Постанова № 69412480, 27.09.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1942/17

Справа №760/12749/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.07.2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача та просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного Фонду України в м. Києві, яка виражається у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум грошової допомоги, з яких справляються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язати Головного управління пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату на користь позивача пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні без обмеження розміру пенсії на підставі довідки Департаменту фінансово-облікової політики МВС України №185 від 14.04.2017 року з дати виникнення права на перерахунок (21.12.2010 року) без обмеження строком з урахуванням раніше проведених виплат (ч.3 ст.51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.03.2017 року вона звернулась до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку пенсії з моменту її призначення і додатково включити до заробітку для обчислення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом від 07.04.2017 року їй було направлено лист за №7998/03/Ч-809, у якому було невірно викладено ст.43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року та п.7 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року та зазначено, що на підставі викладеного відсутні підстави для врахування зазначених виплат у розрахунок пенсії.

Зазначила, що відповідно до довідки Департаменту фінансово-облікової політики МВС України позивач за проходження служби в Міністерстві внутрішніх справ України отримала за період з грудня 2008 року по лютий 2011 року сукупний дохід у сумі 146015,66 грн.

Вважає, що ГУ ПФУ в м. Києві відмовляючи їй у перерахунку пенсії порушує її права та норми чинного законодавства.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року у справі було відкрито скорочене провадження.

Представник відповідача своїх заперечень суду не надав, був повідомлений про те, що відповідно до ст. 183-2 КАС України йому в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали необхідно надати заперечення проти позову та необхідних для цього документів або заяву про визнання позову до канцелярії суду.

Копію ухвали та копію адміністративного позову з додатками представник відповідача отримав 28.08.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, прихожу до наступного.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в м. Києві, отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

27 березня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії з моменту її призначення та просила додатково включити до заробітку для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, суми вихідної допомоги при звільненні на пенсію, оскільки такі виплати є складовими заробітної плати.

Листом від 07 квітня 2017 року № 7998/03/ц-809 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ.

За приписами ст. 43 Закону пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п. 5 постанови КМУ керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами ст. 10-1 вказаного Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відповідно до довідки Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 14 квітня 2017 року № 185 ОСОБА_1 за період з грудня 2008 року по лютий 2011 року отримала сукупний дохід у сумі 146015,66 грн. в період проходження служби у Міністерстві внутрішніх справ України. За вказаний період їй були нараховані та виплачені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, вихідна допомога при звільненні.

Відтак, відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку розміру пенсії та включенні до складу грошового забезпечення вказаних доплат та виплат на підставі наведеної довідки.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою ст.71 КАС України передбачено, що на кожну зі сторін покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить висновку про часткове задоволення адміністративного позову, постановляє визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, вихідної допомоги при звільненні на пенсію та індексації грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії на підставі довідки ДФОП МВС України від 14 квітня 2017 року № 185 з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог суддя постановляє відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 159, 160-163 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, вихідної допомоги при звільненні на пенсію та індексації грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії на підставі довідки Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 14 квітня 2017 року № 185 з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя