Вирок № 69416516, 09.10.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1703/17

Провадження № 1-кп/456/309/2017

ВИРОК

іменем України

"09" жовтня 2017 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря - Панилик О.В.,

прокурора - Улинець Х.В.,

захисника - Годись Н.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Стрию кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця с. Корчин Стрийського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища незакінчена, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, з 08.12.2010р., перебуває на обліку в лікаря - нарколога, має на утриманні двох малолітніх дітей, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 17.02.2017 р. біля 12 год.30 хв., перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Свій маркет» ТзОВ «Рітейл Україна», що розташований в м.Стрий по вул.Колесси, 55/74, Львівської області, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що його дії не були помічені працівниками та відвідувачами магазину, таємно викрав з полиці торгового стелажу 8 шт. шоколаду «Кіндер», вагою по 100 грн., вартістю по 25,62 грн., чим завдав даному товариству матеріальної шкоди на суму 204,96 грн.

Крім цього, ОСОБА_3 26.02.2017 р. біля 17:00 год.. перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», що розташований в м.Стрий по вул. Зелена, 23т, Львівської області, повторно, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що його дії не були помічені працівниками та відвідувачами магазину, таємно викрав з полиці торгового стелажу 7 шт. шоколаду «Макс Фан», вагою по 160 грн. кожна, вартістю по 30.94 грн., чим завдав даному товариству матеріальної шкоди на суму 216.58 грн. Коли ОСОБА_3 вийшов з приміщення магазину, мав можливість розпоряджатись викраденим, то був затриманий працівниками магазину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, просить застосувати до нього Закон України "Про амністію у 2016р.".

Представник потерпілого ОСОБА_2 просить обвинуваченого покарати на розсуд суду та не заперечує щодо застосування до нього амністії.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, а фактичні обставини справи, а саме факт таємного викрадення чужого майна та таємного викрадення чужого майна повторно, суд впевнившись у правильному розумінні обвинуваченим ОСОБА_3, змісту обставин справи та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Аналізуючи представлені суду докази та їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3, в скоєнні ним кримінального правопорушення доведеною в судовому засіданні повністю.

Дії ОСОБА_3, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна та таємне викрадення чужого майна, повторно.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих вину обставин не встановлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, та його захисник заявили клопотання про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення маючи на утриманні малолітніх дітей, яким не виповнилось 18 років, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор та представник потерпілого ТзОВ «Рітейл Україна» в судовому засіданні не заперечували проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п.«В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."В" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

З долучених до матеріалів кримінального провадження копії документів, вбачається, що в обвинуваченого ОСОБА_3, є малолітні діти, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. народження, які перебувають на його утриманні. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, брав участь в АТО, перебуває на обліку в лікаря - нарколога та згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії від 31.05.2017р., за №84, до останнього не рекомендовано застосування ст. 96 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 17.02.2017р., та 26.02.2017р., тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3, амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3, поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_3, наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст. 3 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», п.«В» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст.370,374 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) місяців.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Керуючись ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання.

Речові докази, а саме:

-7 шт. шоколаду «Макс Фан», які передані на зберігання представника магазину «Рукавичка» ТЗОВ ТВК «Львівхолод» - залишити у їх власності;

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб, шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд.

Суддя Р. Т. Шрамко