Рішення № 69405633, 04.10.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/11600/16-ц Провадження № 22-ц/795/1747/2017 Провадження №22-ц/795/1761/2017 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Карапута Л. В. Доповідач - Страшний М. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Бечка Є.М., Шарапової О.Л., при секретарі:Герасименко Ю.О., Нечасному О.Л., за участю:позивача ОСОБА_6, представника позивача ОСОБА_7, представника відповідача Климковича Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_6 та ТОВ "Порше Лізинг Україна" на рішення Деснянського районного суду м. Черінгова від 28 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про стягнення коштів та за зустрічним позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_6 про стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ „Порше Лізинг Україна" 481 858 грн. 88 коп., сплачених ним на виконання нікчемного договору, укладеного між сторонами.

У січні 2017 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» подало до суду зустрічний позов, в якому після уточнення позовних вимог, просило застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства грошові кошти в розмірі 257 762 грн. 57 коп. та судові витрати, зобов'язати ОСОБА_6 повернути товариству автомобіль Volkswagen Polo Sedan, 2013 року випуску.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на його користь грошові кошти в сумі 231617 грн. 96 коп.; зустрічний позов ТОВ «Порше Лізинг Україна» задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_6 повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» транспортний засіб типу Volkswagen Polo Sedan, шасі № НОМЕР_1, 2013 року виробництва; в решті позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути з ТОВ „Порше Лізинг Україна" на його користь кошти в сумі 481 858 грн. 88 коп., а також зазначити рік виписку автомобіля 2012 , замість 2013. Вказує, що засобом погашення грошового зобов'язання є національна валюта, ним було сплачено грошових коштів в національній валюті в розмірі, що еквівалентний 18 604,59 доларів США і на момент постановлення рішення становить 481 858 грн. 88 коп. Зазначає, що по договору транспортний засіб визначений 2013 року випуску, проте згідно висновку судової експертизи це автомобіль 2012 року випуску.

В апеляційній скарзі ТОВ „Порше Лізинг Україна" просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні з ОСОБА_6 257 762 грн. 57 коп. та задовольнити вимоги товариства в цій частині. Зазначає, що товариство передало ОСОБА_6 новий транспортний засіб, що підтверджується актом приймання-передачі, тому, застосовуючи наслідки недійсності правочину, останній повинен повернути товариству також новий транспортний засіб, а оскільки це неможливо, то він повинен відшкодувати вартість майна за цінами на момент відшкодування, тобто різницю між вартістю нового автомобіля та ціною вживаного на момент повернення його товариству.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що договір про фінансовий лізинг, укладений між сторонами, є нікчемним, тому необхідно застосувати нікчемного правочину, стягнувши з товариства на користь ОСОБА_6 фактично сплачені ним кошти на виконання договору, а ОСОБА_6 зобов'язати повернути товариству отриманий ним за договором автомобіль.

Апеляційний суд частково не може погодитись із зазначеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 13 лютого 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_6 укладено письмовий без нотаріального посвідчення договір про фінансовий лізинг, за умовами якого товариство зобов'язалось передати у розпорядження ОСОБА_6 автомобіль Volkswagen Polo Sedan, 2013 року випуску, вартістю 17 643,40 доларів США, а відповідач зобов'язався сплатити лізингові платежі відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), придбати зазначений автомобіль за купівельною ціною, визначеною продавцем.

На виконання умов зазначеного договору 21 лютого 2013 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ОСОБА_6 автомобіль згідно з видатковою накладною.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2016 року, встановлено, що спірний договір між сторонами був укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення, тому він є нікчемним і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки договір визнаний недійсним, суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з ТОВ „Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_6 грошових коштів, але апеляційний суд не може погодитись із визначеною судом сумою таких коштів.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Такими випадками є ст. 193, ч. 4 ст. 654 ЦК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України BP «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Закон України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Разом із тим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу, тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання, валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Крім того, у ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 2 липня 2014 року № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року № 6-190цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з умовами договору про фінансовий лізинг від 13 лютого 2013 року всі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів у доларах США.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача 481 858 грн. 88 коп., що еквівалентно 18604, 59 дол. США згідно курсу НБУ на момент постановлення судом рішення, 28 липня 2017 року.

Крім того, обгрунтованими є доводи ОСОБА_6 про те, що в дійсності спірний автомобіль 2012 року випуску (а.с.45, 202), що також підтвердив експерт у висновку №19/12-1/30-13-1/21-СЕ/17 від 26 травня 2017 року, тому у резолютивній частині рішення суду повинно бути зазначено про повернення автомобіля саме 2012 року випуску.

В решті рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 липня 2017 року змінити в частині вирішення позову ОСОБА_6.

Збільшити суму коштів, стягнутих з ТОВ „Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_6 з 231 617 грн. 96 коп. до 481 858 грн. 88 коп. та зазначивши рік випуску спірного автомобіля Volkswagen polo 2012 рік.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: