, а.с. 66; ТОВ "Будмонтаж Технології" - т. 3, а.с. 116-123; ТОВ "Бізнес-модус Груп" - т. 1, а.с. 212-217; ТОВ "Фокус Систем" - т. 2, а.с. 62-74).

Дослідивши в судовому засіданні вказані копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Зазначені податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечувалось.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні.

Також контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Отже, наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ "Техкомпроект", ТОВ "Будмонтаж Технології", ТОВ "Бізнес-модус Груп", ТОВ "Фокус Систем" товарів (послуг) на суму ПДВ у загальному розмірі 3389813,00 грн, є підставою для віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належні докази у справі.

Стосовно тверджень позивача про те, що зазначення у графі "Номенклатура товарів" складених ТОВ "Техкомпроект" податкових накладних найменування товарно-матеріальних цінностей "трубна продукція" унеможливлює ідентифікацію товару, суд зауважує, що така характеристика товарів відповідає умовам договору купівлі-продажу від 03.10.2016 №74ТП, а характеристику товару наведено у сортименті, що є додатком до специфікації /т. 2, а.с. 196/.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За змістом статті 1 названого Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, про реальність вчинення платником податків господарських операцій та, як наслідок, правомірність формування останнім податкового кредиту з ПДВ свідчать наявність руху активів у процесі здійснення господарської операції та звязок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені належним чином складеними та своєчасно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких платник податку формує дані податкового обліку.

На підтвердження права формування податкового кредиту позивач надав суду копії видаткових накладних, актів приймання-передачі обладнання та актів приймання-передачі наданих послуг (ТОВ "Техкомпроект" - т. 2, а.с. 131-141, 199-200, 217-218, т. 3, а.с. 60; ТОВ "Будмонтаж Технології" - т. 3, а.с. 83-92; ТОВ "Бізнес-модус Груп" - т. 1, а.с. 181, 183, 185, 187, 189, 191; ТОВ "Фокус Систем" - т. 2, а.с. 29-32, 44-56).

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що до матеріалів справи залучені копії платіжних доручень (ТОВ "Техкомпроект" - т. 2, а.с. 157, 204-206, 221-223, т. 3, а.с. 65; ТОВ "Будмонтаж Технології" - т. 3, а.с. 101-107; ТОВ "Бізнес-модус Груп" - т. 1, а.с. 193-201; ТОВ "Фокус Систем" - т. 2, а.с. 14-28).

Доставку товарів від ТОВ "Бізнес-модус Груп" та ТОВ "Техкомпроект" здійснило ТОВ "Автомир Плюс", з яким позивач уклав договір про надання транспортних послуг /т. 1, а.с. 204-205, 206-211; т. 2, а.с. 207-208/.

Доставку придбаних у ТОВ "Техкомпроект" плит залізобетонних ПАГ-18 б/в здійснило ТОВ "Полтавська транспортна компанія", з яким позивач уклав договір про надання послуг спеціальною технікою /т. 2, а.с. 225-228, 229-250; т. 3, а.с. 1-32/.

Придбаний у ТОВ "Техкомпроект" гвинтовий вибійний двигун Vector позивач оприбуткував по рахунку 106 "Інструменти, прилади тa інвентар" та ввів в експлуатацію, на підтвердження чого надані копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 106 та акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів /т. 3, а.с. 62-64/.

Придбаний у ТОВ "Бізнес-модус Груп" товар (сітка для вібросита) та у ТОВ "Техкомпроект" товар (труби металеві) оприбутковано по рахунку 201 "Сировина й матеріали" та використано у власній господарській діяльності у ході виконання робіт зі спорудження свердловини №38 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, про що до матеріалів справи надані копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 за період з 01.10.2016 по 15.06.2017 /т. 1, а.с. 202/, додаткової угоди від 25.10.2016 №1 до договору від 25.07.2016 №П/16-68, актів на списання матеріальних цінностей та паливно-мастильних матеріалів від 31.03.2017 та 30.04.2017 /т. 1, а.с. 218-223/.

Доставку орендованого у ТОВ "Фокус Систем", ТОВ "Техкомпроект" та ТОВ "Будмонтаж Технології" обладнання здійснили фізичні особи - підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими позивач уклав договори про надання транспортних послуг /т. 2, а.с. 33-38, 39-43, 57-61, 144-147; т. 3, а.с. 110-115/.

Одержане від ТОВ "Фокус Систем", ТОВ "Техкомпроект" та ТОВ "Будмонтаж Технології" обладнання позивач використав у господарській діяльності в ході виконання сервісних робіт на обєктах ТОВ "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ" /т. 2, а.с. 75-81/, ТОВ "Тисагаз" /т. 2, а.с. 92-101/, СП "Полтавська газонафтова компанія" /т. 2, а.с. 167-172/, ПрАТ "Газінвест" /т. 2, а.с. 173-180/, ПАТ "Укргазвидобування" /т. 2, а.с. 181-189/, ТОВ "Енергія-95" /т. 3, а.с. 124-131/.

Суд зауважує, що Акт перевірки та письмові заперечення відповідача проти позову не містять зауважень щодо документального оформлення спірних господарських операцій.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи надані копії добових рапортів про виконані роботи на свердловині №38 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, накази про відрядження працівників, технічні завдання, штатний розпис ТОВ "УПСК Діамент" за період з 01.09.2016 по 30.06.2017, документи про підтвердження кваліфікації працівників (копії дипломів про отримання освіти, свідоцтв про присвоєння / підвищення робітничої кваліфікації, посвідчень про проходження періодичної перевірки знань, навчань тощо), бухгалтерські довідки про фінансовий результат спірних господарських операцій /т. 3, а.с. 164-248; т. 4, а.с. 1-251; т. 5, а.с. 1-251; т. 6, а.с. 1-177/.

Дослідивши в судовому засіданні надані позивачем документи суд встановив, що позивач має кваліфікованих фахівців та необхідні виробничі потужності, а за результатами здійснення вищеописаних господарських операцій ТОВ "УПСК Діамент" отримало прибуток.

Стосовно доводів представника відповідача щодо не підтвердження позивачем якості придбаного у ТОВ "Техкомпроект" товару та його відповідності технічним характеристикам, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Зважаючи на підтвердження позивачем фактів отримання товарів (послуг), його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, а відтак, позивачем правомірно враховано при розрахунку податкового кредиту за спірний період суму ПДВ загалом в розмірі 3389813,00 грн.

З приводу посилань відповідача на наявність "пересорту" товарів у ланцюгах постачання до позивача, суд зауважує, що відповідні відомості не є достатнім та належним доказом для твердження про безтоварність спірних господарських операцій з придбання товарів та послуг у ТОВ "Техкомпроект", ТОВ "Будмонтаж Технології", ТОВ "Бізнес-модус Груп", ТОВ "Фокус Систем", адже у ході проведення перевірки контролюючим органом взято до уваги лише господарські операції за звітний (податковий) період, а інші періоди не перевірялись.

До того ж, суд звертає увагу на індивідуальний характер відповідальності платників податків, закріплений у частині другій статті 61 Конституції України.

А відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, зважаючи на принцип персональної відповідальності платника податку, право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

З аналогічним підстав суд відхиляє посилання відповідача на податкову інформацію стосовно контрагентів позивача, одержану від органів ДФС за місцем їх податкового обліку. До того ж, суд враховує, що відомості про відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням, неподання звітності, анулювання свідоцтв платників ПДВ тощо стосуються періодів, що мали місце вже після здійснення вищеописаних господарських операцій та в інші податкові (звітні) періоди, а тому не стосуються спірних відносин.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним тощо.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, наявність в діях позивача ділової мети та рух активів в ході ведення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "УПСК Діамент" повністю.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19 липня 2017 року №№0006931405, НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (код ЄДРПОУ 37710195) судові витрати у розмірі 59191,68 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2017 року.

Суддя(підпис)О.О. Кукоба