Рішення № 69402546, 09.10.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2629/17

Провадження № 2/591/1786/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Прокудіної Н.Г.

при секретарі - Майборода А.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Сумитеплоенерго» про стягнення коштів, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить стягнути з ТОВ «Сумитеплоенерго» на її користь кошти, отримані внаслідок самовольних дописок куб. метрів у її повідомленнях шляхом невірного нарахування в таких сумах : за 2015 рік 49, 91 грн., за 2016 рік 62, 55 грн., за 2016-2017 роки 334,11 грн.. Просить стягнути з відповідача 372 грн. 44 коп. та стягнути моральну шкоду в сумі 5000, 00 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що у липні 2015 року під час щорічного ремонту трас та котелень у будинках з 07.07.2015 року по 24.07. 2015 р. протягом 18 днів була відсутня гаряча вода, нарахування повинно було бути проведено за 13 днів. Однак ТОВ «Сумитеплоенерго» здійснив нарахування за весь місяць 31 день : 31 * 120 л= 3,72 м.куб. , а 3,72 м.куб. * 46, 21 грн. = 171, 90 грн. За 13 днів сума повинна складати 13*120 л = 1,56 м куб., а 1, 56 м.куб. *46,21 грн. = 72,09 грн. Невірне нарахування відбулось на суму 99 грн. 81 коп. В серпня 2015 роу внаслідок аварії у будинку знову не було гарячої води з 03.08.2015 р. по 07.08.2015 р. (5 днів). Нарахування відбулося за повний місяць 31 день - 171, 90 грн., а необхідно було здійснити нарахування за 26 днів 26*46,21 грн. = 144,18 коп.. Переплата 127 грн. 54 коп. У липня 2016 року під час щорічного ремонту трас і котелень була відсутня гаряча вода з 11 по 29 число (протягом 19 днів).Нарахування зроблено за повний місяць з1 день - 31 день : 31 * 120 л= 3,72 м.куб. , а 3,72 м.куб. * 74, 46 грн. = 276,99 грн. Необхідно було нарахувати за 12 днів*120 л. = 1,44 м.куб*74,46 грн. =107,22 грн. На повернення коштів за 19 днів буде сума 169,77 грн. за відсутність гарячої води. ТОВ «Сумитеплоенерго» виставило суму 80 грн. 41 коп. Разом сума неповернутих коштів за 2015-2016 роки складає 66, 55 грн. + 80,41 грн.= 146,95 грн.. По всіх питаннях вона неодноразово зверталась зі скаргами. Оскільки її письмові звернення з даного питання залишилися поза увагою відповідача, 22 вересня 2016 року позивач встановила лічильники на холодну воду в кухню та ванну. Однак на момент встановлення лічильників на них вже були показники - 00000,866, а після установки лічильників на них виставили показники: 00000,1; 000001. Наступного дня показники були внесені до системи для нарахування платежів ((2куб.м., а 1,470 +2, 000 куб.м.= 3,470 куб.м. х73,17 = 253,90 грн..). Та до цього ще було встановлено і платіж за повний вересень 2016 року в 30 днів - 263 грн. 41 коп. Однак позивач цією водою не користувався. За вересень 2016 року їй було нараховано 517 грн. 31 коп. Разом з цим, відповідачем за вересень 2016 року було здійснено нарахування за повний місяць згідно норм по тарифу, в той час як за 8 днів цього місяця нарахування мали б здійснюватися згідно показників лічильника. Загальна сума невірно нарахованих коштів складає 372 грн. 44 коп.. Дії відповідача завдали позивачу моральних страждань.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, проти позову заперечила, надала письмові заперечення, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з п.п.6, 7 п.16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Споживач має право на: несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання відповідних послуг шляхом зняття пломб за власний рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою; зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

ТОВ «Сумитеплоенерго» є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в м. Суми.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені законом або договором.

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яка дає визначення термінів, що вживаються у цьому Законі, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будників та споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

Згідно з нормами ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг,

зокрема, належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, визначення виконавця житлово-комунальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг тощо.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Стаття 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вимагає неухильного дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України порядку формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи, визначеної у ст. 14 вказаного Закону.

Частиною 2 ст. 32 зазначеного Закону визначено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє введення в оману споживача стосовно ціни товару чи способу її розрахунку, а згідно зі ст. 21 зазначеного Закону права споживача вважаються безумовно порушеними, якщо ціну продукції визначено неналежним чином.

Рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради «Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ «Сумитеплоенерго» від 10.10.2008 року №488, є економічно обґрунтованим та прийнятим виконавчим комітетом з дотриманням вимог чинного законодавства, яке було чинним на час виникнення заборгованості.

22 вересня 2017 року між позивачем та КП «Міськводоканал» Сумської міської ради укладено договір №87884 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення .

Пунктом 17 Правил №630 передбачено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Нарахування за надані послуги з водопостачання та водовідведення споживачу ОСОБА_1 до жовтня 2016 року проводилися за нормою водоспоживання, що складає 300 л на добу на одну особу, з яких 180 л на добу на холодну воду і 120 л на добу за гарячу воду , а з жовтня 2016 р. - по показникам лічильників.

22 вересня 2016 року працівниками ТОВ «Аква-прилад» встановлено лічильники в кількості 4 шт. за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає позивач, що підтверджується копією акту виконаних робіт та актом виконаних робіт з монтажу вузлів обліку води .

У зв'язку з тим, що акти опломбування лічильників води, встановлених в квартирі позивача, було опрацьовано в кінці вересня 2016, коли місяць вже було закрито, то нарахування за послуги з холодного водопостачання та водовідведення у вересні 2016 року по квартирі позивача було здійснено за нормою водоспоживання (180 л на добу на 1 особу - за холодну воду та 300 л за добу за каналізацію). Однак в наступному місяці - в жовтні 2016 року за 9 днів вересня (з 22.09.2016 р. по 30.09.2016 р включно) було здійснено перерахунок, взявши плату в сумі 23 грн. 86 коп., що підтверджується обіговою відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1, який належить позивачу.

180 л/на добу х на 9 днів: 1000 = 1,62 куб м х 5,66 (тариф за воду) = 9 грн. 17 коп. за холодну воду.

300 л/ на добу х на 9 днів : 1000 = 2,7 куб м х 5,44 (тариф за каналізацію) = 14 грн. 69 коп. за водовідведення

Проведений підприємством в вересні 2016 року перерахунок підтверджується обіговою відомістю.

При первинному встановленні лічильників холодної води в квартирі АДРЕСА_1 в актах опломбування зазначені показники: кухня ХВ - 1, туалет ХВ - 1 .

Саме на підставі цих актів позивачу були проведені нарахування, але в подальшому в вересні 2015 року, вересні 2016 року, згідно пояснень представника відповідача на підставі звернення ОСОБА_1 щодо невірно виставлених показників на лічильнику, ТОВ «Сумитеплоенерго» здійснив перерахунок, про що свідчить обігова відомість (а.с.100-102).

Представник відповідача раніше зазначав, що у зв'язку з відсутністю у позивача протягом 10 днів в липні 2016 року гарячої води були проведені відповідні корегування та донараховано за 10 днів липня 2016 року холодну воду по 120 л. на добу, що становить 6,79 грн.

Позивач в письмовій заяві від 14.08. 2017 року уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 381 грн. 21 коп. (а.с. 48-49), в подальшому зменшила на 8,77 грн..

Суд вважає, що відповідачем не було надано письмових доказів на підтвердження обґрунтованості проведеного корегування.

Нарахування позивачу на спожиту воду здійснювалися у вересні 2016 року після встановлення в квартирі позивача лічильників за нормою водоспоживання, оскільки акти опломбування лічильників води були опрацьовані в кінці вересня, коли місяць вже було закрито. Однак, в наступному місяці - жовтні 2016 року за 9 днів вересня було здійснено перерахунок в сторону зменшення на 23 гривні 86 копійок, що підтверджується відомостями в обіговій відомості.

З жовтня 2016 року до лютого 2017 року позивач передавала показники водолічильників по телефону, при цьому оператором прийнято заносити показання до «коми», тобто в куб. м, літри в даному випадку до уваги не бралися. Це стало причиною розбіжностей в даних позивача і відповідача щодо обсягу спожитої води. З лютого 2017 року показники лічильників позивач почала передавати по заяві, наголошуючи на куб. м та використаних нею літрах води, тому з лютого показники лічильників працівники відповідача стали заносити в літрах, що відображено в обіговій відомості.

Нормами чинного законодавства не передбачено зазначення кубів чи літрів, однак тариф за послуги з водопостачання та водовідведення встановлюється за 1 куб.м.

Всі невірні нарахування, які були проведені позивачу в зв'язку із зазначенням показників у куб. м, а не літрах, в подальшому не були відкориговані, що підтверджується обіговою відомістю, тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню.

Акт опломбування не оспорювався та не був скасований, а тому фактично відповідач безпідставно здійснив перерахування згідно показників: кухня ХВ - 0,485 та туалет ХВ - 0,381.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими і на користь позивача підлягає стягненню 372 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

В п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду,завдану внаслідок дефекту в продукції» визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Таким чином, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) та за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди саме в порядку, визначеному Законом України «Про захист прав споживачів», є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3,10, 11, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про теплопостачання»», Законом України «Про захист прав споживачів», -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 372 грн. 44 коп..

Стягнути з ТОВ «Сумитеплоенерго» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення суду має право подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.

Інші особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя