Рішення № 6940768, 01.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                 Справа № 1/163

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави, уповноважений орган Міністерство вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль Львівської області

до Відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 79 643 грн. 84 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –Колесніченко В.І., посв. № 806 від 05.08.09,

від позивача –Бойко З.М., заст..нач.юр. відділу, дов. № 8/23 від 16.08.09, Брод В.І., дов. № 8/33 від 26.11.09,

від відповідача – Столяренко З.М., пров. юрисконсульт, дов. № 01-05-317 від 15.07.09

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурор звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 79643,84 грн., за порушення строків капітального ремонту за договором № 02-01/1-КР 63 від 06.06.08.

Відповідач, ВАТ "ДХК "Луганськвуглеремонт", проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких зводиться до наступного:

Ш          Капітальний ремонт був виконаний у відповідності до умов спірного договору.

Ш          Після виконання ремонтних робіт відповідач звертався до позивача з вимогою про оплату решти 50% вартості ремонту та забирання відремонтованого комбайну.

Ш          Позивач забрав комбайн з ремонту та підписав акт здачі-прийому робіт 10.06.09, тобто з порушенням строків, передбачених договором з власної вини.

Позивач, ДП "Львіввугілля", проти доводів відповідача заперечує з підстав, які викладені у письмових запереченнях та полягають у наступному:

Ш          Спірне обладнання було передано відповідачу для ремонту за актом приймання-передачі 18.09.08, яким не зафіксовано жодних відхилень від нормативно-технічної документації, крім того, відповідно до п. 3.4 договору у випадку виявлення дефектів, які не дозволяють виконати ремонт, відповідач як виконавець повинен був надати позивачу пропозиції щодо списання цього обладнання, що не було зроблено, тому посилання відповідача на відсутність комплектуючих є необґрунтованим.

Ш          Щодо телеграми відповідача від 08.12.08 стосовно оплати решти суми у розмірі 637500,0 грн., то за пунктом 2.3 договору решта 50% оплати повинна проводитись після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

В обгрунтування позовної вимоги прокурор посилається на результати проведеної перевірки використання бюджетних коштів позивачем та погашення дебіторської заборгованості, якою було встановлено, що Міністерством вугільної промисловості України (далі –Мінвуглепром), позивачем, ДП "Львіввугілля" та відповідачем, ВАТ "ДХК "Луганськвуглеремонт", було укладено вищевказаний договір № 02-01/1-КР 63 від 06.06.08 на виконання робіт з капітального ремонту гірничошахтного обладнання, за яким відповідач (виконавець) зобов'язався за рахунок бюджетних коштів виконати капремонт комбайну очисного УКД 200-250.

На виконання умов договору (п. 2.3) позивачем було перераховано передплату у розмірі 50% вартості робіт в сумі 637500,0 грн. за платіжним дорученням № 2238 від 02.10.08.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк виконання робіт не може перевищувати 60 днів з моменту отримання передплати, тобто роботи повинні були виконані до 02.12.08.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що робота з ремонту вважається виконаною на 100% після виконання умов п. 6.1 (забезпечення відновлення працездатності обладнання з повним або близьким до повного (не менше 80%) відновленням його ресурсу) та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Прокурор вважає, оскільки акт прийому-передачі виконаних робіт підписано сторонами 10.06.09, то з боку відповідача відбулося порушення договірних зобов'язань, внаслідок чого ремонт було виконано за 190 днів.

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність за порушення строків капітального ремонту у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ від встановленої вартості ремонту за кожний день прострочення.

За цієї умови відповідачу нарахована пеня у розмірі 79643,84 грн. та виставлена претензія на цю суму, однак відповідач її не сплатив, тому прокурор звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Спірні правовідносини полягають у тому, чи були виконані відповідачем спірні роботи для позивача з порушенням встановленого терміну виконання з вини позивача та чи має позивач вимагати сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт.

За своєю юридичною природою роботи, які виконувалися позивачем за договором, є підрядними. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми, робота здається у вигляді, придатному для оцінки. Така робота є підрядною, оскільки її дія спрямована на відповідні зміни матеріального об'єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк…

Таким чином, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документу про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документ (акт) про виконані роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається для перевірки цього документу замовнику, і за відсутності зауважень підписується останнім.

Після підписання документу (акту) замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Як свідчать матеріали справи, 6 червня 2008 року був укладений договір № 02-01/1-КР 63, відповідно до якого Мінвуглепром України виступив замовником для позивача, ДП "Львіввугілля" (платника за договором), щодо виконання капітального ремонту гірничошахтного обладнання (комбайну очисного УКД 200-250), який зобов'язався виконати відповідач, ВАТ ДХК "Луганськвуглеремонт" (виконавець за договором).

Відповідно до п. 2.3 договору позивач повинен був здійснити 50% передплату, яка була перерахована в сумі 637500,0 грн. за платіжним дорученням № 2238 від 02.10.08.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк виконання робіт не може перевищувати 60 днів з моменту отримання передплати, тобто роботи повинні були виконані до 02.12.08.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що робота з ремонту вважається виконаною на 100% після виконання умов п. 6.1 (забезпечення відновлення працездатності обладнання з повним або близьким до повного (не менше 80%) відновленням його ресурсу) та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, акт здачі-приймання виконаних робіт між позивачем та відповідачем був підписаний 10 червня 2009 року (а.с. 25).

Відповідач вважає, що затримка виконання ремонтних робіт сталася внаслідок вини позивача, оскільки:

·          при здачі комбайну в ремонт було виявлено відсутність 16 комплектуючих частин, що підтвердив своїм підписом представник позивача Вільховий П.І.,

·          після усунення недоліків в ремонті комбайну 3 грудня та 8 грудня 2008 року відповідач направив директору підприємства позивача телеграми щодо сплати решти 50% суми ремонту та забирання з ремонту комбайну, що не було здійснено позивачем.

Суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Матеріали справи містять копію акту № 5 від 04.09.08 (а.с. 54) щодо передачі в ремонт спірного комбайну, на звороті якого містяться 16 пунктів комплектуючих під позначкою «недовоз», однак:

по-перше, цей перелік засвідчений лише підписом начальника техбюро шахти "Зарічна" та печаткою фінансового відділу підприємства відповідача,

по-друге, в самому акті приймання в ремонт спірного обладнання жодним чином не зазначені наслідки таких обставин та будь-які вимоги до позивача.

Суд погоджується з посиланням позивача на п. 3.4 договору, за яким у випадку виявлення дефектів, які не дозволяють виконати ремонт, відповідач як виконавець повинен був надати позивачу пропозиції щодо списання цього обладнання, чого зроблено не було та не доведено відповідачем.

Суд також не приймає доводи відповідача про несплату позивачем решти 50% вартості виконаних робіт, оскільки за пунктом 2.3 договору оплата решти 50% вартості ремонту повинна проводитись лише після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, тому на момент звернення відповідача телеграмами до позивача 3 грудня та 8 грудня 2008 року у нього не було права отримання коштів за ремонтні роботи.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази спростовують вину позивача у несвоєчасному проведенні капітального ремонту спірного обладнання відповідачем.

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність за порушення строків капітального ремонту у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ від встановленої вартості ремонту за кожний день прострочення.

За цієї умови відповідачу нарахована пеня у розмірі 79643,84 грн. за період прострочення виконання ремонту з 02.12.08 по 10.06.09 (190 днів) згідно з доданим до позову розрахунком (а.с. 23).

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки спірним договором іншого не встановлено, нарахування пені повинно бути здійснено відповідно до закону за 6 місяців з 02.12.08 по 02.06.09 (182 дні) та складати 76257,20 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

1*Ставка НБУ02.12.200802.06.20091821275000,076257.20 Таким чином, з урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню частково в сумі 76257,20 грн.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт", 94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, 42-б, код 00182159, на користь позивача, ДП "Львіввугілля", 80000, Львівська обл., м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26, код 32323256, пеню у розмірі 76257,20 грн. 3. Стягнути з відповідача, ВАТ Державна холдингова компанія "Луганськвуглеремонт", 94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, 42-б, код 00182159, на користь державного бюджету державне мито у розмірі 762,57 грн. та інформаційно-технічні витрати –225,96 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 07.12.09.