Постанова № 69420542, 03.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 р. Справа № 804/2936/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, третя особа: Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), третя особа: Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Центральному районі) про стягнення податкового боргу з ОСОБА_2, на користь державного бюджету по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 24 177,77 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.

Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження..

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_2 обліковується в ДПІ в Центральному районі як платник податків.

Судом встановлено, що 16.07.2013 року між Дніпропетровською міською радою, в особі ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, термін дії договору - 3 роки.

На виконання вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, ДПІ в Центральному районі на підставі п. 288.1 ст. 288 ПК України - сформовано та засобами поштового зв'язку надіслано на адресу ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення № 2007-15 від 03.07.2014 року в сумі 14 858,34 грн.; податкове повідомлення-рішення № 2008-15 від 03.07.2014 року в сумі 9 319,43 грн.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 12 березня 2014 року зобов`язано гр. ОСОБА_2 укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі від 16 липня 2013 року.

17 квітня 2014 року розірвано договір оренди землі укладений 16.07.2013 року між Дніпропетровською міською радою, в особі ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, суд зазначає про підтвердження матеріалами справи відсутність у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом, а саме: податковий борг по орендній платі з фізичних осіб.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до пункту 288.1 статті 281 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 вказаного Закону визначено договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зворотній бік інтегрованої картки платника станом на 31.12.2014 року, відповідачу нарахований земельний податок за невизначеним документом № 2007-15 від 17.07.2014 року, тобто податковий борг нарахований позивачем, який виник у вересні 2014 року не підтвердженний належними доказами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 податку по орендній платі з фізичних осіб, оскільки у позивача відсутні підстави для нарахування орендної плати за землю так, як відповідачка у зв'язку з розірванням договору оренди земельної ділянки 17.04.2014 року не є орендарем земельної ділянки, а доказів протележного суду не надано

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_2; третя особа: Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_1