Ухвала суду № 69408876, 21.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7613/17 Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/4639/17 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 4 21.09.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Олійника В.І.,

При секретарі - Топольському В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, який просила задовольнити.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

При розгляді справи в суді, ОСОБА_3 заявила клопотання про забезпечення позову, яке обґрунтовувала тим, що майно, яке є предметом спору, зареєстроване на ім'я відповідача, останній може в будь-який час його реалізувати третім особам.

За таких умов, як вважає ОСОБА_3, невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Тому, ОСОБА_3 просила накласти арешт на транспортні засоби: автомобілі - MITSUBISHI PAJERO, 2008 року виготовлення, н.з, НОМЕР_1; TOYOTA CARINA II 2.0, сірого кольору, 1992 року виготовлення; причіп HUMBAUR Н 752010-30А, сірого кольору, 2011 року виготовлення, а також на житловий будинок АДРЕСА_1

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 В задоволенні решти вимог, які заявленні в клопотанні відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про забезпечення позову в повному обсязі. Зазначив, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року порушує його права як власника спірного будинку.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 вказано: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі існує спір щодо житлового будинку АДРЕСА_1

Відчуження відповідачем спірного будинку, може утруднити в подальшому виконання рішення суду, крім того, даний спір судом не вирішений.

За таких обставин, суд першоїі інстанції прийшов до правильного висновку про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на будинок.

Також, є правильним висновок Києво-Святошинського районного суду Київської області про відмову ОСОБА_3 в задоволенеі клопотання про забезпеченні позову в частині накладення арешту на транспортні засоби та причіп так як вони не входять до обсягу заявлених позовних вимог, та не є предметом спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року залишити без зхмін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: