Рішення № 6940044, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/69120.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Бішофф»

доЗакритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»

простягнення 6839,61 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Овчінніков І.В. –дов. № б/н від 02.11.2009 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Бішофф»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»про стягнення 6839,61 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором № ТД 9.12–Р від 14 грудня 2004 року.

Ухвалою від 12.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.11.2009 року.

В судовому засіданні 02.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору. відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 02.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2009 року.

В судовому засіданні 20.11.2009 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2009 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Окрім, того в судовому засіданні 20.11.2009 року суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на грошові кошти або майно, що належать відповідачу.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Бішофф», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) Закритим акціонерним товариством «Аптечні склади Фарма Київ», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір № ТД 9.12 –Р (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити в обумовлені Договором строки покупцеві лікувально –косметичні засоби (далі –товар, товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і розрахуватися з постачальником на умовах даного Договору.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору даний Договір поставки укладений згідно з двостороннім волевиявленням сторін. Предметом поставки за цим Договором є лікувально –косметичні засоби, найменування, кількість, асортимент та ціна яких визначаються згідно з прайс –листом та специфікаціями постачальника, які є невід’ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору загальний асортимент товарів, що поставляються згідно з Договором, групи, підгрупи, види, марки, типи, визначаються специфікацією, яка є невід’ємною частиною даного Договору. Специфікація погоджується сторонами і підписується разом з Договором.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що терміни дії, які встановлені в даному Договорі, починають свій перебіг з моменту укладання Договору, якщо інше не визначено самим Договором.

Відповідно до пункту 4.2 Договору строки поставки можуть встановлюватися сторонами у графіку поставок з урахуванням необхідності покупця, з метою ритмічного та безперебійного постачання товарів покупцю.

Згідно з пунктом 4.6 Договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну та загальну вартість товару, що постачається.

Ціна на товари, що постачаються постачальником вказується у прайс –листі постачальника та в специфікації і видаткових накладних. На підставі цих цін сторони формують замовлення і видаткові накладні на кожну партію замовлення. (п. 7.1 Договору)

Пунктом 7.2 Договору сторони узгодили, що вони визнають ціни на товари, вказані у прайс –листі та в специфікації, які є дійсними на дату укладення цього Договору і погоджені сторонами.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 Договору оплата товару покупцем по кожній накладній здійснюється за фактично реалізований покупцем кінцевому споживачу товар. Оплата за такий товар відбувається протягом 7 (семи) календарних днів з моменту його реалізації покупцем кінцевому споживачу. Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому Договорі.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 42512,61 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6839,61 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2009 року.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6839,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 6839,61 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, Печерський р-н, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 23512228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Бішофф»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Б. Хмельницького, буд. 57, кв. 12; фактична адреса: 01133, м. Київ, вул. Оболонська, 47, код ЄДРПОУ 33194024) 6 839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев’ять) грн. 61 коп. - основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

04.12. 2009 року