Рішення № 69405092, 03.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/90/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 Справа № 908/1555/17

За позовом ОСОБА_1, 70300, АДРЕСА_1

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», 70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Визволителів, 13

до відповідача-2 Розівська районна державна адміністрація Запорізької області (70300, Запорізька область, смт. Розівка, вул. Каштанова 14)

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес»; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій

Суддя Горохов І.С.

Секретар судового засідання Чернетенко А.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - ОСОБА_4, ордер ЗП№035454 від 21.08.2017;

від відповідача-1 - Лебедєв В.В., довіреність б/н від 22.08.2017;

від відповідача-2 - не з'явився.

суть спору:

Розглядається позовна заява ОСОБА_1, Запорізька область, смт. Рогівка до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес»; скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1555/17, якій присвоєно номер провадження 15/90/17, справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 29.08.2017. Ухвалою суду від 31.07.2017 витребувано в Розівської районної державної адміністрації Запорізької області реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» номер запису в реєстрі № 10951050002000053 (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Визволителів, 13; ідентифікаційний код 03748986).

Ухвалою суду від 29.08.2017. відповідно до ст. 24 ГПК України, залучено до участі у справі другого відповідача Розівську районну державну адміністрацію Запорізької області, розгляд справи відкладався на 18.09.2017. Розгляд справи відкладався.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг». Також судові засідання проводись без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотання представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне: ОСОБА_1 було безпідставно виключено зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», оскільки 11.05.2006, а саме при нотаріальному засвідченні фотокопії заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства та виплатою відповідного засновницького внеску датованої жовтнем місяцем 2002 року, копія якої міститься в матеріалах справи, останньою не учинялися жодні дії щодо особистого підтвердження перед нотаріусом факту підписання позивачем заяви у 2002 році та позивач була відсутня при вчиненні відповідної нотаріальної дії. Фотокопія заяви не містить також і жодної інформації, щодо нотаріального засвідчення справжності підпису позивачу на її оригіналі. З огляду на це, дії Державного нотаріуса Розівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, яким 11 травня 2006 року і було засвідчено вказану фотокопію заяви позивача, є такими, що вчинені із порушенням вказаних вище вимог закону, а сама нотаріально завірена таким чином фотокопія заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» фактично є фальсифікованою та з огляду на викладену позицію ВСУ взагалі не могла бути підставою не тільки для державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Прогрес», а і підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення позивача з товариства, і як наслідок цього, внесення відповідних змін до установчих документів.

З урахуванням того, що виплата відповідного засновницького внеску позивачу так і не була здійснена, а положення ст. 54 чинного на той час у відповідній редакції (04.04.2002 року) Закону України «Про господарські товариства» встановлювали дванадцяти місячний термін для подібної випалити, позивач цілком слушно вважала, що її заява взагалі не була розглянута, а бажання добровільного виходу зі складу засновників Товариства станом на 2006 рік, коли і було прийнято оскаржуване рішення позивач вже не мала.

Про проведення загальних зборів засновників (учасників) Позивача завчасно, належним способом, не повідомили. Більш того, на протязі тривалого часу в 2006 року Позивач, знаходився на стаціонарному лікуванні після отриманих травм внаслідок ДТП.

Відповідні загальні збори засновників (учасників) Товариства було проведено з порушенням встановленої законом процедури, оскільки позивача не було належним чином та в установлений строк повідомлено про час та місце проведення загальних зборів, та відповідно позивач за станом здоров'я не мав змоги приймати у них участь, а відтак не мав можливості ознайомитися з відповідним порядком денним загальних зборів, з документами, пов'язаними з порядком денним зборів, Позивача було позбавлено можливості внести свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів (ч. ч. 2. 3 ст. 43, ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»), чим порушені корпоративні права на взяття участі в загальних зборах на яких вирішувалось питання про виключення Позивача зі складу засновників (учасників) Товариства.

Також зазначив, що прийняттям рішення зборів засновників про виключення зі складу засновників (учасників) ТОВ «Прогрес» було порушено вимоги ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, де зокрема зазначається, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

В порушення визначено, з часу виключення позивача зі складу засновників (учасників) до сьогоднішнього дня виплата вартості частини майна товариства, пропорційна частці у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» не здійснювалося. Частка позивача в статутному фонді товариства не обмежується лише внеском, а є пропорційною часткою вартості майна товариства. Більш того, вартість частки майна товариства, що належить позивачу можливо визначити лише після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства. Товариство не вчиняло дій направлених на встановлення вартості частки позивача, а лише обмежилось виплатою пайового внеску, що не відповідає вимогам ст. 54 Закону України «Про господарські товариства». Товариство не в повній мірі виплатило позивачу належну йому частку майна товариства, бо не вчиняло жодних дій направлених на її визначення, а обмежився лише виплатою пайового внеску, чим грубо порушив майнові права позивача та розпоряджувався коштами позивача на власний розсуд. Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів від 22 листопада 2006 року оформленого Протоколом № 6, у Позивача була його невиплачена частка майна товариства, що спростовує твердження Відповідача 1, про відсутність у позивача корпоративних прав в товаристві.

Щодо пропуску строку позовної давності зазначив, що про виключення зі складу засновників Товариства позивачу стало відомо в травні 2017 року під час проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства на яких було повідомлено про виключення її зі складу засновників Товариства. До цього у квітні 2017 року позивач зверталась до Товариства з заявою про внесення питання про заміну учасника Товариства на порядок денний найближчих загальних зборів учасників Товариства з повідомленням про проведення відповідних зборів та надання можливості участі в зборах особисто або через представника.

У судовому засіданні 03.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 заперечив поти позову з наступних підстав: після отримання внеску до статутного капіталу в позивача не залишилося корпоративних прав у відповідача було потрібно оформити це. Повідомленням № 194 від 19.10.2006 відповідач запросив позивача прийняти участь у проведені загальних зборів засновників, яке було призначено на 22.11.2006 з одним із питань денних про вихід засновників зі складу товариства.

Позивач не прийняв участь у зборах учасників товариства, які відбулися 22 листопада 2006 року. Листом № 211 від 29.11.2006 відповідач повідомив позивача про рішення загальних зборів.

Згідно рішення загальних зборів учасників товариства від 22.11.2006, щодо часток в статутному капіталі вибулих учасників, у тому числі позивача, було вирішено їх розподілити між учасниками, що залишилися у товаристві. Відповідно до виписки банку від 14.11.2006 дев'ять учасників товариства здійснили внесок розподілених часток у сумі 149,00 грн. кожен.

Позивач здійснив волевиявлення отримати свій внесок до статутного капіталу відповідача, шляхом подання заяви про виведення зі складу засновників Товариства та виплату внеску до статутного капіталу Товариства, яке було задоволено учасниками товариства. відповідач сплатив, а позивач отримав внесок до статутного капіталу товариства.

За таких обставин, позивач втратив частку у статутному капіталі відповідача та не має корпоративних прав товариства. Про це позивачу було відомо ще з січня 2003 року. З того часу позивач не був присутнім на жодному засіданні загальних зборів.

Таким чином, з 15.01.2003 по теперішній час у позивача не має частки у статутному капіталі відповідача, а отже корпоративних прав товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Позивач подав заяву про вихід 25.10.2002. Заява була розглянута загальними зборами учасників протокол № 22 від 30.10.2002 та задоволена. Впродовж тривалого строку Відповідач не здійснював дії по внесенню змін до установчих документів товариства. Лише 28.11.2006 року були зареєстровані зміни до статуту Відповідача, якими Позивача було виключено зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.06.2017 № НОМЕР_1.

Таким чином, до 28.11.2006 Позивач був вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства здійснити державну реєстрацію змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Також відповідачем 1 подано заяву про застосування до спору, що розглядається в господарському суді встановлений строк позовної давності. Посилається на те, що з дати отримання внеску до статутного капіталу Товариства - 15.01.2003 ОСОБА_1 не володіє часткою у статутному капіталі товариства. Саме з цієї дати ОСОБА_1 відомо про втрату нею частки у статутному капіталі товариства та відповідно корпоративних прав товариства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 проти позову заперечив в обґрунтування зазначив наступне: вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідальній посадовій особі або вручення заяви цим особам органом зв'язку. Тобто, на вихід учасника товариства не вимагається згода інших учасників або прийняття відповідного рішення зборами учасників товариства. Момент виходу учасника з товариства законодавство не пов'язує з реєстрацією змін в установчих документах. Не внесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не може вплинути на волевиявлення учасника позбавити або обмежити учасника можливості вільно розпорядитися своїми корпоративними правами, зокрема вийти з товариства. Не внесення змін до установчих документів, не проведення державної реєстрації змін до установчих документів не означає, що учасник, який вибув з товариства, автоматично повертається в число учасників. На час подання позивачем заяви про вихід зі складу учасників товариства не було передбачено обов'язковості нотаріального посвідчення заяви про вихід з товариства. Державний реєстратор щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» діяв виключно в рамках закону та в межах своєї компетенції, адже йому були надані всі необхідні документи для державної реєстрації змін до установчих документів, серед яких і нотаріально посвідчена фотокопія заява позивача. Державний реєстратор не несе відповідальності за дії нотаріуса. В судове засідання 03.10.2017 надіслав клопотання про розгляд справи без участі відповідача, заперечення на позов підтримав просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 03.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши надані докази, суд встановив наступне.

18 лютого 2000 року всі засновники Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» у кількості 11 осіб здійснили внесок грошових коштів у розмірі 673,00 грн. Кошти були внесені через банк «Україна», про що свідчить меморіальний ордер та відомість про отримання коштів від фізичних осіб з призначенням платежу до статутного фонду через Куйбишевське ТВБВ банку «Україна» 18.02.2000 року, проведено банком 21.02.2000 року. Зарахування грошових коштів у сумі 7403,00 грн. на особистий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» підтверджується випискою банку від 21.02.2000 року.

20 березня 2000 року платіжним дорученням №45 від 20.03.2000 року грошові кошти, - внесок усіх учасників у статутний фонд у сумі 7403,00 грн., були переведені з тимчасового на постійний розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

Позивач здійснив свій внесок до статутного капіталу Товариства 09.02.2000 у розмірі 673,00 грн., що становило 9,09% частки у статутному капіталі. В подальшому ОСОБА_1 у 2002 році звернулася до загальних зборів учасників Товариства з заявою від 25.10.2002 про виведення зі складу засновників товариства та виплату внеску до статутного капіталу Товариства, з заявою від 25.10.2002 про виділ земельного паю в натурі, з заявою від 25.10.2002 про викуп у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» майнового паю.

Рішенням загальних зборів Товариства від 30.10.2002, оформлено протоколом № 6, було вирішено повернути земельний пай в натурі, та задоволено заяву

ОСОБА_1 про виведення зі складу засновників товариства та виплату засновницького внеску.

Стосовно майнового паю було укладено між Позивачем та Відповідачем договір

купівлі - продажу майнового паю від 13 листопада 2002 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» листом № 1 від 07.01.2003 повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду заяви про виведення зі складу засновників товариства, виплату засновницького внеску, та запросило прийти до каси Товариства для отримання грошових коштів. ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 673,00 грн. підстава: повернення засновницького внеску за видатковим ордером № 1680 від 15.01.2003.

Згідно наказу по товариству від 13.11.2002, на підставі заяви ОСОБА_7 від 25.10.2002 про повернення їй земельного паю та протоколу зборів учасників № 22 від 30.10.2002, було вирішено виділити ОСОБА_1 земельну ділянку НОМЕР_3 згідно схеми розпаювання площею 5,96 Га.

20.10.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» надіслав на адресу ОСОБА_1 лист № 194 від 19.10.2006 з повідомлення про запрошення на збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», яке відбудеться о 10-00 год. 22.11.206 в приміщенні офісу, розташованого за адресою: смт. Розівка, вул. Визволителів 13 з наступним порядком денним: 1. вибір голови та секретаря зборів; 2. про вихід засновників зі складу товариства; 3. про затвердження статуту Товариства в новій редакції; 4. надання повноважень для державної реєстрації статуту Товариства в новій редакції. На вказаних зборах повинно було розглядатись питання про зі складу засновників ОСОБА_1 за заявою від 25.10.2002 про вихід зі складу засновників Товариства. Докази отримання листа позивачем відсутні.

За результатами проведених загальних зборів 22.11.2006 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 6 яким вирішено: згідно поданих заяв виключити зі складу Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8. При цьому розподілити частини статутного капіталу між засновниками товариства згідно з п. 4.2 Статуту товариства викладеного в новій редакції. Розрахунки з учасниками, які вийшли з Товариства здійснити згідно з чинним законодавством. Голосували: «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Затвердити статут в новій редакції «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Надані повноваження директору ОСОБА_9 для реєстрації статуту Товариства в новій редакції, надати статут в новій редакції державному реєстратору Созівської районній державній адміністрації для подальшої реєстрації, голосували: «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах.

ОСОБА_1 не прийняла участь у зборах учасників товариства, які відбулися 22.11.2006 року. 29.11.2006 відповідачем 1 надіслано на адресу позивача лист № 211 з інформацією про рішення загальних зборів. Однак доказів надсилання листа або отримання його позивачем не надано.

14.11.2006 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю проведено до капіталізацію статутного капіталу Товариства з урахуванням часток виключених учасників, а саме: по 149,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

26.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» з заявою про винесення на порядок денний найближчих загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» питання про передачу частки у статутному капіталі Товариства на користь сина ОСОБА_10. Повідомити про проведення загальних зборів та надати можливість бути присутньою на зборах особисто або через представника.

15.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» повідомило ОСОБА_1 про призначення позачергових зборів Товариства на 27.05.2017 з включення до повістки дня питання: «про заміну засновника товариства».

27.05.2017 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» за результатами проведення якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 9 з питання «Про заміну засновника Товариства». Вирішено: у зв'язку з відсутністю у громадянки ОСОБА_1 частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» станом на 27.05.2017, Товариство не може задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну учасника.

29.05.2017 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» з заявою про надання засвідчених підприємством копій документів Товариства про виключення зі складу засновників ТОВ «Прогрес» ОСОБА_1, в тому числі: будь-які заяви, що передували цьому; протокол загальних зборів (учасників) ТОВ «Прогрес», де розглядалося питання, в тому числі, щодо розподілу належній позивачу частки в статутному капіталі Товариства; повідомлення про проведення відповідних загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес»; повідомлення про результати проведення відповідних загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Прогрес».

30.05.2017 Відповідач 1 надіслав на адресу позивача Витяг з протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» № 9 від 27.05.2017.

13.06.2017 листом № 411 ТОВ «Прогрес» повідомило позивачу про те, що ОСОБА_1 не є учасником Товариства, Товариство готово надати для ознайомлення баланс та протоколи зборів за час участі в якості учасника товариства до 2002 року.

12.07.2017 відповідач 1 повідомив позивачу про можливість надання документів, які свідчать про вихід з Товариства лише після оплати витрат на копіювання документів в розмірі 256,00 грн.

Позивач, вважає рішення загальних зборів (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 22.11.2006 яким було виключено ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) Товариства прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України та таким, що порушує майнові права позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 113 Цивільного кодексу України визначено, що господарські товариства є юридичними особами, статутний (складений) капітал яких поділений на частки між учасниками. При цьому, вони можуть бути створені у відповідній формі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів (частина перша статті 144 Цивільного кодексу України).

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (у т.ч. товариства з обмеженою відповідальністю) можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці (стаття 115 Цивільного кодексу України).

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

При виході учасника з товариства він повинен отримати вартість частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України «Про господарські товариства». При цьому, вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

У разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариство» (в редакції станом на 04.04.2002), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Водночас обов'язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

Як встановлено судом, позивач у 2002 році звернулася до загальних зборів учасників Товариства з заявою від 25.10.2002 року про виведення зі складу засновників товариства та виплату внеску до статутного капіталу Товариства, з заявою від 25.10.2002 року про виділ земельного паю в натурі, з заявою від 25.10.2002 року про викуп у відповідача майнового паю. Рішенням загальних зборів Товариства від 30.10.2002 року, оформлено протоколом № 6, було повернуто земельний пай в натурі, та задоволено заяву Відповідача про виведення зі складу засновників товариства та виплату засновницького внеску. Стосовно майнового паю було укладено між Позивачем та Відповідачем договір купівлі-продажу майнового паю від 13.11.2002 року. Відповідач отримав свій внесок до статутного капіталу товариства за видатковим ордером №1680 від 15.01.2003 року у розмірі 673,00 грн., що складає 9,09% частки статутного капіталу.

Разом з тим, згідно зі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.

Частка позивача в статутному фонді товариства не обмежується лише внеском, а є пропорційною часткою вартості майна товариства. Вартість частки майна товариства, що належить Позивачу можливо визначити лише після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства. Товариство не вчиняло дій направлених на встановлення вартості частки позивача та була здійснена виплата лише засновницького внеску, що суперечить вимогам ст. 54 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарські товариства», зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру». У встановлений Законом строк не були вчинені дії на внесення змін до держаного реєстру.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

За результатами проведених загальних зборів 22.11.2006 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 6 яким вирішено: згідно поданих заяв виключити зі складу Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8. При цьому розподілити частини статутного капіталу між засновниками товариства згідно з п. 4.2 Статуту товариства викладеного в новій редакції. Розрахунки з учасниками, які вийшли з Товариства здійснити згідно з чинним законодавством. Голосували: «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Затвердити статут в новій редакції «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Надані повноваження директору ОСОБА_9 для реєстрації статуту Товариства в новій редакції, надати статут в новій редакції державному реєстратору Созівської районній державній адміністрації для подальшої реєстрації, голосували: «За» - 9, 100 % засновників присутніх на зборах. Позивач не приймала участі в загальних зборах, докази отримання повідомлення про час та місце проведення загальних зборів, та про порядок денний позивачем відсутні.

Нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» зареєстрована 27.11.2006 номер запису 10951050002000053, державним реєстратором Розівської районної державної адміністрації Запорізької області.

В матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» міститься фотокопія заяви ОСОБА_7 з проханням вивести її зі складу засновників за власним бажанням з виплатою засновницького внеску з нарахуванням відсотків за користування по банківським ставкам. На зворотній стороні фотокопії заяви міститься напис - «« 11» травня 2006 року, я, ОСОБА_6, державний нотаріус Розівської державної нотаріальної контори засвідчую вірність цієї фотокопії». Зареєстровано реєстрі за № К-233.

На час написання заяви про вихід з товариства - 25.10.2002 діяла постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності» від 25.05.1998 № 740.

Пунктом 24 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок державної реєстрації - суб'єктів підприємницької діяльності» від 25.05.1998 № 740 в редакції станом на 11.10.2002 було встановлено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують:

- добровільний вихід юридичної особи із складу засновників (учасників) - подається копія рішення засновника, а фізичної особи - нотаріально засвідчена заява;

- примусове виключення засновників (учасників) - рішення уповноваженого на це органу.

Орган державної реєстрації у 5-денний термін з дня державної реєстрації змін (доповнень) в установчих документах подає до органу державної статистики та органу державної податкової служби по одній копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію внесених змін (доповнень).

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV в редакції станом на 19.10.2006, у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно з ст. 75 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ, нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами й організаціями за умови, що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктом 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 за № 283/8882 (далі - Інструкція), встановлено, що при посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно з п. 16 Інструкції нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним. Отже, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, що пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідний оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним. За відсутності нотаріального посвідчення заява учасника про вихід із товариства є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін до установчих документів.

При нотаріальному засвідчені фотокопії заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» та виплатою відповідного засновницького внеску датованої жовтнем місяцем 2002 року, копія якої міститься у матеріалах даної господарської справи, 11 травня 2006 року позивачем не учинялись жодні дії щодо особистого підтвердження перед нотаріусом факту підписання позивачем даної заяви у 2002 році та позивач була відсутня при вчиненні відповідної нотаріальної дії. Вказана фотокопія заяви не містить інформації, щодо нотаріального засвідчення справжності підпису позивачу на її оригіналі. З огляду на це, нотаріально завірена таким чином фотокопія заяви позивача про виведення її зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» не могла бути підставою для державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», та підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення позивача з товариства, і як наслідок цього, внесення відповідних змін до установчих документів.

Верховний Суд України у своїй постанові від 14.03.2011 у справі № 12/198 зазначив, що заява учасника товариства з обмеженою відповідальністю про його вихід із товариства, представлена у простій письмовій формі й не засвідчена нотаріально, є неналежним чином оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи (постанова ВГСУ від 09.11.2010 у справі №12/198, залишено без змін постановою ВСУ від 14.03.2011).

Щодо державної реєстрації відомостей про юридичну особу необхідно зазначити, що пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Пунктами 1, 2, 5, 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до основних принципів державної реєстрації віднесені, зокрема, обов'язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації: 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - уразі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24 жовтня 2008 року роз'яснив, що у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною, такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам. Вказана правова позиція кореспондується з роз'ясненнями викладеними в пленумі Вищого господарського суду України у п. 1.6 постанови від 25.02.20016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин».

Реєстраційний запис як результат дій відповідного державного органу може бути визнаний судом недійсним, зокрема, через невідповідність закону або у зв'язку з прийняттям судом рішення, котре тягне за собою відповідні правові та фактичні наслідки відновлення корпоративних прав позивача. У разі визнання акту недійсним у суду не має потреби скасовувати його, так само як немає необхідності зобов'язувати орган, який його прийняв, скасовувати цей акт, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладені приписи чинного законодавства України, проведення відповідних реєстраційних дій шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру здійснюється державним реєстратором за відповідним судовим рішення в силу вимог Закону та не потребує додаткових зобов'язальних дій відносно державного реєстратора. Позов не містить вимоги щодо необхідності вчинення дій зобов'язального характеру до органу Розівської державної адміністрації Запорізької області, як суб'єкта владних повноважень та органу реєстраційних дій. На момент звернення до суду у Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, як суб'єкта державної реєстрації були відсутні підстави для вчинення дій з внесення змін відомостей до Єдиного державного реєстру та документів, що стали підставою для її проведення на підставі рішення суду. Відтак права позивача діями відповідача 2 не порушені.

Щодо пропуску строку позовної даності позивачем необхідно зазначити, що відповідач 1 вважає, що ОСОБА_1 відомо про втрату нею частки у статутному капіталі товариства та відповідно корпоративних прав з дати отримання засновницького внеску - 15.01.2003.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Підстави на які посилається відповідач 1 щодо пропуску позивачем строку позовної давності пов'язані з моментом подання позивачем заяви про вихід зі складу учасників товариства та отримання засновницького внеску. Тоді як, ОСОБА_1 оскаржує правомірність свого виходу зі складу засновників товариства (пов'язано з порушенням процедури), прийняття спірного рішення Товариством, оформленого протоколом № 6 від 22 листопада 2006 року та можливість позивачем отримання спірного рішення та ознайомлення з його змістом.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З квітня 2017 року між позивачем та відповідачем 1 відбувалась листування з приводу заміни учасника Товариства, а в подальшому після відмови проведення відповідних дій з отримання рішення на підставі, якого було виключено зі складу учасників Товариства.

23.06.2017 року позивачем отримано витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на наступні дати формування відомостей: 23 червня 2017 року; 26 червня 2006 року; 28 листопада 2006 року. З отриманих витягів позивачу стало відомо, що виключення зі складу засновників (учасників) відбулося 27 листопада 2006 року номер запису в реєстрі №10951050002000053.

Таким чином, саме з червня 2017 року позивачу стало відомо про виключення зі складу учасників товариства, а зі спірним рішенням ознайомився після витребування судом оригіналу реєстраційної справи ухвалою суду від 31.07.2017.

Враховуючи проведення процедури виходу зі складу учасників товариства з порушенням вимог законодавства України, чинного на час подання позивачем заяви про вихід з товариства, неналежним чином оформленою, що не може бути підставою прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін в установчі документи, і як наслідок не здійснення в повній мірі виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці в статутному капіталі фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» суд вважає, що корпоративні майнові права та інтереси пов'язані з виходом зі складу учасників товариства позивача порушені та підлягають захисту.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», спірне рішення, оформлене протоколом № 6 від 22 листопада 2006 року про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) Товариства визнанню недійсним та скасуванню, а також підлягає скасуванню запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.11.2006 № 10951050002000053. В позові відносно Розівської районної державної адміністрації Запорізької області відмовити.

Заперечення відповідачів на позов безпідставні з наведених вище доводів.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1.

На підтвердження понесення судових витрат з оплати послуг адвоката позивачем надано: засвідчену копію договір про надання правової допомоги № 41/2017 від 27.07.2017 з Адвокатським об'єднанням «Юрлюкссервіс» в особі керуючого партнера ОСОБА_12 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 884 від 23.06.2011 ОСОБА_12; квитанція 0.0.845717657.1 від 11.09.2017 про сплату коштів в розмірі 5000,00 грн. з оплати юридичних послуг, отримувач: Юрлюкссервіс.

Вказані судові витрати також покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (вул. Визволителів буд. 13, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область, 70300, ідентифікаційний код 03748986) від 22 листопада 2006 року, оформленого протоколом № 6 про виключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зі складу засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес».

Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (ідентифікаційний код 03748986) № 10951050002000053 від 27.11.2006.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (вул. Визволителів буд. 13, смт. Розівка, Розівський район, Запорізька область, 70300, ідентифікаційний код 03748986) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 70300, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) судового збору, судові витрат з оплати послуг адвоката а в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.

В задоволенні позову до Розівської районної державної адміністрації Запорізької області відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09 жовтня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов