Рішення № 69404796, 04.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2017 Справа № 904/7359/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі: Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 124 923, 12 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №669 від 17.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №52-16/08 від 11.01.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами у розмірі 121 598,28 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 3 324,84 грн., а також судовий збір у розмірі 1 873,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПАТ «Південний ГЗК», які з вини отримувача затримано на станції призначення згідно наказів №241 від 27.01.2017р., №252 від 28.01.17р., №277 від 31.01.17р. За цим фактом станцією затримки Девладове у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 27.01.2017р., №7 від 28.01.17р., №8 від 31.01.17р., акти загальної форми ГУ-23 №28 від 27.01.2017р., № 29 від 28.01.17р., № 33 від 31.01.17р. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№07029162, 107029163, 08029171, 9029220, 07029164 у розмірі 121 598,28 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №08029040, 08029041 у розмірі 3 324,84грн.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві від 02.08.2017 вказує на недоведеність позивачем наявності вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу. Натомість відповідач вказує, що колії на станціях затримки були вільні і останній готовий був прийняти затримані вагони. Разом з тим, відповідач вважає завищеним здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагонами. Також, відповідач посилається на необґрунтованість вимог позивача щодо одночасного стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за їх зберігання. В поясненнях від 26.09.2017, відповідач посилається на порушення позивачем вимог Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК" та станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці та вказує на наявність достатньої кількості вільних колій для доставки спірних вагонів.

Клопотаннями від 02.08.2017 року відповідач просить суд витребувати у Регіональної філії Придніпровська залізниця графік руху поїздів по вузлу Кривий Ріг (у кольорі) на дату затримки вагонів, а саме: за 27.01.2017, 28.01.2017, 31.01.2017, 01.02.2017, 02.02.2017, 03.02.2017, 04.01.2017; графік виконаного руху по вузлу Кривий Ріг, у тому числі зайнятість приймально-відправних колій на наступні дати: 27.01.2017, 28.01.2017, 31.01.2017, 01.02.2017, 02.02.2017, 03.02.2017, 04.01.2017; положення (пояснення) про зайнятість колій на ст. Кривий Ріг з моменту прибуття потягу на ст. Девладове і до закінчення затримки вагонів за наказами №241 від 27.01.2017, №252 від 28.01.2017, № 277 від 31.01.2017; графік маневрової роботи диспетчера ст. Кривий Ріг на дату видачі наказів №241 від 27.01.2017, №252 від 28.01.2017 та №277 від 31.01.2017; технічно - розпорядчий акт ст. Кривий Ріг.

Відповідач 02.08.2017р. надав клопотання про призначення судової експертизи, на розгляд експерту (експертам) відповідач просив поставити наступні питання: яка причина того, що вагони за наказами №241 від 27.01.2017р., №252 від 28.01.2017 та №277 від 31.01.2017 не були доставлені на станцію призначення - Кривий Ріг і чи пов'язаний цей факт з порушенням позивачем вимог ЄТП щодо нормативу обробки вагонів на ст. Кривий Ріг?; чи впливало на пропускну спроможність станції Кривий Ріг використання залізницею приймально-відправних колій (відповідно до розділу І ЄТП "Характеристика колій станції Кривий Ріг") під інші технологічні операції (накопичення, пропуск пасажирських і вантажних поїздів і т.п.)?; чи мало РФ "Придніпровська залізниця" технічну можливість доставити ці вагони до станції призначення вчасно?; який документ необхідний для здійснення аналізу технічної можливості станції призначення Кривий Ріг щодо приймання та відправлення вагонів вантажовласника: Графік виконаного руху по станції Кривий Ріг чи Положення (інформація) щодо зайнятості колій по станції Кривий Ріг, чи потрібно їх аналізувати в сукупності, для того, щоб визначити наявність технічної можливості у позивача доставити спірні вагони, що затримані на станціях підходу, на станції призначення?; як здійснювати розрахунок загального часу затримки спірних вагонів при нарахуванні плати за користування вагонами у разі затримки одних і тих самих вагонів на одній станції підходу за декількома наказами. Чи вірно розрахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу? Якщо ні, то яка правильна сума?

Позивач надав письмові пояснення до суду 14.08.2017р., в яких вказав, що відповідальність відповідача в затримці вагонів настала через несвоєчасне забирання порожніх вагонів, які надійшли на його адресу, внаслідок чого були складені акти загальної форми ГУ-23. Також, позивач зазначив, що період часу з моменту прибування вагонів на станцію підходу до моменту надання наказів про їх затримку з вини одержувача ніяк не відноситься до справи, так як цей час не є спірним і за нього плата за користування вагонами не нараховувалась. Також позивач зазначив, що згідно наказу ДП "Придніпровська залізниця" №99-К від 17.12.1999р. графіки руху поїздів, графіки виконаного руху поїздів входять до переліку відомостей, що мають гриф "конфіденційно".

14.09.2017р. відповідач надав клопотання про призначення судової експертизи, на розгляд експерту (експертам) відповідач просив поставити наступні питання: яке значення (обєктивний зміст має словосполучення "підхід до станції", яке вживається в абаці першому пункту 16.10. Правил технічної експлуатації залізниць України"; пункті 9, абзаци перший та четвертий пункту 10 "Правил користування вагонами і контейнерами"; абзаці другому пункту 1 статті 19 Статуту залізниць України?; виходячи з визначення словосполучення "підхід до станції", з'ясувати, чи міститься в документі "Єдиний технологічний процес роботи підїзної колії ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і станції примикання Кривий Ріг РФ "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", зокрема у підрозділі 1.1. "Технічна характеристика станції примикання", інформація про те, що станція Девладове є станцією підходу до станції Кривий Ріг? В цьому ж клопотанні відповідач зазначив, що станція затримки Девладове не є станцією підходу до станції Кривий Ріг. Таким чином, затримка вагонів на цій станції здійснювалась позивачем безпідставно.

Позивач надав письмові пояснення, в яких заперечує проти призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду від 18.09.2017 строк розгляду вирішення спору продовжено до 02.10.2017.

В судовому засіданні 27.09.2017 року оголошувалась перерва до 02.10.2017 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

28 листопада 2013 року між позивачем (далі - залізниця) та відповідачем (далі - власник колії), укладений договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір), відповідно до якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці стрілкою № 2/4 в парній горловині станції.

Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. (п.1 Договору).

Передача (здача) вагонів для підїзної колії здійснюється:

порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу 1,5 год.;

маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу 5,0 год.;

маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу 4,5 год.;

передача розбірних поїздів за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на підїзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п 5 Договору).

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Здавання вагонів проводиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна (пункт 6 Договору).

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному звязку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п.8 Договору).

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 Договору).

Відповідно до пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що в період січень 2017р. - лютий 2017р. за залізничними накладними залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ ПІВДГЗК вантаж порожні власні вагони.

На шляху прямування на підставі наказів №241 від 27.01.2017р., №252 від 28.01.17р., №277 від 31.01.17р. дані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з наявністю на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ПАТ «Південний ГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 27.01.2017р., №7 від 28.01.17р., №8 від 31.01.17р., акти загальної форми ГУ-23 №28 від 27.01.2017р., № 29 від 28.01.17р., № 33 від 31.01.17р.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№07029162, 107029163, 08029171, 9029220, 07029164 в розмірі 121 598,28 грн.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Плата за користування вагонами нараховується відповідно до ст.ст. 119, 125 Статуту залізниць України, п.п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, ОСОБА_3 про затримку вагонів форми ГУ-23а, ОСОБА_3 загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки були оформлені відповідні документи, у тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 27.01.2017р., №7 від 28.01.17р., №8 від 31.01.17р., акти загальної форми ГУ-23 №28 від 27.01.2017р., № 29 від 28.01.17р., № 33 від 31.01.17р на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №241 від 27.01.2017р., №252 від 28.01.17р., №277 від 31.01.17р. відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№07029162, 107029163, 08029171, 9029220, 07029164 в розмірі 121 598,28 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №08029040, 08029041 у розмірі 3 324,84 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Причиною скупчення вагонів було неприйняття вагонів вантажовласником ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасне вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу. Відповідно, суд вважає правомірним нарахування відповідачу плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу.

Заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем наявності вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу відхиляються судом з наступних підстав.

Приписами п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. №507 передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п.16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача, його контрагентів. Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Кривий Ріг актах загальної форми ф.ГУ-23№6 від 27.01.2017р., №7 від 28.01.17р., №8 від 31.01.17р., ф.ГУ-23 №28 від 27.01.2017р., № 29 від 28.01.17р., № 33 від 31.01.17р. Позивач у відповідності до п.5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача спірні вагони. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

Твердження відповідача стосовно завищеного розміру плати за користування вагонами також відхиляється судом.

Так, Правилами користування вагонами не передбачена відповідальність по платі за користування вагонами окремо за затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника і за затримку вагонів на коліях станції призначення, а тільки за загальний час. Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходиться у користуванні чи розпорядженні вантажовласника. У такому разі, розмір плати за користування вагонами обчислюється за загальний час затримки вагонів зі станції призначення його одержувачу - ПАТ Південний ГЗК. При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підходах до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів. Факти затримки вагонів на станції Кривий Ріг з вини відповідача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які наведені в якості доказу правомірності нарахування спірної суми у позовній заяві.

Заперечення відповідача щодо неправомірності одночасного стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу спростовуються положеннями пункту 15 договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч від 28.11.13р., яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.

Решта заперечень відповідача відхиляється судом з огляду на встановлені обставини справи та обґрунтованість вимог позивача.

Щодо клопотань відповідача про призначення судових експертиз, заявлених під час судового розгляду даної справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Наразі, вирішення господарського спору у даній справі не потребує спеціальних знань, а матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, що виключає доцільність проведення експертних досліджень у справі, а тому клопотання відповідача про призначення експертизи задоволенню не підлягають.

Клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів відхиляється судом з наступних підстав.

Основою організації руху поїздів є графік руху, в якому фіксується динаміка руху поїздів у просторі та часі. Графік виконаного руху поїздів складається відповідними спеціалістами залізниці згідно вимог Інструкції з ведення графіка виконаного руху поїздів на залізницях і дирекціях залізничних перевезень ЦД-0076, затвердженої наказом від 17.12.2008 № 544-Ц.

Графік руху поїздів є нормативно-технологічним документом, що регламентує роботу усіх підрозділів залізничного транспорту з організації руху поїздів. Він ведеться поїзним диспетчером дирекції, який обслуговує певну дільницю, з відображенням на одному аркуші графіка всіх станцій дільниці.

Графік руху поїздів забезпечує: задоволення потреб у перевезенні пасажирів і вантажів; безпеку руху поїздів; найефективніше використання пропускної та провізної спроможності ділянок та переробної спроможності станцій; раціональне використання рухомого складу; дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад; можливість виконання робіт з поточного утримання та ремонту колії, споруд, пристроїв СЦБ, зв'язку й електропостачання.

Графік руху відображає: номери поїздів і локомотивів, одиниць спеціального самохідного рухомого складу, прізвища машиністів та час їх явки на роботу, масу і умовну довжину поїздів, що вимагають особливих умов пропускання; час відправлення, прибуття і проходження поїздів по станціях дільниці; відмітки про графікове відправлення і проходження пасажирських, приміських і вантажних поїздів; зайняття і кількість стаціонарних пристроїв для закріплення вагонів, залишених більш, ніж на 1 годину; інформацію про режимні об'єкти та інше.

При цьому, в графіку не відображаються номери вагонів та актів загальної форми, через що він не може слугувати належним доказом по справі.

Згідно наказу ДП "Придніпровська залізниця" № 99-К від 17.12.1999, графіки руху поїздів, графіки виконаного руху поїздів входять до переліку відомостей, що мають гриф конфіденційно, через що надати їх для ознайомлення, копіювання залізниця не може.

Складання положення зайнятості колій, обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної Договором домовленості між залізницею та відповідачем про займання всіх або певних колій також не існує.

Визначення наявності або відсутності технічної можливості у залізниці доставити спірні вагони, затримані на підходах, відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів (Лист ВГСУ від 12.06.2014 № 0701-11/96/715/14).

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) суму 121 598,28грн. плати за користування вагонами, 3324,84 грн. збору за зберігання вантажу, 1 873,85 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 09.10.2017

Суддя ОСОБА_3