Вирок № 69408941, 09.10.2017, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3525/16-к

Провадження № 1-кп/366/12/17

ВИРОК

Іменем України

09 жовтня 2017 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Онищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015110180000728 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Заруддя Іванківського району Київської області, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня - спеціальна, одружений, працюючий, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження - з боку обвинувачення: прокурора Яковенко І.П.;

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Пустовий Б.В.,

інших учасників: потерпілого ОСОБА_3, представник потерпілого ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2015 року о 22 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи технічно справним автомобілем марки FORD, моделі TRANSIT, д.н.з. НОМЕР_1, з пасажиром ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходився на передньому пасажирському сидінні, рухаючись по проїзній частині дороги, що на виїзді з с. Заруддя, Іванківського району, Київської області, в напрямку перехрестя між с. Любовичі, Житомирської області та с. Кухарі, Іванківського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, допустив з'їзд автомобіля в кювет прямо по ходу напрямку свого руху, з подальшим його контактуванням з деревом.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, пасажир автомобіля марки FORD, моделі TRANSIT, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого, багато уламкового, внутрішньо суглобового перелому проксимального епіметафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, гематоми лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманням середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження пасажиром ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_1 своїми необережними, самовпевненими діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

В судовому засіданні після роз'яснення суті обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_1 не визнавши себе винним надав покази, що 21.11.2015 року він приїхав в с. Заруддя на поминки по товаришу. Того дня вживав алкогольні напої. Близько 20 год. 00 хв. проїжджав повз місцевий магазин біля якого побачив ОСОБА_3.,ОСОБА_5та ще одного невідомого йому чоловіката вирішив з ними привітатись. ОСОБА_3. запропонував піти до нього додому та випити горілки, але враховуючи що він жив з мамою, вирішили поїхати до обвинуваченого. ОСОБА_5 їхати відмовився та поїхав раніше. В цей час за кермом сидів обвинувачений, а потерпілий сидів на пасажирському сидінні. Коли під'їхали до господарства та припаркувалися біля будинку, ОСОБА_1 пішов за посудом. А вже коли повернувся, то ОСОБА_3. сидів на водійському сидінні, а обвинувачений сів на задні пасажирські сидіння. В такому розміщенні випивали алкоголь та спілкувались. Через деякий час ОСОБА_1 заснув, прокинувся вже коли відчув що автомобіль відкинуло в кювет. Від удару його відкинуло з заднього сидіння на спинку водійського, від цього він вдарився сильно ребрами, потім відкинуло назад на пасажирське заднє сидіння, яке від удару зламалось. ОСОБА_3 кричав що в нього болить нога, його затисло кермом, яке змістилося вниз, хотів йому допомогти але не зміг. Відразу почав телефонувати ОСОБА_6 щоб той приїхав та допоміг. Коли приїхали ОСОБА_6 то передав їм ключі через передні пасажирські двері. Якими вони відчинили задні дверцята та ОСОБА_1 вийшов. Потім присутні чоловіки почали витягувати ОСОБА_3 з автомобіля, так як боялись що машина може загоріться.

СвідокОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що 21.11.2015 року він перебував в с. Заруддя. Цього дня ввечері йому зателефонував дружина ОСОБА_1 та попросила щоб він забрав його, оскільки той перебував в лавці та був випивший. Не поїхав, оскільки вже готувався до сну. Через 20-30 хв. вже зателефонував обвинувачений та попросив щоб той приїхав та допоміг витягти автомобіль з кювету на повороті до с. Кухарі. Поїхав разом батьком на автомобілі, тому що квадроцикл не завівся. Коли приїхав на місце ДТП то побачив автомобіль ОСОБА_1 марки «Форд транзит» темно-коричневого кольору в кюветі, який тримався на двох деревах нахилений в лівий бік. Відразу викликали швидку. ОСОБА_1 знаходився на задніх пасажирських сидіннях автомобіля, а ОСОБА_3 був за кермом та не міг вийти, бо був притиснутий кермом. Пасками безпеки вони не були пристебнуті. Водійська подушка безпеки спрацювала. Габаритні вогні горіли. Всі двері в автомобілі були заблоковані, вони не могли вийти. Потім ОСОБА_1 через щілину передав ключі, за допомогою яких відчинили двері багажника та допомогли ОСОБА_1 вилізти з автомобіля. ОСОБА_3 витягували пізніше, відчинивши бокові двері. ОСОБА_1 міг сам пересуватися, а ОСОБА_3 - ні, скаржився на біль з лівого боку та ходити не міг. Його поклали на покривало та винесли на пагорб. Обоє вони були в стані алкогольного сп'яніння. Зібралося багато місцевих жителів, близько 20 чоловік.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що 21.11.2015 року близько 22 год. 00 хв. йому син повідомив, що сталася ДТП. Поїхали вдвох на місце події. Там вже стояв якийсь автомобіль, був чоловік та жінка, які ходили біля автомобіля та намагалися допомогти обвинуваченому та потерпілому вийти з машини. ОСОБА_1 ходив по салону автомобіля, аОСОБА_3 кричав щоб йому допомогли. Намагалися відчинити двері, проте не могли. Водійське вікно було привідчинене, ОСОБА_1 через щілину подав ключі, за допомогою яких відчинили задні двері і він вийшов. Потім під'їхали інші чоловіки та допомогли вибратися ОСОБА_3, який сидів на місці водія та скаржився що в нього болить нога, він був зажатий між сидінням та кермом. Його витягли та поклали на асфальт. Обоє вони були на підпитку. Автомобіль застряг між двома деревами. Пасажирське сидіння було сплющене. Інші дверцята були в нормальному стані. Тільки не могли відкрити, бо вони злетіли з петель. Подушка безпеки водія спрацювала. В ОСОБА_3 колись був автомобіль, але зараз вже немає.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що в с. Заруддя він має будинок в якому живе його мати. 21. 11. 2015 року близько 09 год ранку приїхав туди.22 числа в селі був храм тому на протязі дня нічого не робив. Вечері пішов до місцевого магазину, там випив горілки. Через деякий час туди заїхав ОСОБА_1 з чоловіком на ім'я ОСОБА_5. В подальшому втрьох вживали алкоголь. Потім ОСОБА_1 запропонував поїхати в с. Кухарі ( з якою метою не повідомив ). ОСОБА_5 не поїхав. ОСОБА_1 сів за кермо, а потерпілий на пасажирське сидіння. Того дня йшов дощ, траса була слизькою. Пасками безпеки не користувались. Рухалися зі швидкістю десь 70 км/год. Виїхавши за село на поле, рухаючись прямо, біля т-подібного перехрестя автомобіль злетів в кювет. ОСОБА_3 зазначив, що його викинуло з пасажирського сидіння і він розбив головою переднє пасажирське скло ближче до водійського сидіння, лівим коліном він вдарився об передню панель автомобіля лівіше в сторону руля. На якийсь час втратив свідомість. Спробував, обпершись об кермо,встати на праву ногу, але не зміг. З щоки сочилась кров, також кров була на руках, якими потім брався за кермо коли хотів встати, за панель та сидіння. Від удару по лобовому склу павутиною пішли тріщини. В ОСОБА_1 спрацювала подушка безпеки, він переліз в салон через простір між водійським сидінням та сидінням пасажира. І виліз через бокові двері в салоні на вулицю. Передня панель автомобіля була пошкоджена, пасажирські дверцята не відчинялись. З боку водія візуально пошкоджень не було, але через свої дверцята ОСОБА_1 вийти не зміг. З автомобіля йшов конденсат, тому ОСОБА_1 відразу почав оглядати автомобіль. Допомоги ніякої не надавав та не намагався допомогти потерпілому вийти. Також зазначив, що водійське посвідчення в нього є, але автомобілем останній раз керував в 2003 році. В лікарню його привезли без взуття та окулярів, після ДТП вони безслідно зникли.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що працює фельдшером в с. Тетерівське. Зазначила, що 21.11.2015 року о 22 год. 45 хв. від диспетчера поступив виклик про те, що на трасі до с. Заруддя сталася ДТП. Виїхали з водієм ОСОБА_10 на місце події. Було темно, автомобіль з'їхав в кювет, потерпілий лежав на обочині біля дороги, перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Поклали його до салону та повезли, він висловлювався нецензурною лайкою, вів себе агресивно та намагався вийти. Вдягнений був в футболку, без взуття та окулярів, скаржився на сильний біль в лівій нозі. Відвезли до с. Розважів, а з с.Розважів його відвезли на госпіталізацію в смт. Іванків. Явних сильних травм на його обличчі не було. Якийсь чоловік просив не викликати поліцію.

Свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона працює продавцем в місцевому магазині в с. Заруддя. 21.11.2015 року на протязі всього дня приходив потерпілий та купував спиртне. ОСОБА_1 до магазину не заходив. О 21 год. 00 хв. зачиняла магазин, то вже біля магазину нікого не було. Про ДТП дізналася від свого сина. Також повідомила, що ніколи не бачила щоб ОСОБА_3 керував автомобілем.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що в 2015 році він працював на посаді слідчого Іванківського ВП. 21.11.2015 року близько 22 год. 00 хв. на лінію «102» поступив виклик про те, що на виїзді з с. Кухарі сталася ДТП. Спільно з Пальченком та Грицаєнком виїхали на місце події. Приїхавши на місце побачив в кюветі автомобіль марки «Форд транзит» та близько 10 чоловік поряд. ОСОБА_1 надав посвідчення водія та технічний паспорт, повідомив що ОСОБА_3. взяв у нього автомобіль та потрапив в ДТП, його забрала швидка. В подальшому робили огляд ТЗ. Праві дверцята повністю були заблоковані через дерево. Руль перебував в положенні прямо, в ньому спрацювала подушка безпеки, механізм передніх коліс не був пошкоджений. Права частина автомобіля була пошкоджена, панель з лівого боку була зміщена до сидіння пасажира, лобове скло мало пошкодження посередині, на ньому утворився отвір. Бардачок був відкритий та деформований, з панелі повилітала пластмаса. Задні двері були закриті але не замкнені. З подушки безпеки зверху з правої частини був зроблений виріз в положенні «колеса прямо та кермо прямо», там був продовгуватий слід бурого кольору. Шляхом експертизи було встановлено що це кров. Провели фотографування, зробили план-схему місця ДТП. Присутні особи просили не фіксувати дану подію. Від с. Кухарі був гальмівний шлях, який свідчив про те, що водій не впорався з керуванням та злетів в кювет. ОСОБА_1 поводив себе адекватно, ознаки алкогольного сп'яніння були але не значні. Свідки говорили що ОСОБА_3 був за кермом. Через 5-6 днів слідчий зателефонував до ОСОБА_3 та попросив дати пояснення, він сказав що він не був за кермом, а був ОСОБА_1 А ОСОБА_1 в свою чергу казав, що ОСОБА_3 був за кермом. ОСОБА_1 як підозрюваний від показів відмовився. Свідки ОСОБА_6 під час допиту вказували що вони допомагали ОСОБА_3. вилізти із-за керма

Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що він проводив комплексну експертизу по даному кримінальному провадженню. З огляду на отримані тілесні ушкодження ймовірніше що ОСОБА_3 перебував на пасажирському сидінні. Автомобіль особисто ним не оглядався, а оглядався експертом ОСОБА_14. При наявності подушки безпеки та враховуючи пошкодження автомобіля з водійського боку, ймовірніше що водій ніяких пошкоджень не отримав. Кров на подушці належить ОСОБА_3 Це пояснюється тим що він не був зафіксований паском безпеки та міг від удару переміщуватися по салону авто. Зроблений висновок що ОСОБА_3 знаходився на пасажирському сидінні. Покази свідків та учасників ДТП не брались до уваги під час виконання експертизи. Перелом лівої ноги ОСОБА_3. відбувся не від контакту тіла з панеллю, а від дії кістки по осі, це пояснює відсутність відповідного ушкодження на панелі автомобіля.

Експерт ОСОБА_15 зазначила, що вона виконувала судово-медичну експертизу з приводу отримання тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_3 Механізм травми отриманої ним травми передбачає що перед ним був якийсь виступаючий предмет. Механізм перелому міг бути як в пасажира так і у водія. Після того як було проведено огляд автомобіля та надано більш конкретні дані та додаткові дані можна дати відповідь що ОСОБА_3 міг перебувати як на пасажирському сидінні, так і за кермом. Питання щодо визначення його конкретного місця перебування в автомобілі слідчим не ставилося.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні зазначив, що він працює водієм карети швидкої допомоги. 21.11.2015 року після 22 год. 00 хв. він виїжджав на виклик на місце ДТП. Потерпілий лежав на узбіччі на траві, його поклали в автомобіль та відвезли до лікарні.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що 21.11.2016 року він їхав зі своїм товаришем на мопеді в с. Кухарі. По дорозі побачили автомобіль в кюветі. Там вже були ОСОБА_6 і ОСОБА_8, які приїхали на квадроциклі, більше нікого не було. Через 10 хв. приїхали ОСОБА_17 і ОСОБА_11. Підійшли і відчинили задні двері, вийшов ОСОБА_1 потім відчинили бокові двері, а ОСОБА_3 сидів за кермом автомобіля, його затисло між кермом та сидінням, він не міг самостійно вибратись та скаржився на біль в нозі. Чи був він в стані алкогольного сп'яніння сказати не може, оскільки він мовчав. ОСОБА_6, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 почали його витягувати. Його поклали на траву та викликали швидку. Передня частина автомобіля була повністю пошкоджена, дверцята з боку пасажирського сидіння та водійського не відкривались. Автомобіль висів на кущах, похилений вперед. ОСОБА_1 на стан здоров'я не скаржився, ніяких пошкоджень на ньому не було.

Свідок ОСОБА_18 зазначив, що 21.11.2015 року перебував вдома за місцем свого проживання. Ввечері з ОСОБА_16 вирішили поїхати в с. Кухарі. По дорозі на повороті побачили ДТП: автомобіль марки «Форд» чорного кольору злетів в канаву. Зупинились і підійшли подивитись, потім приїхав на автомобілі ОСОБА_17 В автомобілі побачили людину, а саме на водійському сидінні сидів ОСОБА_3, скаржився на біль в ногах. Інших тілесних ушкоджень на потерпілому помітно не було.Ні пасажирські ні водійські двері не відчинялись, тому відчинили задні дверцята. Разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 почали його витягувати за руки між сидінням водія та пасажирським сидіннямі поклали на узбіччі. Подушка безпеки спрацювала та в спущеному вигляді була на кермі. ОСОБА_1 в цей час знаходився біля автомобіля, явних пошкоджень на ньому видно не було. Коли вже витягували ОСОБА_3 на легковому автомобілі приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Експерт ОСОБА_14 зазначив, що він приймав участь в проведенні комплексної експертизи за фактом ДТП, що сталася 21.11.2015 року. Повідомив, що після огляду автомобіля було виявлено, що права передня його частина була значно пошкоджена (пасажирська частина). Всередині разом з панеллю все змістилося спереду-назад і зліва - направо. Панель автомобіля була зміщена до спинки пасажирського сидіння. Двері з пасажирського боку також були сильно деформовані. З водійської сторони значних пошкоджень не було. Водійські двері нормально відчинялися на момент проведення огляду. Біля водійського місця зміщення панелі не має. Ймовірно, враховуючи механічні пошкодження автомобіля та тілесні пошкодження потерпілого, на пасажирському сидінні перебував ОСОБА_3 Задня частина автомобіля пошкоджена не була. Бокові задні двері автомобіля відкривалася. Водійське сидіння було без пошкоджень, зафіксо ване рівно, оскільки експерт особисто в нього вільно сідав та вставав під час проведення огляду. Сидіння пасажира було притиснуте дверима.

Судом також дослідженні наступні письмові документи (докази), що містяться в матеріалах кримінального провадження:

-Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12015110180000728 від 21.11.2015 року, відповідно до якого описано фабулу кримінального правопорушення, визначена правова кваліфікація за ч. 1 ст. 286 КК України;

-Рапорт Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області 21.11.2015 року, відповідно до якого на телефон 102 від чергового Малинського відділу поліції Житомирської області за повідомленням ОСОБА_19, про те, що при в'їзді в с. Заруддя Іванківського району Київської області сталося ДТП;

-Рапорт співробітника поліції від 22.11.2015 року Малинського ВП про реєстрацію повідомлення про ДТП в ЖЕО під № 152 від 21.11.2015 року;

-Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.11.2015 року, згідно якого місцем ДТП є перехрестя в сторону с. Заруддя та с. Кухарі Іванківського району Київської області. Також, встановлено, що автомобіль марки Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться в правому узбіччі дороги, на відстані 5,2 метра від проїзної частини. Встановлені сліди гальмування та зафіксований слід зіткнення автомобіля з деревом;

-Постанова про визнання предметів речовими доказами та передачу речових доказів на зберігання від 22.11.2015 року, відповідно до якої автомобіль марки Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1, з зовнішніми пошкодженнями кузова визнано доказом по вказаному кримінальному провадженню та залишено на зберіганні на території Іванківського ВП;

-Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 відповідно до якого автомобіль Форд д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_1;

-Копія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5700105, згідно якого страховиком є ПАТ "Страхова компанія "СКАЙД", а страхувальником ОСОБА_1, транспортний засіб Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1;

-Лист Іванківської районної лікарні № 1007 від 02.12.2015 року, згідно якого головний лікар повідомляє слідчого Іванківського ВП про те що, ОСОБА_3 звернувся за медичною допомогою до ЦРЛ 22.11.2015 року. На стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні ОСОБА_3 перебував з 01.10 год 22.11.2015 до 09.00 год. 22.11.2015. Також, зазначено, що ОСОБА_3 поставлений діагноз: закритий перелом медіального виростка великогомілкової кістки лівої гомілки без заміщення, алкогольне сп'яніння;

-Висновок експерта № 57/Є від 04.02.2016 року, згідно висновків якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя, які могли утворитися 21.11.2015 року від дії тупих предметів.;

-Довідка про витрати на проведення експертизи Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, які складають 613,8 грн.;

-Висновок експерта № 8-02/1238 від 09.02.2016 року, відповідно до висновків якого рульове керування, система робочого гальма, елементи підвіски автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_1, були справні до дорожньо-транспортної події;

-Лист Іванківської ЦРЛ № 1079 від 21.12.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 з 21.11.2015 року і по час надання відповіді до КЗ ІРР "Іванківська ЦРЛ" за медичною допомогою не звертався;

-Протокол огляду транспортного засобу від 20.12.2015 року, відповідно до якого оглянуто транспортний засіб Форд д.н.з. НОМЕР_1 та за допомогою фотоапарату зафіксовані видимі ушкодження вказаного автомобіля;

-Протокол огляду транспортного засобу від 20.01.2016 року, відповідно до якого на подушці безпеки було виявлено пляму бурого кольору, яку шляхом вирізання частини подушки безпеки водія вилучено;

-Висновок експерта № 19 від 11.03.2016 року, згідно висновків якого на частині тканини з подушки безпеки водія виявлено кров людини, яка містить антиген Н;

-Протоколи отримання зразків для експертизи від 15.11.2016 року, відповідно до яких у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відібрані зразки крові;

-Медична документація щодо лікування, протезування та санаторне лікування ОСОБА_3, в яких відображено хід лікування, витрати на медичні препарати;

-Договори про надання правової допомоги та касові чеки на їх оплату, в загальній сумі 11 600 грн.;

-Висновок експерта № 260 від 24.11.2016 року, відповідно до висновків якого виявлена кров на подушці безпеки водія могла бути залишена громадянином ОСОБА_3;

-Висновок комплексної судово-медичної та авто-технічної експертизи № 21/К/8-02/249 від 12.05.2016 року, відповідно до підсумків якої у автомобіля Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 були виявлені пошкодження, що вказують на зіткнення автомобіля із зовнішньою перешкодою, а саме фронтально праве зіткнення автомобіля із зовнішньою перешкодою, яка впливала на передню праву частину автомобіля в напрямку попереду назад і справа на ліво, при цьому руйнування кузова автомобіля та салону вказують, що з урахуванням просторого салону транспортного засобу і спрацювання подушки безпеки водія, яка мала перешкодити утворенню тілесних ушкоджень у водія, ймовірно всього, що тілесні ушкодження виникли у людини, яка знаходилася на передньому місці пасажирського сидіння справа. Локалізація та механізм утворення перелому ноги у громадянина ОСОБА_3 можуть відповідати пошкодженням транспортного засобу при знаходженні людини на передньому пасажирському місці справа. Виявлені плями крові на подушці безпеки водія (на правій верхній частині, ближче до переднього пасажирського сидіння) не було взято експертами до уваги в зв'язку із відсутності даних про джерело кровотечі у потерпілих при ДТП;

-Висновок експерта № 30/Є від 11.07.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя, які могли утворитися 21.11.2015 року від дії тупих предметів;

-Постанова про передачу речових доказів на зберігання від 10.09.2016 року, відповідно до якої автомобіль марки Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 переданий ОСОБА_1;

-Довідка про витрати на проведення експертизи КНДЕКЦ по висновку від 10.03.2017 року № 712 мб, згідно якої витрати на проведення експертизи складають 2 116, 96 грн.;

-Висновок експерта № 712мб від 10.03.2017 року згідно якого генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 знайдені на фрагменті тканини з подушки безпеки водія вказаного вище автомобіля;.

Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про визнання доказів, а саме висновків експерта № 57/Є, 30/Є, 21/К/8-02/249 недопустимими та неналежними, посилаючись на недостатню обгрунтованість висновків ескперта при відповіді на питання та неврахування показів свідків отриманих на стадії досудового розслідування. Суд, враховуючи положення ст.ст. 85, 86 КПК України, які зазначають, що належним є доказ, який прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обстави, що підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженню, а також що доказ визнається допустими якщо він отриманий у порядку визначеному цим Кодексом, прийшов до наступник висновків.

Враховуючи дотримання слідчим порядку призначення експертизи, та беручи до уваги досліджені висновки експертів, що відповідають вимогам ст. 102 КПК України, та враховуючи надані в судовому засіданні покази експертів, які роз'яснюють порядок та підставу надання відповідей при проведення експертизи, суд приходить до висновку, що порядок отримання вказаних доказів дотримано у відповідності до вимог КПК України, а тому підстав для визнання їх недопустимими в суду не має. Щодо належності доказів, то суд вважає що обставини, які ними встановлюються підлягають доказуванню в кримінальному провадженні № 12015110180000728, оскільки у вказаних висновках мова йде про встановлення тілесних ушкоджень осіб, які були учасниками ДТП, питання пов'язані із з'ясуванням хто саме перебував за кермом автомобіля, що потрапило в ДТП. Отже, засування вказаних обставин підлягає встановленню по вказаному кримінальному провадженню за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто висновки експерта є належними доказами.

Суд, повно провівши судовий розгляд, проаналізувавши докази в сукупності, прийшов до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Зокрема судом встановлено, що відповідно до п.2.3. "б" Правил безпеки дорожнього руху: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. В порушення саме вказаних норм ПДР України водій ОСОБА_1 не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну щодо виїзду на перехрестя, що в свою чергу призвело до з'їзду автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_1 в кювет прямо по напрямку свого рух, з подальшим його контактуванням з деревом.

Суд прийшов до висновку, що саме ОСОБА_1 був за кермом та порушив вказані пункти правил дорожнього руху виходячи з наступного. Зокрема, згідно показів потерпілого ОСОБА_3 до магазину в с. Заруддя приїхав ОСОБА_1 за кермом свого автомобіля, випивши з ОСОБА_3 алкогольні напої, саме ОСОБА_1 сів за кермо та поїхав в напрямку до с. Кухарі. Крім того, суд бере до уваги висновок комплексної судово-медичної та інженерно-технічної експертизи № 21/к/8-02/249 від 12.05.2016 року, відповідно до якої проаналізувавши отримані тілесні ушкодження у осіб, які в момент дтп перебували в автомобілі, пошкодження транспортного засобу, експерти прийшли до висновку, що ОСОБА_3 отримав ушкодження ноги перебуваючи на передньому пасажирському сидінні. При оцінці показів свідка ОСОБА_21, який зазначив, що за кермом був саме ОСОБА_3, суд враховує, що у вказаного свідка та ОСОБА_1 гарні товариські відносини, саме йому зателефонував ОСОБА_1 після ДТП, тобто вказані покази свідок надав з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності. В показах вказаного свідка містяться протиріччя з висновком комплексної експертизи та показами експерта ОСОБА_14 в частині того, що свідок вказує на те, що ОСОБА_3 був затиснутий кермом та двері в автомобілі не відчинялися. Але, експерт в своїх показах чітко зазначив, що деформації керма не відбулося, водій, який сидів за кермом вільно міг вийти з місця та покинути авто, водійські двері вільно відчинялись.

Покази свідка ОСОБА_1 також неузгоджуються з іншими доказами в провадженні. Зокрема, вказаний свідок зазначає, що саме ОСОБА_1 віддав ключі ОСОБА_21, а отже ключі від транспортного засобу були у ОСОБА_1, як у водія траспортного засобу. Надані свідчення про знаходження ОСОБА_1 на задніх сидіннях автомобіля, тільки підтверджує покази потерпілого, що після дтп водій ОСОБА_1 вільно залишив місце водія та переліз на задній ряд сидінь тримаючи в руках ключі від машини.

При оцінці показів свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_1, покази обвинуваченого ОСОБА_1 суд приймає рішення, що вказані покази, враховуючи спільне проживання в одному населеному пункті з дитинства та дружні та товариські відносини вказаних свідків та обвинуваченого, надані з метою виправдання ОСОБА_1 та не відповідають висновкам експертів, показанням потерпілого ОСОБА_3, показам експертів та в деякій частині протирічать одне одному. Покази зазначених свідків є чітко деталізовані щодо знаходження ОСОБА_3 за кермом, але в свою чергу не деталізовані щодо інших обставин ДТП. Крім того, покази експертів ОСОБА_14 та ОСОБА_22 вказують на інші обставини зазначеного кримінального провадження.

Враховуючи викладене суд при оцінці доказів надає перевагу висновкам експерта та показам експертів, а також письмовим доказам в зв'язку із тим, що експерти є незалежними при здійсненні досліджень та узгоджуються між висновками судово-медичних експертів та інженерно-технічних спеціалістів, а також відповідають обставинам відображених в показах поетрпілого та протоколах огляду траспортного засобу.

Крім показів свідків, інших доказів стороною захисту надано не було, а стороною обвинувачення надані належні та допустимі докази, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин є злочином невеликої тяжкості. Також, ОСОБА_1 характеризується посередньо, одружений, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, працює, раніше не судимий.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

З'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд при призначенні додаткового покарання враховує, що ОСОБА_1 працює водієм, але обставини встановлені судом щодо вчинення вказаного злочину, характеру ушкоджень потерпілого та відношення обвинуваченого до вказаних порушень ПДР України, навпаки дає обгрунтовані підстави для застосування саме такого додаткового виду покарання з метою подальшого уникнення вчинення обвинуваченим подібних злочинів.

Питання щодо цивільних позовів прокурора та потерпілого суд вирішує наступним чином.

Керуючись положеннями ст.ст. 127-129 КПК України враховуючи достатність доказів на підтвердження позовів прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 3350 грн. та 162 грн. 49 коп., суд вважає задовольнити їх в повному обсязі, оскільки відповідно до положень ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Щодо цивільного позову потерпілого, судом встановлено, що наданими письмовими доказами потерпілим та його представником доведено матеріальну шкоду в частині витрат на лікування, медичні матеріали та медобстеження на суму 142 183, 65 грн., в частині витрат на санаторно-курортне лікування враховуючи наявні медичні висновки щодо його необхідності та наданні достатніх доказів щодо вартості в частині 90 097, 00 грн., в частині транспортних витрат пов'язаних з транспортуванням до лікарні та до суду не підтверджено належними доказами (відсутні дані щодо правоустановлюючих документів на підприємство щодо виду діяльності по наданню послуг в перевезенні пасажирів, чеки не містять штампів, печаток підприємства та дані щодо ПІБ пасажира), витрати пов'язані з правовою допомогою доведені в повному обсязі достатніми доказами в сумі 11 600 грн., інші матеріальні витрати, а також втрачений заробіток потерпілим не доведені належними та допустимими доказами. А отже, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 243 880, 65 грн.

Суд враховує положення ст. 22, 1166,1187, 1194 ЦК України, а також ЗУ "про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", беручи до уваги, що відповідно до полісу № АІ/5700105 (виданого страховиком ПАТ "Страхова компанія "СКАЙД", а страхувальником значиться ОСОБА_1), згідно якого страхова сума складає 100 000 грн., за шкоду життю та здоров'ю, 50 000 грн. заподіяну майну, необхідно стягнути зі страховика суму 100 тис. грн. внаслідок настання страхового випадку.

В частині моральної шкоди, суд вважає, що відповідно до наданих показів, стану здоров'я потерпілого, його глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого, а також враховуючи ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, відшкодуванню підлягає сума 50 000 грн.

Захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався.

Процесуальні витрати складають 2730 грн. 76 коп. - кошти затрачені на проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України, а саме транспортний засіб Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 100, 127-129, 368, 370, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді арешту на строк 5 (пять) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Цивільний позови прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 3350 (три тисячі триста п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ ІРР "Іванківська ЦРЛ" кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 49 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ПАТ "Страхова компанія "СКАЙД" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Стахова компанія"СКАЙД" ід.код 16295210 на користь ОСОБА_3 шкоду заподіяну здоров'ю потерпілого, а саме матеріальну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 143 880 (сто сорок три тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 65 коп., моральну шкоду в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі - 2730 грн. 76 коп.

Речові докази, а саме автомобіль марки Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_1

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_1, в порядку виконання вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя А.А. Корчков