Вирок № 69416470, 06.10.2017, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1000/17

№ провадження 1-кп/453/186/17

ВИРОК

іменем України

06.10.2017 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Курницької В.Я.

за участі секретаря - Трембач М.М.

за участі прокурора - Максимів О.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12017140300000743 від 16.08.2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської області, Стрийського району, с. Довге, громадянина України, місце реєстрації відсутнє, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимого 25.09.2012 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, звільненого 08.07.2016 року з Львівської ВК № 48 по відбуттю терміну покарання, 03.08.2017 року Болехівським міським судом Івано - Франківської області, малолітніх дітей на утриманні немає, не депутата, не адвоката, не нотаріуса, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, а востаннє - вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2012 за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 08.07.2016 у зв'язку з відбуттям покарання, та кримінальне правопорушення, передбачене ст.395, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, відносно якого на даний час знаходиться на розгляді в Стрийському міськрайонному суді Львівської області на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та умисно повторно скоїв нові кримінальні правопорушення проти власності.

Так, 16.08.2016 близько 01.35 год., ОСОБА_1, знаходячись на 1589 км 1 ПК перегону Верхнє Синевидне - Сколе ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку», реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесених із собою рожкових ключів, викрав із двох дросель-трансформаторів типу ДТ-0,6-1000, які знаходяться на балансі ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку», мідні основні та додаткові обмотки, заподіявши вищевказаному підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 99 607,67 грн. Вказаним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 20.08.2016 близько 23.30 год., ОСОБА_1, знаходячись на 1589 км 1 ПК перегону Верхнє Синьовидне-Сколе, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесених із собою рожкових ключів, викрав із двох дросель-трансформаторів типу ДТ-0,6-1000, які знаходяться на балансі ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку», мідні основні та додаткові обмотки, заподіявши підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 99 607,67 грн. Вказаним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1, 17.09.2016 року близько 19.00 годин маючи прямий умисел на повторне таємне викрадення мідних обмоток вартістю 18 354,20 грн. з дросель-трансформатора марки ДТ-0,6-1000 і подальшої їх реалізації за гроші, взявши із собою рожкові ключі, прибув на 1580 км перегону між станціями Верхнє Синьовидне - Любинці Львівської залізниці, де переконавшись, що його ніхто не бачить і за ним ніхто не спостерігає, за допомогою двох ріжкових ключів відкрутив болти, та намагався викрасти мідні обмотки з дросель-трансформатора марки типу ДТ-0,6-1000, які на балансі ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку». Проте, не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як залишив місце події, оскільки в цей час спрацювала сигналізація.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 12.10.2016 близько 22.30 год., ОСОБА_1, знаходячись на 1578 км 6 ПК перегоні Любинці-Верхнє Синьовидне, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесених із собою рожкових ключів викрав із двох дросель-трансформаторів типу ДТ-0,6-1000, які знаходяться на балансі ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» мідні основні та додаткові обмотки, заподіявши підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 43 917,00 грн. Вказаним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Окрім цього 25.01.2017, близько 23.35 годин, ОСОБА_1, знаходячись на1601 км 10 ПК біля вхідного сигналу «Н» станції Гребенів, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою принесених із собою рожкових ключів викрав із двох дросель-трансформаторів типу ДТ-0,6-1000, які знаходяться на балансі ПАТ «Українська залізниця» Регіональної філії «Львівська залізниця» Виробничого підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» мідні обмотки, заподіявши підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 117 759,27 грн. Вказаним майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Вказаними вище діями, ОСОБА_1 вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим судом, зважаючи на відсутність заперечень прокурора та обвинуваченого, визнано за можливе судовий розгляд проводити за відсутності представника потерпілого.

Від цивільного позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд цивільного позову за відсутності представника цивільного позивача, проти якого прокурор та обвинувачений не заперечили.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює, як і докази на їх підтвердження, від давання показань не відмовився.

Суд, переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, зважаючи на відсутність сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро покаявся, ствердив, що вчинив дані кримінальні правопорушення у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суд його суворо не карати.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 засуджено вироком Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 03.08.2017 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, він вчинив до засудження за вироком Болехівського міського суду Івано-Франківської області.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, передбаченими ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: вчинення злочину середньої тяжкості, обставини що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, особу обвинуваченого, який раніше судимий, відповідно до характеристики з виправного закладу бере участь у суспільно-корисній праці, ввічливо ставиться до персоналу, безконфліктний, відвідує заходи виховного та профілактичного характеру, підтримує соціальні зв'язки з рідними, спокійний та врівноважений, проте скритний, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення кримінальних правопорушень, винуватість у яких останнього визнана судом доведеною, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 даного Кодексу, у виді позбавлення волі.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Беручи до уваги те, що вказані злочини вчинені ним до винесення останнього за часом вироку Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 03.08.2017 року, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 03.08.2017 року.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі у межах санкцій ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд також приходить до переконливого висновку, що заявлений цивільний позов ПАТ «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 360 424, 61 гривень підлягає до задоволення.

Речових доказів та судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст.349, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком з покаранням, призначеним за вироком Болехівського міського суду Івано - Франківської області від 03.08.2017 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 виді 3 (трьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 03.03.2017 року.

Цивільний позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця» задовольнити у повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого структурного підрозділу «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця» (ЄДРПОУ регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» - 40081195, п/ р 26009323472004 в Львівському обласному управління АТ «Ощадбанк, МФО банку 325796, одержувач: виробничий структурний підрозділ «Стрийська дистанція сигналізації і зв'язку» регіональної філії «Львівська залізниця») матеріальну шкоду в розмірі 360 424, 61 ( триста шістдесят тисяч чотириста двадцять чотири гривні 61 копійку) грн.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий- суддя В.Я.Курницька