Рішення № 69405319, 03.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017Справа №910/13669/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адор ЛТД»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Національний банк України

2) Міністерство фінансів України

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Верхуша Я.О., довіреність № ЮО-26/09/17 від 26.09.2017

від відповідача Діденко І.В., довіреність № 7590-К-О від 27.12.2016

від третьої особи-1 Кузьменко Ю.С., довіреність № 18-0009/60158 від 19.07.2016

від третьої особи-2 Іваницька Т.Б., довіреність № 13030-08/2 від 22.05.2017

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адор ЛТД» про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» передати позивачу оригінали документів якими засвідчується обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» за кредитними договорами № 4Б13476И від 07.08.2013, № 4Б13524И від 28.08.2013, № 4Б13525И від 30.08.2013, № 4Б13610И від 23.10.2013, № 4Б14069И від 13.02.2014 та документи якими забезпечувалось виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.11.2016 між ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», як кредитором, та ТОВ «Адор ЛТД», як поручителем, укладений договір поруки № 4Б13475И/П за яким позивач поручився перед відповідачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» зобов'язань за кредитними договорами № 4Б13476И від 07.08.2013, № 4Б13524И від 28.08.2013, № 4Б13525И від 30.08.2013, № 4Б13610И від 23.10.2013, № 4Б14069И від 13.02.2014, а саме з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитних договорів. Позивач повністю сплатив відповідачу суму боргу за кредитними договорами в загальному розмірі 701.568.673,78 грн. у відповідності з умовами укладеного договору поруки. Вважає, що відповідач мав у відповідності до умов п. 10 договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України в строк до 28.11.2016 надати оригінали документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами. Оскільки оригінали документів не надано позивач позбавлений можливості звернути стягнення на майно, яким був забезпечений кредитний договір, а боржник не має можливості виконати свій обов'язок перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13669/17 та призначено її до розгляду на 12.09.2017.

Відповідачем в судовому засіданні 12.09.2017 подані клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України та Міністерство фінансів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13669/17 від 12.09.2017 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України та Міністерство фінансів України; розгляд справи відкладено на 03.10.2017.

Третя особа-1 у поданих 02.10.2017 до відділу діловодства суду поденнях проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки зі змісту договору поруки, що був укладений між позивачем та відповідачем, вбачається, що вимога позивача про передачу оригіналів кредитних договорів та відповідних документів, які підтверджують зобов'язання ТОВ «Біотрейд», не відповідає дійсним домовленостям сторін, які відображені в договорі поруки. Так, положенням п. 10 договору поруки передбачено обов'язок відповідача передати не оригінали, а належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язок боржника за кредитними договорами. Положення ст. 556 Цивільного кодексу України також не передбачають передачу поручителю, який виконав зобов'язання за боржника, виключно оригіналів документів, що підтверджують обов'язок останнього. Позивачем не зазначено документів, які підтверджують забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами. Зазначає, що законодавець повзує момент переходу до поручителя усіх прав кредитора за основним зобов'язанням виключно з того моменту, коли основне зобов'язання буде виконано поручителем в повному обсязі. Відповідно і право поручителя вимагати передачі саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, можливе лише в тому випадку, коли первісний кредитор повністю вибуде з основного зобов'язання. Позивачем не підтверджено, що сума заборгованості, яка була сплачена ним на підставі договору поруки відповідає повній сумі заборгованості боржника за кредитними договорами. Не підтверджено, що зобов'язання боржника за кредитними договорами, що вказані у п. 1 договору поруки обмежується виключно погашенням кредиту та сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 03.10.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує. Відповідач підтверджує укладення кредитних договорів. Зазначає, що станом на день подання даного відзиву ТОВ «Біотрейд» має перед ПАТ «КБ «Приватбанк» кредитну заборгованість, яка ним не погашена. Таким чином правовідносини станом на день подачі відзиву, які виникли на підставі кредитних договорів не погашені. З огляду на викладене, зобов'язання не припинилося за кредитними договорами, а отже ПАТ «КБ «Приватбанк» є кредитором, а ТОВ «Біотрейд» є боржником за зобов'язанням яке не виконане і не припинене. Зазначає, що часткове погашення позивачем зобов'язань за кредитними договорами перед ПАТ «КБ «Приватбанк» не змінило припинення зобов'язань і зміна кредитора не відбулась, а тому позовні вимоги є безпідставними. Зазначає, що договором поруки передбачено (п. 5.6.) кредитор надсилає боржнику та/або поручителю вимогу про погашення заборгованості, а останні на протязі 5 днів з моменту отримання мають сплатити суму боргу. Договір укладено в той же день що і перераховано грошові кошти, про що свідчить штемпель на платіжному дорученні та дата договору. Тобто вимоги ПАТ «КБ «Приватбанк» в даній справі - також відсутні. Відповідно до договору поруки по даній справі, п. 10, сторони визначили, кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитнім договором. Таким чином, ані законодавством України, ані договором поруки не передбачено, що ПАТ «КБ «Приватбанк» має передати оригінали кредитного договору.

Третя особа-2 письмові пояснення з приводу заявлених позивачем позовних вимог не подала.

В судовому засіданні 03.10.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб -1, -2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адор ЛТД» (далі - позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, кредитор) укладено договір поруки № 4Б13475И/П (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1 договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (код за ЄДРПОУ 30502509) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:

кредитним договором від 07.08.2013 № 4Б13475И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-1;

кредитним договором від 28.08.2013 № 4Б13524И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-2;

кредитним договором від 30.08.2013 № 4Б13525И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-3;

кредитним договором від 23.10.2013 № 4Б13610И (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-4;

кредитним договором від 13.02.2014 № 4Б14069И (далі - кредитний договір 5), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-5.

Надалі за текстом: кредитний договір 1, 2, 3, 4, 5 - кредитний договір/кредитні договори.

Спір виник внаслідок того, що позивач як поручитель виконав обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме погасив борг в загальному розмірі 701.568.673,78 грн., тому відповідач у відповідності до умов договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України повинен вручити йому оригінали документів, які підтверджують права позивача як нового кредитора.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно платіжних доручень № 4 від 23.11.2016, № 5 від 23.11.2016, № 6 від 23.1.2016, № 7 від 23.11.2016, № 8 від 23.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в загальному розмірі 701.568.673,78 грн. В рядку «призначення платежу» зазначено: виконання зобов'язань по кредитним договорам № 4Б13476И від 07.08.2013, № 4Б13524И від 28.08.2013, № 4Б13525И від 30.08.2013, № 4Б13610И від 23.10.2013, № 4Б14069И від 13.02.2014 згідно договору поруки № 4Б13475И/П від 22.11.2016.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Стаття 469 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.

Відповідачем не заперечується факт отримання коштів від позивача в сумі 701.568.673,78 грн. та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих, у зв'язку з відсутністю укладеного з ним договору поруки № 4Б13475И/П від 22.11.2016.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

З норм зобов'язального права, що містяться у розділі І книги п'ятої Цивільного кодексу України не випливає обов'язку відповідача передати позивачу оригіналів документів.

Судом встановлено, що ані умовами договору поруки ані чинним законодавством України не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Слід зазначити, що позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати документи, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адор ЛТД» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 09.10.2017.

СуддяВ.В. Сівакова