Постанова № 69420796, 04.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 р. Справа №805/2832/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:14 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Гарант до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 року №0003114707, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Гарант звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 року №0003114707.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» за березень 2017 року і надіслано акт про результати проведеної перевірки. Згідно розділу 2 акту перевірка проводилась з 21.04.2017 року по 19.05.2017 року за даними електронних податкових декларацій з ПДВ за березень 2017 року, лютий 2017 року, січень 2017 року, грудень 2016 року, уточнюючого розрахунку у звязку з виправленням помилок за грудень 2016 року згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.12.2016 року по 31.03.2017 року. В акті зазначається, що позивачем не здійснено розшифровку суми відємного значення у розрізі постачальників товарів графи таблиці заповнено з прочерками. Отже висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» визначеного порядку заповнення та подання податкової звітності, інших порушень згідно акту не встановлено. Позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкове зобовязання складає 0грн., а отже розмір штрафу контролюючим органом визначено невірно. Таким чином, позивач вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4 п.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за березень 2017 року на суму 357255грн. За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 09.06.2017 року №0003114707. Так, податковий орган зазначає, що у таблиці 2 додатку 3 декларації з ПДВ за березень 2017 року ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» не здійснило розшифровку суми відємного значення у розрізі постачальників товарів/послуг графи таблиці заповнено з прочерками. Згідно рядка «усього» таблиці 2 додатку 3 декларації з ПДВ за березень 2017 року ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» сума ПДВ сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України (гр. 7 таблиці 2) становить 0грн., яка також переноситься до рядка 2 таблиці 1 додатку 3. Відповідно рядок 3 таблиці 1 додатку 3 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1 таблиці 1 додатку 3, яка не більша значення рядка 2 таблиці 1 додатку 3)» має дорівнювати 0грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем допущено порушення вимог законодавства, що призвели до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за березень 2017 року на суму 357255грн. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що розрахунок суми штрафу здійснено вірно, тобто при винесенні спірного рішення, він діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Гарант (код ЄДРПОУ 37598904; 87505, Донецька обл., м. Маріуполь, пров. Банний, б. 2) є юридичною особою, зареєстровано 07.04.2011 року, як платник податків знаходиться на обліку в Запорізькому управлінні офісу великих платників податків ДФС та є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2017 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період березень 2017 року, в рядках 19, 20, 20.2, 20.2.1 якої зазначено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 357255грн. Також платником разом із зазначеною декларацією подано додаток 3, в якому в таблиці 1 зазначено: сума відємного значення (рядок 20 рядок 20.1 декларації звітного періоду) «357255грн.»; фактично сплачено у попередніх та звітному періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка «усього» графи 7 таблиці 2) «-»; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення 2)(значення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний період) «357255грн.». В таблиці 2 додатку 3 до декларації з ПДВ за березень 2017 року в графі 5 позивачем визначено «0», в графі 7 «0».

Згідно з п. 200.10 ст. 200, ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» за березень 2017 року (податкова декларація з податку вартість №9069517518 від 19.04.2017 року), про що складено акт №480/28-10-47-07/37598904 від 19.05.2017 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4 п.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за березень 2017 року на суму 357255грн.

На підставі акту №480/28-10-47-07/37598904 від 19.05.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017р. №0003114707, яким позивачу у звязку із встановленням порушень абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4 п.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за березень 2017 року на суму 357255грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 89313,75грн.

Предметом доказування в цій справі є обставина правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За приписами п. 76.3 ст. 76 цього Кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами п. 46.1 ст. Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 46.5 цієї статті форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобовязань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок №21).

Пунктом 5 розділу V Порядку №21 встановлено порядок заповнення розділ III декларації з податку на додану вартість "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобовязань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобовязань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано відємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При відємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обовязковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок відємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 цієї статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У відповідності до п. 200.4 даної статті при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що при проведенні контролюючим органом камеральної перевірки предметом перевірки є виключно вся податкова звітність суцільним порядком, тоді як повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, яка, в свою чергу, проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства.

Іншими словами, камеральна перевірка це аудиторська процедура, що здійснюється без виходу в установу з метою виявлення та попереднього аналізу відхилень між плановими та фактичними показниками фінансової звітності, неузгодженості між показниками, наведеними у різних формах звітності. Тобто основними аспектами камеральної перевірки є перевірка повноти надання платниками податків і зборів (обовязкових платежів) передбачених законодавством про податки і збори (обовязкові платежі) документів податкової звітності; перевірка своєчасності надання документів податкової звітності до податкового органу; візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення всіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо); перевірка обґрунтованості застосування платником податків ставок податку та пільг, їх відповідності чинному законодавству; перевірка правильності складання розрахунків у наданих документах податкової звітності, що включає арифметичний підрахунок підсумкових сум податків і зборів (обовязкових платежів), які підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету (наприклад, податку на додану вартість) і перевірку обґрунтованості застосування ставок податку й податкових пільг, а також правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування з метою виявлення арифметичної чи іншої помилки у наданій звітності.

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» за березень 2017 року (податкова декларація з податку вартість №9069517518 від 19.04.2017 року) податковий орган не досліджував первинні документи, які б підтверджували правомірність зазначення позивачем суми у розмірі 357255грн. до бюджетного відшкодування, а перевіряв безпосередньо достовірність нарахування даної суми в податковій декларації та правильність заповнення відповідних розрахунків на підтвердження зазначення даної суми.

Представником позивача до суду надано письмові пояснення, в яких зазначено, що ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року правомірно зазначено суму відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 357255грн. Проте, при заповненні даної декларації рядок 2 таблиці 1 та таблиці 2 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до вказаної декларації з ПДВ за березень 2017 року не був заповнений у звязку з тим, що програма подання електронної звітності «M.E.DOK» блокувала ці рядки, але при перевірці даної декларації з усіма додатками до неї програма подачі електронної звітності зафіксувала «помилок не знайдено». При цьому, уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за березень 2017 року позивачем до контролюючого органу подано не було.

Таким чином, враховуючи те, що платником податків самостійно зазначено про необхідність заповнення Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ за березень 2017 року, проте вказано на неможливість здійснення цього внаслідок нібито збою роботи програми подання електронної звітності «M.E.DOK», суд вважає правомірними доводи відповідача стосовно завищення ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за березень 2017 року на суму 357255грн., адже в таблицях 1 та 2 додатку 3 до даної декларації позивачем у відповідних графах не наведено інформації в підтвердження правомірності зазначення суми бюджетного відшкодування у розмірі 357255грн.

Більш того, представником позивача до суду не надано жодних доказів збою роботи програми подання електронної звітності «M.E.DOK» при поданні ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року, як то інформування про зазначені обставини контролюючого органу, звернення стосовно необхідності виправлення допущеної платником помилки внаслідок виниклого, на його думку, збою роботи програмного забезпечення.

Стосовно форми винесення спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що податковим органом при проведенні камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» визначеного порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість. Проте, як вказує позивач, в спірному податковому повідомленні-рішенні зафіксовано, що Товариством зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за спірний період. Представник позивача вважає, що оскільки відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення податкове зобовязання складає 0грн., а збільшення відшкодування ПДВ відсутнє, розмір штрафу податковим органом визначено невірно.

Втім суд вважає таку правову позицію відповідача необґрунтованою з огляду на наступне.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 58.2 цієї статті передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що в разі встановлення контролюючим органом за результатами проведеної перевірки завищення платником податку суми бюджетного відшкодування, такий орган складає та надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, яким зменшує суму неправомірно завищеного бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 із змінами та доповненнями (далі Порядок № 1204), у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку.

Оскільки камеральною перевіркою, проведеною відповідачем (акт №480/28-10-47-07/37598904 від 19.05.2017 року), встановлено завищення ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за березень 2017 року на суму 357255грн., податковим органом керуючись вищезазначеними приписами норм діючого законодавства винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 357255,00грн. та зобовязано сплатити штраф у розмірі 89313,75грн., що становить 25% від завищеної суми бюджетного відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні вказував на те, що спірним податковим повідомленням-рішенням зафіксовано зменшення платником податку ТОВ «ОСОБА_3 Гарант» суми бюджетного відшкодування. Проте, суд не погоджує такі твердженні, оскільки в спірному рішенні відповідача чітко вказано на те, що Офіс великих платників ДФС України повідомляє ТОВ «ОСОБА_3 Гарант», що на підставі акту перевірки №480/28-10-47-07/37598904 від 19.05.2017 року встановлено порушення норм діючого податкового законодавства та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 357255грн. з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 89313,75грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин і зібраних доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законом, у звязку з чим позовні вимоги ТОВ «ОСОБА_3 ар Гарант» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Гарант до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 року №0003114707 відмовити.

Постанову ухвалено 04 жовтня 2017 року.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.