Рішення № 6940896, 30.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.09                                                                                 Справа № 4/145

Розглянувши матеріали справи

Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", м. Красний Луч Луганської області

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 144120 грн. 22 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання Чорна І.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Сафонов Д.О., довіреність № 18 від 15.07.09;

від відповідача –Батюшина Т.С., довіреність № 03/5-613 від 31.12.08 .

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пеню у розмірі 117926 грн.23 коп., 3% річних в сумі 9803 грн. 98 коп., інфляційні нарахування в сумі 16390 грн. 01 коп. за договором про надання послуг № 62 від 09.06.05.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 26.11.09 №09/587, зданого до суду 30.11.09, розмір позовних вимог не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що раніше судовими рішеннями вже були застосовані штрафні санкції, сума яких майже дорівнює суму основного боргу.

Відповідач посилається на норму ст. 233 ГК України, за якою у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, тому просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Крім того, відповідач пояснює, що судові рішення по справі № 7/679 та №14/156 не виконуються з причин введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІV від 23.06.05 та відсутності грошових коштів на погашення боргів кредиторам через те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" кошти на покриття собівартості видобутого вугілля не передбачені, а тих коштів, які отримано від реалізації вугільної продукції, достатньо лише на виплату заробітної плати працівникам підприємства.

До того ж відповідач посилається на телеграму Прем'єр-міністра України № 1691/0/2-08 від 03.12.08, за якою всі кошти, отримані за відвантажене вугілля в першу чергу спрямовуються на виплату заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вищевказаний договір про надання послуг № 62 від 09.06.05, за умовами якого Замовник (відповідач у справі) зобов’язується своїми силами та засобами поставити на збагачення Виконавцю (позивачу у справі) рядове вугілля та оплатити вартість послуг Виконавця по збагаченню вугілля (п.1.1. Договору), а Виконавець зобов’язується збагачувати вугілля Замовника на умовах давальницької вугільної сировини з метою отримання продуктів збагачення, з наступною передачею їх Замовнику (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг по збагаченню вугілля шляхом перерахування грошових коштів у Національній валюті України на рахунок Виконавця у наступному порядку: 100% - протягом 5 днів з моменту отримання рахунку Замовником.

За прострочення оплати послуг з переробки вугілля, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення платежу, включаючи день погашення заборгованості (п. 6.5. Договору).

За умовами п. 1.2 договору позивач зобов'язався збагачувати вугілля на умовах давальницької сировини з метою отримання продуктів збагачення та передачею їх відповідачу.

На виконання вказаного договору позивач надав відповідні послуги на загальну суму 885480 грн. 57 коп., відповідач провів часткову оплату за надані послуги на загальну суму 207743 грн. 60 коп., тому залишок заборгованості за надані послуги станом на 05.11.09 складає 677736 грн. 97 коп.

Між сторонами були підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Пунктом 5.1 договору передбачена оплата вартості послуг протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку замовником.

У зв'язку з непогашенням боргу позивач звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та пені.

Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 7/679 від 13.11.07 позов задоволено частково, та стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 17056 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 1066 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 515 грн. 89 коп., пеню в сумі 6276 грн. 61 коп. та судові витрати. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі № 7/679 скарга задоволена частково, рішення господарського суду Луганської області по справі № 7/679 від 13.11.07скасовано, прийняте нове рішення. Прийняте нове рішення.

Стягнуто з Державного підприємства “Луганськвугілля” на користь Закритого акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" борг у сумі 677736 грн. 97 коп., інфляційні нарахування у сумі 42155 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 35670 грн. 16 коп., пеню у сумі 124025 грн. 87 коп., державне мито у сумі 8795 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87 грн. 25 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.08 по справі № 7/679 Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі № 7/679 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.06.09 по справі № 14/156 позов задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача пеня в сумі 123686 грн. 82 коп. за період з 15.05.08 по 15.05.09, інфляційні нарахування в сумі 273805 грн. 74 коп. за період з жовтня 2007р. по квітень 2009р., 3% річних в сумі 32754 грн. 19 коп. за період з 04.10.07 по 13.05.09. В решті позову відмовлено.

Оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконане, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем за даним позовом нараховані відповідачу інфляційні нарахування в сумі 16390 грн. 01 коп. за період з травня 2009р. по 05.11.09 та 3% річних в сумі 9803 грн. 98 коп. за період з 14.05.09 по 05.11.09 за період прострочення грошового зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 117926 грн. 23 коп. за період з 16.05.09 по 05.11.09, виходячи з умови пункту 6.5 договору, яким за порушення грошового зобов'язання передбачена пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про надання послуг № 62 від 09.06.05, за яким відповідач (замовник) прийняв на себе зобов'язання власними силами та коштами надати для збагачення позивачу (виконавцю) вугілля та сплатити вартість послуг (п. 1.1), а також згідно з умовами п. 3.7 сплатити всі витрати, пов'язані із завантаженням продуктів збагачення залізничним транспортом.

На виконання вказаного договору позивач надав відповідні послуги на загальну суму 885480 грн. 57 коп., відповідач провів часткову оплату за надані послуги на загальну суму 207743 грн. 60 коп., тому залишок заборгованості за надані послуги станом на 05.11.09 складає 677736 грн. 97 коп.

Пунктом 5.1 договору передбачена оплата вартості послуг протягом 5-ти днів з моменту отримання відповідного рахунку замовником.

У зв'язку з непогашенням боргу позивач звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.

За правилами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалі справи, рішенням господарського суду Луганської області у справі № 7/679 від 13.11.07 позов задоволено частково, та стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 17056 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 1066 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 515 грн. 89 коп., пеню в сумі 6276 грн. 61 коп. та судові витрати. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі № 7/679 скарга задоволена частково, рішення господарського суду Луганської області по справі № 7/679 від 13.11.07скасовано, прийняте нове рішення. Прийняте нове рішення.

Стягнуто з Державного підприємства “Луганськвугілля” на користь Закритого акціонерного товариства "Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" борг у сумі 677736 грн. 97 коп., інфляційні нарахування у сумі 42155 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 35670 грн. 16 коп., пеню у сумі 124025 грн. 87 коп., державне мито у сумі 8795 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87 грн. 25 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.08 по справі № 7/679 Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.07 у справі № 7/679 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.06.09 по справі № 14/156 позов задоволено частково, стягнуто з позивача на користь відповідача пеня в сумі 123686 грн. 82 коп. за період з 15.05.08 по 15.05.09, інфляційні нарахування в сумі 273805 грн. 74 коп. за період з жовтня 2007р. по квітень 2009р., 3% річних в сумі 32754 грн. 19 коп. за період з 04.10.07 по 13.05.09та судові витрати. В решті позову відмовлено.

Разом з тим, статтею 233 ГК України надано право суду зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги той факт, що за попередніми судовими рішеннями з відповідача вже було стягнута пеня у розмірі 247712 грн. 69 коп. за основним боргом 677736 грн. 97 коп., а за цим позовом позивач просить стягнути з відповідача пені в сумі 117926 грн.23 коп., таким чином загальна сума пені, заявлена позивачем до стягнення 365638 грн. 92 коп., що є надмірно великою.

Вирішуючи цей спір, суд виходив, крім іншого, й з того, що судові рішення по справах: № 7/679 та № 14/156 не виконуються з причин введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІV від 23.06.05 та відсутності у відповідача грошових коштів на погашення боргів кредиторам через скрутне фінансове становище, що підтверджується копією звіту про фінансові результати за 9 місяців 2009 року.

Суд враховує доводи відповідача щодо телеграми Прем'єр-міністра України № 1691/0/2-08 від 03.12.08, за якою всі кошти, отримані за відвантажене вугілля в першу чергу спрямовуються на виплату заробітної плати.

Сума пені за прострочення платежу за період з 16.05.09 по 05.11.09 складає 117926 грн. 23 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, яку суд зменшує на підставі п.3 ст.83 ГПК України до 58963 грн. 12 коп.

Сума пені 58963 грн. 12 коп. за період з 16.05.09 по 05.11.09, нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, а саме, стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 16390 грн. 01 коп. за період з травня 2009р. по 05.11.09, 3% річних в сумі 9803 грн. 98 коп. за період з 14.05.09 по 05.11.09;пеню у розмірі 58963 грн. 12 коп. за період з 16.05.09 по 05.11.09, оскільки вимоги позивача заявлені обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 30.11.09 за згодою представників судового процесу була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки внаслідок його неправомірних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526, 625 ЦК України, ст.ст.173, 193,233 ГК України, ст.ст. 35,44,49, п.3 ст. 83, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суддя, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код ЄДРПОУ 32473323 на користь Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика "Краснолуцька", м. Красний Луч Луганської області, вул. А. Барбюса, 1, код ЄДРПОУ 32163608, інфляційні нарахування в сумі 16390 грн. 01 коп.; 3% річних в сумі 9803 грн. 98 коп.; пеню у розмірі 58963 грн. 12 коп.,

витрати по держмиту в сумі 1441 грн. 20 коп., 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

-          

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –07.12.09

Суддя                                         Г.М.Батюк