Рішення № 6940826, 04.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.09 Справа № 8/229

За позовом Приватного підприємства «Баядєра», м. Горлівка Донецької області,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, смт. Станиця-Луганська Луганської області, -

про стягнення 2925 грн. 49 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судового засідання Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача Медведєв А.О., - представник за довіреністю № б/н від 17.09.09 року;

від відповідача ОСОБА_3 представник, - довіреність №1653 від 26.10.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача (згідно уточнення від 30.10.09 року за вих. №б/н):

заборгованості за поставлений товар у сумі 2800,00 грн., 3% річних у сумі 23,84 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 101,58 грн.;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 30 жовтня до 17 листопада 2009 року - у звязку з невиконанням вимог суду у частині подання витребуваних документів; з 17 листопада до 04 грудня 2009 року у звязку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 04.12.09 року, представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №1014, укладеного між сторонами 11.11.08 року.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 04.12.09 року за вих. №б/н).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

11.11.08 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №1014, відповідно до якого продавець зобовязується продати, а покупець прийняти та оплатити товар (алкогольні напої) у термін, в асортименті та за ціною, погодженими сторонами та зазначеними у накладних, що є невідємною частиною договору (п.1.1).

Товар відпускається в асортименті відповідно до письмової або усної заявки покупця (п.1.2).

Ціна на товар, кількість та загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію, відповідно до накладних (п.2.2).

Право власності на товар переходить в момент передачі його від продавця (перевізника) покупцю (п.4.3).

Оплата товару здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця або у іншій формі та у іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України (п.5.1) у гривнях (п.5.2).

За неналежне виконання зобовязань, передбачених п.5.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, яка діяла у період прострочення (п.7.2).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.09 року (п.10.1).

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу товар (алкогольні напої) в асортименті:

на суму 4823,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №311556 від 30.06.09 року;

на суму 406,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №315842 від 14.07.09 року, - кожна з яких містить особистий підпис відповідача в отриманні товару.

Позивач стверджує, що відповідач вжив лише часткових заходів щодо сплати вартості отриманого товару, з огляду на що станом на 25.09.09 року залишок суми боргу склав 2800,00 грн.

Керуючись п.7.2 договору та чинним законодавством позивач на суму боргу нарахував 3% річних у сумі 23,84 грн. та інфляційні нарахування у сумі 101,58 грн., з урахуванням чого сума позову склала 2925,42 грн. (2800,00 грн. + 23,84 грн. + 101,58 грн.), яку він просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1. Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, - а також договором.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, то при вирішенні питання про їх стягнення суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного законодавства.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Приватного підприємства «Баядєра», ідентифікаційний код 13491057, яке знаходиться за адресою: місто Горлівка, вул. Озерянівська, 2 Донецької області, - основний борг у сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 23 (двадцять три) грн. 84 коп., інфляційні нарахування у сумі 101 (сто одна) грн. 58 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.12.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 грудня 2009 року.

Суддя А.П.Середа