Рішення № 6940817, 06.11.2009, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-4844/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 листопада 2009 року.                      Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого  судді                                     Міросєді А.І.,

при секретарі                                               Ульянцевій С.А.,

з участю:

прокурора                                                     Ульмер Е.С.,

представника позивача                                ОСОБА_1,

відповідачів                                                   ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (філія - Костянтинівське відділення № 2866, ЄДРПОУ 02789405) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 «про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості», -

в с т а н о в и в :

14 жовтня 2009 року Костянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (філія - Костянтинівське відділення № 2866) з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, зазначаючи, що Костянтинівською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка Закону України «Про банки та банківську діяльність» у філії - Костянтинівське відділення № НОМЕР_1 «Державний Ощадний банк України». В ході перевірки встановлено, що філією - Костянтинівське відділення № 2866 Ощадбанку України 19 липня 2007 року був укладений кредитний договір № 1034 з ОСОБА_2, та остання отримала кредит у сумі 26000 грн. терміном на сто двадцять місяців зі сплатою 18 % річних. За умовами кредитного договору - п.1.4. - позичальник зобов’язується проводити погашення основного боргу за кредитом рівними частинами у сумі 216,67 грн. та сплачувати відсотки, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом шляхом внесення готівки до каси банку до 30 числа кожного звітного місяця. В цілях своєчасного повернення кредиту та проплати відсотків за користування кредитом забезпеченням виступає договір поруки № 1775 від 19 липня 2007 року з ОСОБА_3, яка, будучи поручителем ОСОБА_2 в поруці зобов’язувалися гасити платежі по кредиту ОСОБА_2 та відсотки за його використання в строки та в розмірах, обумовлених зобов’язанням позичальника, тобто до повного погашення кредиту, та несуть солідарну з ОСОБА_2 відповідальність. За умовами кредитного договору - п.2.1.- у разі порушення боржником виконання зобов’язання, кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов’язання боржника перед кредиторомзгідно з умовами кредитного договору у порядку, передбаченому цим договором. Згідно п.3.1 поручитель відповідає по зобов’язаннях за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Прийняті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконує. Як основний борг, так і відсотки за використання кредитом сплачує не в повному обсязі, таким чином з’явилась прострочена заборгованість, яка станом на 15 жовтня 2009 року складає: кредит - 22152 грн. 44 коп.; відсотки - 3475 грн. 10 коп.; пеня по кредиту - 127 грн. 67 коп., пеня по процентам - 260 грн. 48 коп., а разом - 26015 грн. 69 коп. Відповідачка порушила вимоги кредитного договору, борг перед позивачем не сплачує. У діях позивача по стягненню заборгованості з боржника вбачаються державні інтереси, оскільки сама Держава є власником 100% акцій ВАТ «Державний Ощадний банк України», прибуток від фінансової діяльності якого зараховується у бюджет та йде на фінансування державних програм. Просив розірвати кредитний договір № 1034 від 19 липня 2006 року; стягнути солідарно з відповідачів на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» борг у сумі 26015 грн. 69 коп. Судові витрати по справі просив покласти на відповідачів.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позов та просили задовольнити останній.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнали у повному обсязі та не заперечували проти його задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у справі можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 19 липня 2007 року Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» був укладений кредитний договір № 1034 з ОСОБА_2, згідно якого остання отримала кредит у сумі 26000 грн. терміном на сто двадцять місяців зі сплатою 18 % річних. За умовами кредитного договору - п.1.4. - позичальник зобов’язується проводити погашення основного боргу за кредитом в сумі 216,67 грн. та сплачувати відсотки за фактичну кількість днів користування кредитом щомісячно, до останнього робочого дня звітного місяця шляхом внесення готівки до каси банку (а.с. 2-4).

В цілях своєчасного повернення кредиту та проплати відсотків за користування кредитом забезпеченням виступає договір поруки № 1775 від 19 липня 2007 року з ОСОБА_3 (а.с. 5), яка, будучи поручителем ОСОБА_2, в поруці зобов’язувалася гасити платежі по кредиту ОСОБА_2 та відсотки за його використання в строки та в розмірах, обумовлених зобов’язанням позичальника, тобто до повного погашення кредиту, та несе солідарну з ОСОБА_2 відповідальність.

Прийняті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконує. Як основний борг, так і відсотки за використання кредитом сплачує не в повному обсязі, таким чином з’явилась прострочена заборгованість. Станом на 15 жовтня 2009 року сума боргу становить: кредит - 22152 грн. 44 коп.; відсотки - 3475 грн. 10 коп.; пеня по кредиту - 127 грн. 67 коп., пеня по процентам - 260 грн. 48 коп., а разом - 26015 грн. 69 коп. (а.с. 6).

За умовами кредитного договору: п.3.2.2.- у разі порушення Позичальником умов кредитного договору, Банк має право достроково стягнути з Позичальника суму кредиту, а також суму процентів за користування кредитом; п.3.2.3.- у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом чи відсоткам, Банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки, або шляхом стягнення заборгованості з поручителя - якщо забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором виступає договір поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ч.1 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню в строк, встановлений у зобов’язанні.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Дострокове розірвання договору передбачене ст. 651 ЦК України, якою встановлено, що договір може бути  розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню: кредитний договір № 1034 від 19 липня 2007 року підлягає розірванню; з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно підлягає стягненню заборгованість у розмірі 26015 грн. 69 коп.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних долях підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 260 грн. 16 коп., тобто по 130 грн. 08 коп. з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 грн., тобто по 60 грн. з кожного.

На підставі ст. ст. 526, 530, 553, 554, 651, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 130, 174, 212 – 215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (філія - Костянтинівське відділення № 2866, ЄДРПОУ 02789405) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 «про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості» задовольнити.

Кредитний договір № 1034 від 19 липня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним  товариством «Державний Ощадний банк України» (в особі філії - Костянтинівське відділення № 2866, ЄДРПОУ 02789405) та ОСОБА_2, – розірвати.                                                                                                      

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (філія - Костянтинівське відділення № 2866, ЄДРПОУ 02789405) заборгованість за кредитом у розмірі 26015 грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі по 130 грн. 08 коп. з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі по 60 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя