Ухвала суду № 69406618, 09.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" жовтня 2017 р. Справа № 922/1597/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача (вх.№3010 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05 вересня 2017 року у справі №922/1597/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1", с. Картами, Харківська область

про стягнення 1307808,24 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 вересня 2017 року у справі №922/1597/17 (суддя Калантай М.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" заборгованість у розмірі 1307808,24грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 19617,12 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05 вересня 2017 року у справі №922/1597/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Одночасно заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання скарги, натомість скаржник просить відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розміри ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Виходячи з положень статті 8 Закону України Про судовий збір питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (у тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12 листопада 2015 року №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, органи державної влади, суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасниками судового процесу перед іншими шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не наведено доводи та не надано жодних доказів в підтвердження того, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі на час звернення з апеляційної скаргою.

Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, апелянт надає роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017р. по справі № 757/50830/17-к про накладення арешту на майбутній урожай соняшника та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017р. по справі № 757/50908/17-к про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «СП Добрий господар»; роздруківку з Єдиного реєстру боржників.

Проте, надані документи не є належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують те, що майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.

Крім того, у пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.

Разом з тим, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, апелянтом не доведено, що він зможе сплатити судовий збір у зазначений строк, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено та не додано доказів які б підтверджували скрутний фінансовий стан, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обовязків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційній інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у звязку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що не суперечить пункту 1 статті Конвенції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" підлягає поверненню.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Керуючись ст.86, п.3, ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ОСОБА_1" апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 05 вересня 2017 року у справі №922/1597/17 та додані до неї документи, у тому числі оригінал фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 29.09.2017р. та опис вкладення від 29.09.2017р. - всього на 35 арк., та поштовий конверт.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.