Рішення № 6940264, 27.11.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2009 р.Справа № 5/116 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу № 5/116

за позовом: державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград

до відповідача: Військової частини А 0680, м. Кіровоград

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача - представник Солдецька О.М., довіреність б/н від 01.01.2009 р.; Іванушкін О.О., довіреність №554 від 27.10.2009 р., головний інженер - заступник директора підприємства;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 25.11.2009р., в якому брав участь начальник фінансово-економічної служби відповідача Федорович Е.А., була оголошена перерва до 27.11.2009р., про що представники сторін були ознайомлені з вчиненням підпису. Але після перерви представник відповідача в засідання не з'явився, клопотань до суду не надходило.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив.

Державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" (далі - ДП "Кіровоградський ремонтний завод") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про зобов'язання військової частини А 0680 прийняти виконані роботи згідно умов договору № 552 від 14.10.2008 року та підписати акт приймання-передачі виробів з ремонту.

Відповідач надав заперечення на позов, посилаючись на невідповідність вимогам наказу Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997р. №125/70 оформлення документації при передачі РТК, значно завищена сума ремонту, що не відповідає обсягу фактичних затрат, не в повному обсязі виконаний ремонт виробу відповідно до угоди від 14.10.2008р. Відповідач зазначає, що позивачем фактично відмовлено в ремонті двох ПУМ РТК (пульти управління), які зазначені в специфікації до договору, а без наявності відремонтованих 2-х пультів управління використовувати неможливо.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між Військовою частиною А 0680 - замовник та ДП "Кіровоградський ремонтний завод" - виконавець 14.10.2008 року укладено договір № 552 (далі - договір №552).

Згідно п. 1.1. договору № 552 замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги з ремонту ротного тактичного комплекту - РТК у кількості та за вартістю згідно специфікації.

Замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх відповідно до розділу 5 даного Договору.

Сума даного договору складає 297336,70 грн. у тому числі ПДВ 49556,12 грн. (п. 4.1. договору № 552).

Відповідно до п. 5.1. договору № 552 замовник сплачує виконавцю суму договору згідно п. 4.1. даного договору прямим перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок виконавця термін не більше 5 днів з дати підписання акта приймання-передачі виробів ремонту (Додаток 3) та акта приймання-передачі виконаних робіт (Додаток 4).

Сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію вартості ремонту ротного тактичного комплекту (РТК) - додаток № 1, якою встановлено вартість ремонтних робіт складових частин РТК і всього комплекту на загальну суму 297336,70 грн., у тому числі спірних 2 пультів управління ПУМ РТК.

У відповідності до п.п. 6.1., 6.2. договору № 552 приймання-передача виробів на підприємство і з підприємства виконавця здійснюється уповноваженими представниками замовника і виконавця на підприємстві виконавця з підписанням відповідних актів прийому-передачі (додатки 2, 3).

Акти прийому-передачі виробів підписуються уповноваженими представниками сторін і в 2-х екземплярах.

Відповідач передав, а позивач прийняв для виконання ремонту ротний тактичний комплект (РТК), що підтверджується атом приймання-передачі від 20.10.2008 року № 772 (вх. від 25.11.2008р.) з додатками, зокрема, акт приймання складових частин виробу РТК1 до акту приймання № 772 від 25.11.20008р. та акт дефектації ротного тактичного комплекту зав.№ 680,1989р.в. Зазначені акти підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.

Акт дефектації ротного тактичного комплекту (№ з/п 1) містить посилання на те, що пульт управління (ПУ РТК) 5 категорії за технічним станом, застарілої модифікації, яка не входить до комплекту РТК1, ремонт недоцільний, підлягає списанню та заміні на пульт управління ПУМ РТК-00.00.000, підписний представниками сторін без зауважень.

Проте, відносно зазначених пультів управління, які підлягають списанню, сторонами не були внесені зміни в договір №552. Відповідач від договору №522 не відмовився, договір не розірвано.

Позивач посилається на те, що умови договору № 552 він виконав у повному обсязі, провів ремонт ротного тактичного комплекту (РТК), що засвідчує актом готовності № 6/2-Р від 25.12.2008 року.

Позивач надіслав відповідачу лист № 664 від 26.12.2008 року з прохання направити уповноваженого представника відповідача для прийняття роботи. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

29.12.2008 року позивач надіслав відповідачу листа № 671 з додатковою угодою № 1 у якій зменшено суму вартості робіт, з урахуванням виконаного обсягу робіт, разом з рахунком № 664 від 29.12.2008 року на суму 293 553,05 грн.

Крім того, позивач 15.04.2009 року надіслав відповідачу листа № 204/323а з повторним проханням направити уповноваженого представника відповідача для прийняття роботи. Вказаний лист відповідачем залишено без відповіді.

12.06.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію № 312 з вимогою направити уповноваженого представника відповідача для прийняття роботи та оплатити виконані позивачем роботи.

Вказана вимога залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правилами частин 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є - договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно положень ст. 837 Цивільного кодексу України, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений сторонами договір № 552 містить істотні умови договору підряду, предметом якого є виконання ремонтних робіт ротного тактичного комплекту.

Згідно частини 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Термін виконання робіт - 45 календарних днів з моменту передачі виробів позивачу, встановлений п. 3.2. договору №552, сплинув ще у січні 2009р., позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією прийняти виконану роботу та вироби з ремонту, які залишені відповідачем без задоволення.

Отже, відповідач (замовник) повинен виконати свої обов'язки та вчинити дії щодо прийняття ремонтних робіт, які виконані позивачем (підрядником), що передбачені договором №552 та чинним законодавством, оглянути роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, що має бути зафіксовано документально.

Тобто, відповідач має оглянути ремонтні роботи і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них позивачу, про що скласти в установленому порядку відповідні акти.

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов висновку про те, що позов у частині зобов'язання відповідача прийняти виконані роботи з ремонту ротного тактичного комплекту згідно умов договору № 552 від 14.10.2008 року, підлягає задоволенню. Виконання рішення в цій частині позову покладається на сторони, які повинні його виконати в добровільному порядку до 25.12.2009р.

При цьому господарський суд не зобов'язує відповідача підписувати акт приймання-передачі ремонтних робіт без заперечень.

Заперечення відповідача відхиляються як такі, що не підтверджені документально, а саме, відповідач повинен здійснити дії щодо прийняття робіт, оглянути роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків зафіксувати їх документально.

Позов не містить вимоги про стягнення з відповідача коштів за виконану роботу.

У частині позову про зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі виробів з ремонту провадження у справі слід припинити з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі виробів з ремонту.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі виробів з ремонту (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі виробів з ремонту не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

За таких обставин провадження у справі у частині позову про зобов'язання підписати акт приймання-передачі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Така правова позиція щодо позову про зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30 вересня 2008р. у справі № 42/388-37/254 (05-5-42/1236).

Судові витрати у справі на державне мито в сумі 85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, відповідач ухиляється від вчинення дій щодо прийняття виконаних ремонтних робіт.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Зобов'язати Військову частину А 0680 (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 3, ідентифікаційний код ) прийняти до 25 грудня 2009р. виконані державним підприємством "Кіровоградський ремонтний завод" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, ідентифікаційний код 07646544) роботи з ремонту ротного тактичного комплекту згідно умов договору № 552 від 14.10.2008 року. Виконання цього рішення покладається на сторони.

У частині позову про зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі виробів з ремонту провадження у справі припинити.

Стягнути з Військової частини А 0680 (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 3, ідентифікаційний код ) на користь державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, ідентифікаційний код 07646544) судові витрати у справі на державне мито в сумі 85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул