Ухвала суду № 69414894, 09.10.2017, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2723/15-к

Провадження №: 1-кс/332/618/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Безлер Л.В., при секретарі Ковтун В.І., за участю прокурора Кузіва І.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м.Запоріжжя заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України про відвід судді Марченко Н.В.,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Заводського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України (головуючий у справі суддя Марченко Н.В.).

Під час розгляду вказаного кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_1 головуючому у справі судді Марченко Н.В., яка здійснює судове провадження одноособово, заявлено відвід.

Дана заява мотивована наступним.

Вирішуючи заявлені стороною захисту клопотання про призначення фоноскопічної експертизи та експертизи відеозаписів, суд в ухвалі від 17.01.2017 року, якою у задоволенні клопотання відмовлено, зазначив таке: «як встановлено у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, відеозаписи, одержані в результаті санкціонованого обшуку в автомобілі НОМЕР_1, містять відомості щодо вилучення з нього грошей на момент перебування у ньому обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, тобто підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відеозаписи, одержані у результаті проведення відповідно до КПК України негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, містять відомості про наміри останніх одержати неправомірну вигоду та безпосередньо її одержання, тобто також підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні".

В ухвалі від 12.04.2017 р. про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання захисника суд зазначив наступне: «як встановлено у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, відеозаписи, одержані в результаті санкціонованого обшуку в автомобілі НОМЕР_1, містять відомості щодо вилучення з нього неправомірної вигоди на момент перебування у ньому обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відеозаписи, одержані у результаті проведення відповідно до КПК України негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, містять відомості про наміри останніх одержати неправомірну вигоду та безпосередньо її одержання, тобто також підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні".

Отже, на думку адвоката ОСОБА_1, зазначаючи наведене, суд у діючому складі, порушуючи принцип презумпції невинуватості, до винесення вироку у справі надав оцінку не тільки допустимості певних доказів, але і висловив свою позицію щодо доведеності вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4, по-перше, в існуванні у них наміру отримати неправомірну вигоду, а по-друге, - у безпосередньому одержанні неправомірної вигоди у конкретному місці і за конкретних обставин.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 підтримав дану заяву про відвід судді Марченко Н.В., просив суд її задовольнити із викладених в ній підстав. Адвокат обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_2, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також наполягали на задоволенні даної заяви.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на відсутність для цього підстав, передбачених КПК України. Зокрема зазначив, що в наведених ухвалах суд, на відповідному етапі розгляду справи, вважав докази, а саме надані стороною обвинувачення відеозаписи, допустимими, при цьому винуватість обвинувачених у скоєнні інкримінованого злочину не встановлював , а лише, виходячи зі змісту відповідних ухвал, вважав відомості, що містяться у відеозаписах такими , що підлягають доказуванню.

Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Марченко Н.В., будучи належним чином повідомленою про судове засідання згідно з вимогами ст.135 КПК України, в судове засідання не зявилася, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористалася.

Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не зявилися, і приходить до наступних висновків.

В провадженні Заводського районного суду м.Запоріжжя (головуючий у справі суддя Марченко Н.В.) знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України.

05.10.2017 року адвокатом обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні подано заяву про відвід головуючому у справі судді Марченко Н.В.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобовязаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Зави про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, крім іншого, є поведінка учасників кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обовязків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення зясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Враховуючи викладене,оцінивши докази, викладені в заяві про відвід, думку прокурора, обвинувачених та їх захисників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про те, що зазначені у заяві захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 підстави для відводу не є обставинами, що виключають участь судді Марченко Н.В. у зазначеному вище кримінальному провадженні, в розумінні ст.75 КПК України.

Так, посилання судді Марченко Н.В. в наведених ухвалах на те, що на її думку у кримінальному проваджені існують обставини, які підлягають доказуванню, із зазначенням цих обставин, не можуть бути розцінені у відповідності до п.4 ч.1 ст.75 КПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки відповідно до положень ст.94 КПК України суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням , яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Зі змісту наведених ухвал не вбачається висновків суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину, а лише зазначено про наявність у відповідних відеозаписах обставин, що підлягають доказуванню, тобто підлягають перевірці під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, як і інші докази ,надані сторонами.

При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід в їх сукупності, та з урахуванням думки учасників судового розгляду, суддя вважає висловлені захисником ОСОБА_1 доводи щодо відводу судді Марченко Н.В. такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України, тобто є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року), що застосовується при оцінці доказів. Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України про відвід судді Заводського районного суду м.Запоріжжя Марченко Н.В., відсутні.

Керуючись ст.ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України про відвід судді Заводського районного суду м.Запоріжжя Марченко Н.В - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Безлер