Постанова № 69411000, 02.10.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2887/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/899/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 02.10.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: ОСОБА_1

представника особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_4, місце роботи: приватний підприємець; проживаючого за адресою: ОСОБА_4, АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 4550 доларів США;-

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2017 року о 08 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_3, який прибув до України з ОСОБА_4, м. Тбілісі, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № PS 518, своїми діями обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» у ОСОБА_3 було виявлено 15 001 долар США. За протоколом вилучено 4550 доларів США, решту грошових коштів у сумі 10 551 долар США пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2017 року громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 4550 доларів США.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2017 року в повному обсязі та закрити провадження у справі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій основі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував всі обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність помякшуючих обставини, прийшов до не вірного висновку про те, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої валюти, яка являється безпосереднім предметом правопорушення, товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Під час розгляду апеляційної скарги знайшли своє підтвердження наступні обставини.

Відповідно до протоколу опитування № 0130/UA125000/17 від 10 березня 2017 року ОСОБА_3 зазначив, що прибув до України з метою можливої купівлі великої рогатої худоби (корів) на території України. Митний кордон України перетинає один два рази на рік. Митну декларацію 10.03.2017 року ОСОБА_3 не заповнював, з митними правилами на інформаційних стендах не ознайомлювався бо поспішав. На стійку митної консультації чи до інспектора митниці не звертався, так як не міг зорієнтуватися, але мав на меті здійснити декларування валютних коштів. (а.с. 6-8). Дані обставини також стверджуються письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5, який прямував з громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_3 одним рейсом, в яких зазначено, що під час розмови з працівниками митниці до них звернувся громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_3 з проханням допомоги в декларуванні валютних коштів (а.с. 20-21).

Вина правопорушника стверджується, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0130/UA125000/17 від 10.03.2017 (а.с.2-5), який складено на місці виявлення правопорушення відповідно до норм чинного законодавства України та засвідчено підписом ОСОБА_3, щодо відсутності зауважень до змісту вищезазначеного процесуального документу, протоколом опитування № 0130/UA125000/17 від 10.03.2017 року (а.с. 6-8).

Щодо встановлення законності природи походження вищевказаних валютних коштів встановлено наступне. ОСОБА_3 є приватним підприємцем і періодично приїжджає в Україну для закупівлі різних товарів на суму іноземної валюти, яку офіційно ввозить на митну територію України та декларує її митним органам, що підтверджується копіями митних декларацій (а.с. 32-35). Відповідно до наявного в матеріалах справи контракту № 3 від 1 грудня 2017 року, складеного між приватним підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_3, підтверджується легальність використання валютних коштів які були ввезені на територію України та призначалися для виробничих цілей.

Апеляційний суд приходить до висновку, що грошові кошти, які мав при собі під час проходження митного контролю ОСОБА_3 мають законне походження, є особистими заощадженнями правопорушника, що стверджується матеріалами справи.

До адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, пояснив, що наміру приховати гроші або уникнути декларування в нього не було, все сталося з вини працівників Київської митниці ДФС, які на його прохання допомогти у декларуванні валютних коштів, склали протокол про порушення митних правил.

Єдине протиправне діяння, яке було вчинено громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_3, полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації. Шкода, яку ОСОБА_3 міг потенційно завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів, і не завдавав державі іншої шкоди, якби він вивіз кошти не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформації про те, що ці кошти опинилися за межами території держави.

Жодних підстав вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо судом не встановлено.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Апеляційним судом встановлені підстави для застосування положень ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", оскільки, в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про виключні обставини справи, а також про покладання на громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 "індивідуального надмірного тягаря".

Оцінивши докази в їх сукупності Апеляційний суд вважає, що накладення стягнення у вигляді штрафу є достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 в подальшому, а також співрозмірним скоєному ним правопорушенню, підстав для застосування додаткового стягнення конфіскації вилученої валюти у суду немає, а тому постанову суду першої інстанції необхідно змінити в частині конфіскації тимчасово вилучених валютних коштів у розмірі 4550 доларів США, повернувши їх ОСОБА_3.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2017 року щодо громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 змінити в частині конфіскації валютних коштів.

Валютні кошти в розмірі 4550 доларів США, вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0130/UA125000/17 від 10 березня 2017 року повернути ОСОБА_3.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ