Рішення № 69405006, 03.10.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 22/55/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 Справа № 908/1751/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

Відомості про учасників процесу:

представник позивача ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги б/н від 21.08.2017;

представник відповідача не зявився;

Розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 908/1751/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 145, корп. В, кв. 37; адреса для кореспонденції: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, оф. 36)

до відповідача: Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

про стягнення 46977,46 грн

СУТНІСТЬ СПОРУ:

30.08.2017 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект надійшла позовна заява до Концерну Міські теплові мережі про стягнення суми коштів у розмірі 46977,46 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1751/17, якій присвоєно номер провадження 22/55/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 12.09.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/3103/16 від 08.08.2017 рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 у справі 908/3103/16 скасовано, прийнято нове рішення, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект задоволено, стягнуто з Концерну Міські теплові мережі заборгованість за договором підряду на проведення проект-вишукувальних робіт № 102 від 12.02.2013 у розмірі 146471,71 грн. Концерн МТМ вказані грошові кошти не сплатив, у звязку з чим на прострочену заборгованість, що була стягнута постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2017, позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 38141,05 грн та 3 % річних у розмірі 8836,41 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Запорожпроект посилається на ст. ст. 15, 16, 525, 526, 610, 837 Цивільного кодексу України, ст. 2, 9, 61, розділ 8 Господарського процесуального кодексу України.

12.09.2017 в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

12.09.2017 в судовому засіданні була оголошена перерва до 03.10.2017.

03.10.2017 за клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2017 не зявився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю МІДАС-БУД та Концерном Міські теплові мережі був укладений договір підряду № 102, відповідно до п. 1.1 якого, підрядник зобовязується за заявками замовника виконати проектні роботи з розробки проектно-кошторисної документації згідно із завданнями на проектування та іншими необхідними вихідними даними, наданими замовником, а замовник зобовязується прийняти та оплатити роботу згідно з умовами договору.

Як встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/3103/16 від 08.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Запорожпроект є юридичною особою (ідентифікаційний код 33175792), що підтверджено копією Статуту підприємств. Цей Статут є новою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю МІДАС-БУД, первинно зареєстрованого виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області 24.09.2004.

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт по договору визначається на підставі зведеного кошторису, який після підписання є невідємною частиною цього договору, в якому зазначено вартість проектних робіт з розробки ПКД та витрати на отримання технічних вимог, узгодження ПКД та проведення експертизи в кожному окремому випадку згідно із заявками замовника.

Відповідно до п. 2.5 договору за виконану роботу відповідно до умов цього договору замовник здійснює оплату підряднику вартості робіт на підставі рахунку, згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт, по кожному окремому випадку згідно із заявками Замовника.

В пункті 2.8 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи у кожному окремому випадку здійснюється на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника або в будь-якій іншій формі, яка не заборонена діючим законодавством України, згідно акту виконаних робіт протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому передачі виконаних робіт.

У розділі 4 договору сторони визначили порядок здачі та приймання робіт. У пункті 4.2 договору встановлено, що після завершення робіт підрядник направляє замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з додатком до нього чотирьох комплектів ПКД, узгоджених у встановленому порядку, разом з позитивним звітом ДП Укрдержбудекспертиза.

Відповідно до п. 4.3 договору Замовник протягом 5 днів з дня одержання зобовязаний підписати акт прийому-здачі, при умові надання підрядником всієї необхідної документації, і повернути його підряднику або направити мотивовану відмову від прийому робіт.

Пункт 4.4 договору закріпив, що у випадку неодержання підрядником протягом 20 днів підписаного замовником акта прийому-здачі робіт проектні роботи вважаються прийнятими з виконанням всіх вимог договору.

Згідно з п. 5.1 договору за невиконання чи неналежне виконання зобовязань по цьому договору підрядник і замовник несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України, вимог Державних будівельних норм і правил України.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2, 10.3 договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобовязань та відповідальності, передбачених умовами цього договору.

Припинення дії договору не звільняє замовника від обовязку повної сплати за виконані проекті роботи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 у справі № 908/3103/16 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект відмовлено, позовні вимоги за зустрічним позовом Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект на користь Концерну Міські теплові мережі грошові кошти в розмірі 42384,10 грн, суму 1378,00 грн судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/3103/16 від 08.08.2017, що набрала законної сили та є чинною на момент винесення рішення в даній справі, рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 у справі 908/3103/16 скасовано, прийнято нове рішення, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект задоволено, стягнуто з Концерну Міські теплові мережі заборгованість за договором підряду на проведення проект-вишукувальних робіт № 102 від 12.02.2013 у розмірі 146471,71 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Концерн Міські теплові мережі стягнуту заборгованість не сплатив, доказів сплати суду не надав. На суму несплаченої заборгованості у розмірі 146471,71 грн позивач нарахував інфляційні втрати за період 27.08.2015 по 30.08.2017 у розмірі 38141,05 грн та 3 % річних за період з 27.08.2015 по 30.08.2017 у розмірі 8836,41 грн, які і просить стягнути у даному позові.

Предметом по даній справі є стягнення з Концерну Міські теплові мережі донарахованих ТОВ Запорожпроект сум 3% річних в розмірі 8836,41 грн за період з 27.08.2015 по 30.08.2017 та інфляційних втрат в сумі 38141,05 грн за період з вересня 2015 року по липень 2017 року.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань з оплати за договором підряду встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 908/3103/16 від 08.08.2017.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

В пункті 2.8 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконані роботи у кожному окремому випадку здійснюється на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника або в будь-якій іншій формі, яка не заборонена діючим законодавством України, згідно акту виконаних робіт протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання акту прийому передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.3 договору Замовник протягом 5 днів з дня одержання зобовязаний підписати акт прийому-здачі, при умові надання підрядником всієї необхідної документації, і повернути його підряднику або направити мотивовану відмову від прийому робіт.

Пункт 4.4 договору закріпив, що у випадку неодержання підрядником протягом 20 днів підписаного замовником акта прийому-здачі робіт проектні роботи вважаються прийнятими з виконанням всіх вимог договору.

02.07.2015 супровідним листом вих. № 412/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» направило на адресу Концерну «МТМ» для підписання та оплати акти прийому-передачі виконаних робіт та рахунки на оплату. З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав даний комплект документації 06.07.2015, що підтверджується повідомленням про вручення, що наявне в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи умови договору та положення ст. 253 ЦК України щодо початку відліку строків, вказана документація вважається підписаною та роботи прийнятими з 28.07.2015. Відповідно заборгованість за договором вважається простроченою з 18.08.2015.

Згідно пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 27.08.2015 по 30.08.2017 та інфляційних втрат за період з вересня 2015 року по липень 2017 року, суд перевірив розрахунок позивача за вказаними позивачем періодами.

За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат та 3 % річних, що підлягають стягненню, є більшим, ніж просить стягнути позивач, але оскільки суд не може виходити за межі заявлених вимог, стягненню підлягають суми, заявлені позивачем.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, стягненню підлягають 3% річних в розмірі 8836,41 грн за період з 27.08.2015 по 30.08.2017 та інфляційні втрати в сумі 38141,05 грн за період з вересня 2015 року по липень 2017 року, усього грошові кошти в розмірі 46977,46 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Окрім цього, 12.09.2017 позивачем в судовому засіданні подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено у 12 Розяснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги б/н від 21.08.2017, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ «Запорожпроект», додаткову угоду б/н від 12.09.2017 до договору правової допомоги від 21.08.2017, згідно з якою розмір оплати за даною справою складає 4000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001097 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 16 від 05.09.2017 на суму 4000,00 грн із зазначенням підстави правова допомога адвоката за договором про надання правової допомоги від 21.08.2017 у господарській справі № 908/1751/17.

Отже, витрати на оплату адвоката становлять майже 10% ціни позову.

Суд вважає, що з огляду на обставини справи (стягнення штрафних санкцій за вже встановленою заборгованістю, предмет позову складається з суми 3% річних та інфляційних втрат, невеликий період прострочення, кількість проведених судових засідань - два) справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Тому сплачені витрати порівняно з ціною позову та складністю справи є неспіврозмірними та завищеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00 грн, яку стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект до Концерну Міські теплові мережі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 145, корп. В, кв. 37; адреса для кореспонденції: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, оф. 36, код ЄДРПОУ 33175792) 38141,05 (тридцять вісім тисяч сто сорок один) грн 05 коп. інфляційних втрат, 8836 (вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн 41 коп. 3 % річних, витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.10.2017.

Суддя О.В. Ярешко