Постанова № 69421306, 10.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4389/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області від 30 червня 2017 року № 140958-13.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із набранням 20.12.2016 року чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України, власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років та вартість яких становить понад 1200000 (один мільйон двісті тисяч) гривень є платниками транспортного податку, а право власності на транспортний засіб, що відповідає вищевказаним критеріям - базою оподаткування.

Враховуючи дані свідоцтва про державну реєстрацію належного позивачу транспортного засобу, останній, маючи наступні характеристики: дата випуску - 2015 рік; тип пального - дизель, не може вважатися об'єктом оподаткування у зв'язку з тим що середньо-ринкова вартість останнього згідно з методикою розрахунку вартості транспортних засобів, що розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України дорівнює 1 004 335 грн. (розрахунок середньо-ринкової вартості транспортного засобу додається), що є меншою за необхідну для визнання даного легкового автомобіля об'єктом оподаткування транспортного податку.

У зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування контролюючий орган на законодавчому рівні позбавлений повноважень нараховувати ОСОБА_1 транспортний податок і тим самим складати та відправляти податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за вхід. № 27466/17.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення , в яких зазначив. Закон № 909-VІІІ у п.4 розділу II «Прикінцеві положення» ввів пряму норму: установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги встановлені пп. 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З урахуванням положень ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» якою передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів в дію, рішення Одеської міської ради від 08.02.2017 року № 1600-VІІ Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 21.01.2015 року № 6257-VІ «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» та набрало чинності 17.02.2017 року.

Враховуючи вищенаведене, саме 2017 рік і є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком з об'єкту який належить на праві власності ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

30.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 140958-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 20833, 33 грн. за 2017 рік (а/с. 9).

Автомобіль AUDI модель Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3, рік випуску - 2015, зареєстрований за ОСОБА_1 24.03.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а/с. 12).

Рішенням п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Зорянськ'ої сільської ради Саратського району Одеської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Зорянської сільської ради на 2017 рік" затверджено Положення про встановлення місцевих податків і зборів.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, передбачено що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно із підпунктом 267.3.1 пункту 263.1 статті 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

У відповідності до положень підп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Як передбачено, підп.14.1.251 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу, транспортними засобами, що використовувалися, вважаються транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Реєстраційним документом, у даному випадку, згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів» від 31 січня 1992 року №47 (з наступними змінами та доповненнями) є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Судом встановлено, що на час винесення спірного податкового повідомлення - рішення середньоринкова вартість автомобіля позивача, яка була визначена уповноваженим органом державної влади за встановленою методикою, складала 1 004 335, 00 грн. (http://www.me.gov.ua/Vehicles/PrintResult?id=5092d6bc-e126-4c61-9d2a- 1970f80155a9).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 гривень, а тому об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн.

Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 13 вищезазначеної методики передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктами 4, 13 Порядку джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Згідно з пунктом 13 Порядку середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Відповідач повинен був при розрахунку податкового зобов'язання встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового Кодексу України (в редакції на момент спірних відносин). В тому числі визначити вартість автомобіля за даними центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку).

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від18.02.2016 "Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів" затверджено методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якою п.2 передбачено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, яким передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1, Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно до п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідач в обґрунтування правомірності нарахування позивачу транспортного податку до суду розрахунок вартості транспортного засобу не надав.

Відповідно до долученого до матеріалів справи розрахунку вартості автомобіля, судом встановлено, що його вартість складає 1 004 335,00 грн. (а/с.13), що є меншою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (3200,00 грн. (станом на 01.01.2017р.) х 375 розмірів мін. з. п. = 1 200 000 грн.), тому автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017року № 140958-13 є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому слід зазначити, що відповідач у запереченнях на адміністративний позов посилається виключно на порядок законодавчого встановлення та запровадження Транспортного податку в Україні, зокрема і на позивача, та дію цих законів в часі.

Однак, адміністративний позов не містить заперечень з боку позивача щодо вказаного.

Доводи позивача стосуються вартості автомібіля (1004338 грн.), яка є меньшою від вартості, яка визначена законом (1200000грн.).

З цього приводу відповідачем не висловлено жодного заперечення та не надано доказів, які б спростували докази позивача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017року № 140958-13 прийнято правомірно та вартість автомобіля позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком вартість 375 розмірів мінімальної заробітної плати, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 р. № 140958-13.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією № 0.0.837206830.1 від 28.08.2017 р. у сумі 640, 00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.