Ухвала суду № 69418475, 04.10.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4734/17 Головуючий 1 інст. Токарєва Н.М.

Справа № 635/5709/16-ц Доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: відшкодування шкоди

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юліс-А»

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2017 року

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юліс-А», треті особи Фермерське господарство «Кегичівське», Товариство з обмеженою відповідальністю «Купянський хлібокомбінат «Кулиничі», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

21 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, який в подальшому неодноразово уточнювала та в остаточній редакції просила відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юліс-А» (далі по тексту ТОВ «Юліс-А»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 30 грудня 2015 року близько 22 год. 30 хв. на 512 км + 800 м автошляху Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв транспортного засобу ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, та транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1

Автомобіль Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, отримав механічні ушкодження.

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Під час настання ДТП ОСОБА_2 виконував свої трудові обовязки, працюючи водієм у ТОВ « Юліс- А».

У звязку з настанням страхового випадку, передбаченого договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, власнику транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 було сплачено страхове відшкодування у розмірі 41 639 грн 81 коп.

Між тим, згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, складає 70 426 грн 38 коп.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 під час ДТП виконував трудові обовязки, позивач просив стягнути з ТОВ «Юліс-А» різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 28 786 грн 57 коп.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2017 року позовні вимог ОСОБА_1 задоволені.

Стягнуто з ТОВ «Юліс-А» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 28786 грн 50 коп.

Стягнуто з ТОВ «Юліс-А» на користь ОСОБА_1 судовий збір 551 грн 50 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Юліс-А» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне зясування судом обставин по справі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з вимог статей 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з подальшими змінами), та тих обставин, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 30 грудня 2015 року була вчинена водієм ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обовязків у ТОВ «Юліс-А». Порушення водієм ОСОБА_2 вимог правил дорожнього руху України знаходиться в причинено-наслідковому звязку із спричиненням шкоди, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Судовим розглядом встановлено, що 30 грудня 2015 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, який працює водієм у ТОВ «Юліс-А», на 512 км+800 м автошляху Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1, не втримав безпечної швидкості руху допустив наїзд на автомобіль марки Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, який стояв праворуч біля краю проїзної частини. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 09 лютого 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Зазначена постанова суду набрала законної сили.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХХ 459510 власником автомобіля Renault Logan, номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_1

Як встановлено судом першої інстанції, автомобіль НОМЕР_3, належить на праві власності Фермерському господарству «Кегичівське» (далі по тексту ФГ «Кегичівське»).

ФГ «Кегичівське» на підставі договору оренди від 01 вересня 2015 року передало зазначений автомобіль в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Купянський хлібокомбінат «Кулиничі» (далі по тексту ТОВ «Купянський хлібокомбінат «Кулиничі»).

ТОВ «Купянський хлібокомбінат «Кулиничі» уклало договір № 5 із ТОВ «Юліс-А», працівником якого є ОСОБА_2, про надання послуг по наданню працівників від 01 січня 2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Юліс-А» прийняло на себе зобовязання надавати послуги по наданню ТОВ «Купянський хлібокомбінат «Кулиничі» працівників.

Знаходження ОСОБА_2 в трудових відносинах із ТОВ «Юліс-А» підтверджується копією трудової книжки, відповідно до якої ОСОБА_2 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів згідно наказу № 33-к від 01 жовтня 2013 року.

Згідно подорожного листа № 344392 за 20-31 грудня 2015 року ОСОБА_2 виконував трудові обовязки, в тому числі під час скоєння ДТП, а саме 30 грудня 2015 року.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

За таких підстав, апеляційний суд вважає встановленим факт, що в момент скоєння ДТП водій ОСОБА_2 виконував свої трудові обовязки.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 1605 від 29 квітня 2016 року розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, пошкодженого при ДТП 30 грудня 2015 року, складає 70426 грн 38 коп.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі договору страхування № АЕ 2916300 від 10 березня 2015 року.

Виплати страхового відшкодування на користь позивача була здійснена ПАТ «НАСК «Оранта» 04 квітня 2016 року у розмірі 41639 грн 81 коп.

За таких обставин, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 28786 грн 57 коп.

Посилання в апеляційній скарзі ТОВ «Юліс-А» на те, що розмір шкоди було сплачено страховою компанією в повному обсязі, а тому немає жодних правових підстав для стягнення відшкодування у більшому розмірі, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як зазначено у правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-2808цс15 від 21 січня 2016 року, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що шкода, спричинена 30 грудня 2015 року власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 водієм ОСОБА_2, який виконував трудові обовязки, встановлені ТОВ «Юліс-А», правомірно підлягає стягненню безпосередньо із ТОВ «Юліс-А» у розмірі, який є різницею між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для зміни або скасування судового рішення, апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до статті 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юліс-А» відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_4