Ухвала суду № 69407020, 03.10.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4629/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/1055/17 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з - Черняк О.В.,

з участю:

представника позивача -Мазурка А.А.,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2017 року позов у даній справі задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Комерцій ний банк (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» 14 624, 42 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 395 590, 65 грн. заборгованості за кредитним договором № 267/м від 06 травня 2008 року, на р/р 29092829003111 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 933, 86 грн.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, представник позивача апеляційну скаргу заперечив, просив рішення суду залишити без змін. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у встановленому порядку був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у його відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що 06 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 267/М, за умовами якого позичальнику ОСОБА_5 банком надано кредит у розмірі 17000 доларів США терміном до 05.05.2011 року (а.с.10), позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Посилаючись на те, що позичальник свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, банк у своїй позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитом зазначив, що станом на 29 лютого 2016 року у відповідача перед банком існує заборгованість в сумі 46 651,09 доларів США, з яких: 7764,01 - тіло кредиту, 19788,23 - заборгованість по процентах за користування кредитом, 19098, 85 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено стягнути із ОСОБА_5 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №267/М від 06.05.2008 року в розмірі 251 527, 64 грн., стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент банк», ОСОБА_5 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10 000 грн., а всього стягнуто заборгованість у сумі 261 527, 64 грн., що еквівалентно 32 731,87 доларів США та складається з заборгованості за кредитом - 7764,01 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом - 17 878,29 дол. США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором - 5 501,11 дол. США , штрафу (фіксована частина) - 31,29 дол. США, штрафу (процентна складова) - 1 557, 17 дол. США., в зв'язку з чим позивач просив суд в даній справі стягнути з відповідача ОСОБА_5 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором за мінусом суми заборгованості, яка була стягнута в користь банку на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2013 року (46651,09 дол. США - 32731, 87 дол. США + 9, 24 дол. США штрафу (фіксована частина) + 695, 96 дол. США (процентна складова) в розмірі 14624, 42 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 395590,65 грн.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення із відповідача ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в розмірі 14624,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 395590,65 грн., суд першої інстанції виходив із суми заявлених позовних вимог, а також із того, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за кредитом перед банком.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції стягнув з відповідача в користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності з огляду на наступне.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 жовтня 2009 року звернуто стягнення на предмет застави - транспортні засоби, які належали на праві власності відповідачу ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №267/м від 06 травня 2008 року в розмірі 16599, 44 дол. США.

Згідно меморіальних ордерів від 24 січня 2013 року, копія яких надана позивачем апеляційному суду, позичальником ОСОБА_5 погашена заборгованість за кредитним договором на загальну суму 12667,34 дол. США.

Наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет застави відповідно до умов договору за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за виконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Відповідно до статей 256, 259 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 6.8 кредитного договору передбачено, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюється сторонами тривалістю на 5 років.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 жовтня 2009 року в справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно постановлено передати в заклад банку шляхом вилучення у відповідача ОСОБА_5 транспортних засобів, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором в розмірі 165000,99 грн. звернуто стягнення на предмети застави - транспортні засоби (а.с.34,35).

Відповідач вважає, що саме з дня набрання законної сили зазначеним судовим рішенням від 29 жовтня 2009 року почався перебіг позовної давності, а оскільки ухвалою Індустріального суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2016 року в справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом скасовано заочне рішення суду та призначено дану справу до розгляду в загальному порядку (а.с.30), а ухвалою цього ж суду від 22 червня 2016 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду, позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» пропущено строк позовної давності в даній справі.

Колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності.

Перебіг позовної давності, як це передбачають частини 1, 2 статті 264 ЦК України, переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Отже, пред'явленням ПАТ КБ «ПриватБанк» позову у 2013 році до одного із боржників у 2013 році перервався перебіг позовної давності.

Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності (частина 1 статті 265 ЦК України).

З врахуванням того, що пред'явленням позову у 2013 році до одного із боржників перервався перебіг позовної давності, ухвалою цього ж суду від 22 червня 2016 року позов залишено без розгляду, а по даній справі позовні вимоги пред'явлено 7 квітня 2016 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 березня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді