Ухвала суду № 69398418, 06.10.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/2154/17

Провадження №1-кс/635/1255/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Супрун Я.С.

за участю прокурорів - Сіренка О.А., Лісняка О.О., Кас"яненка Р.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Покотилівка клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430004547 від 15.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.240 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Харкові, громадянина України, раніш не судимого, директора ПрАТ "Укргазвидобуток", який мешкає за адресою: м.Харків, пр.Тракторобудівників, 71 "б"/57, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Харківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12016220430004547 від 15.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.240 КК України. Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, може знищити або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованих йому правопорушень; переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; а також вчинити нове кримінальне правопорушення, у звязку з чим виникла необхідність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурори у судовому засіданні підтримали клопотання.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи це тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру йому було здійснено з порушенням вимог діючого КПК України. Клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 було передано слідчому судді з порушенням вимог ст.35 КПК України. Крім того, є підстави для застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, зокрема, поруки. Захисник надав з цього приводу письмові заперечення.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим відділом Харківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12016220430004547 від 15.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, щоОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2,будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, працюючи згідно з контрактом від 31.05.2014 року на посаді директора Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток»(код ЄДРПОУ 25635581),впорушення вимог наказу Державної служби геології та надр України (далі Держгеонадра) від 28.07.2017 року № 332, ст. 26 Закону України «Про нафту і газ» тап.22 постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 рокуу період з 28.07.2017 року по10.08.2017 рокувчинив злочин проти власності та злочин проти довкілля за таких обставин.

Відповідно до посадових обов'язків, передбачених п.п.1.1, 3.3 контракту в обов'язки ОСОБА_1 входить: керівництво підприємством, здійснення оперативного управління, організація його виробничо-господарської, соціальної та іншої діяльності.

Для виконання службових обов'язків ОСОБА_1, відповідно до п.7.113 Статуту ПрАТ «Укргазвидобуток»,має право: діяти від імені підприємства, представляти його в державних установах, підприємствах усіх форм власності, в усіх правоохоронних та контролюючих органах; укладати господарські та інші угоди; видавати доручення; відкривати рахунки в банківських установах; в межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження та давати вказівки обов'язкові для виконання всіма працівниками установи тощо.

Крім того, згідно з п.п.7.118, 7.120 статуту директор ПрАТ «Укргазвидобуток» ОСОБА_1 несе відповідальність за стан і результати діяльності підприємства, за збитки, які завдані підприємству його неправомірними діями або бездіяльністю.

Так, Держгеонадра проведено позапланову перевірку діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» у сфері видобування вуглеводнів, за результатами якої складено акт про недопущення до проведення перевірки від 06.07.2017 року №2 та надано припис від 07.07.2017 року №2 на усунення порушень.

У звязку з невиконанням припису, наказом Держгеонадра від 28.07.2017 року за №332 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №4404 від 04.10.2007 року, наданого ПрАТ «Укргазвидобуток» з метою видобування газу природного, конденсату, супутніх: гелію, етану, пропану, бутанів Островерхівського родовища Харківської області.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про нафту і газ» від 12.08.2001 року №2662-ІІІ та пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року, після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач зобовязаний зупинити виконання на наданій йому у користування ділянці надр цільових робіт, передбачених цим дозволом.

В цей час у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на незаконне видобуваннякорисних копалин загальнодержавного значення та заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

Так, ОСОБА_1, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді директора ПрАТ «Укргазвидобуток», достовірно знаючи про зупиненнядії спеціального дозволу підприємства на користування надрами №4404 від 04.10.2007 року, на підставі наказу Держгеонадра №332 від 28.07.2017 року, оскільки 03 серпня 2017 року оскаржив його до Окружного адміністративного суду міста Києва, маючи умисел на незаконне видобуваннякорисних копалин загальнодержавного значення,діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст.26 Закону України «Про нафту і газ» та п.22 постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 року, в період з 28.07.2017 року по 10.08.2017 року, не вжив заходів до негайного зупинення видобування ПрАТ «Укргазвидобуток» газу природного та газового конденсату, хоча мав реальну можливість, та продовжив їх видобуток, внаслідок чого підприємством в період з 28.07.2017 року по 10.08.2017 року на УПГ Бистрівського блоку Островерхівського ГКР, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Рокитне,здійснено видобуваннягазу природного у кількості 4245,367 тис. куб.м. та газового конденсату у кількості - 145,35 тн., що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року (зі змінами від 28.12.2011 року за №1370) належить до корисних копалин загальнодержавного значення, що підтверджується висновком судової комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи №17129/18071 від 27.09.2017 року.

Окрім цього,ОСОБА_1, діючи умисно, будучи службовою особою, наділеною значним обсягом повноважень, достовірно знаючи про необхідність негайного зупинення виконання робіт з видобування корисних копалин, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном та продовжуючи його реалізацію, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з 28.07.2017 року по 10.08.2017 року не вжив заходів до зупинення видобування ПрАТ «Укргазвидобуток»газу природного та газового конденсату, внаслідок чого підприємством в період з 28.07.2017 року по 10.08.2017року наУПГ Бистрівського блоку Островерхівського ГКР, що знаходиться за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Рокитне, здійснено видобуваннягазу природного у кількості 4245,367 тис. куб.м та газового конденсату у кількості - 145,35 тн., згідно з висновком судової комплексної інженерно-екологічної та економічної експертизи №17129/18071 від27.09.2017 року, внаслідок чого незаконно заволодів вищевказаним майном, чим спричив збитків державі на суму 32 922 289 грн.76 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.140 КК України - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення та ч.5 ст.191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

04.10.2017 року слідчим СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 було складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.5, 240 ч.2 КК України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Під час розгляду клопотання було встановлено, що повісткою, яка була отримана ОСОБА_1 наприкінці вересня 2017 року, він викликався до слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області на 04 жовтня 2017 року.

Також під час розгляду клопотання було встановлено, що в день складання та підписання підозри, ОСОБА_1 за викликом слідчого не з»явився, за місцем його мешкання та роботи був відсутній, що підтверджується відповідними рапортами працівників правоохоронних органів та прокуратури.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту з приводу того, що ним, як захисником ОСОБА_1 на адресу слідчого 04 жовтня 2017 року було надіслано клопотання з приводу роз»яснення змісту отриманої ОСОБА_1 повістки та повідомлення про те, що ОСОБА_1 за отриманою повісткою не з»явиться до слідчого відділу, оскільки з зазначеного клопотання не вбачається коли саме і ким з працівників Харківського ВП ГУНП в Харківській області воно було отримано, що протиречить вимогам Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України №503 від 13.06.2016 року.

Також суд не приймає до уваги наданий стороною захисту акт дослідження доказів від 06 жовтня 2017 року, а саме скріншотів журналу вихідних дзвінків, зроблених з телефона оператора мобільного зв»язку «Київстар». До такого висновку суд приходить виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 93 КПК України передбачено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Пунктами 7 і 8 частини 1 статті 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат має право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом.

Однак, з наданого захисником підозрюваного скріншоту неможливо зробити однозначний висновок про те між якими саме особами відбувалась розмова 04 жовтня 2017 року о 17 годині 27 хвилин та 04 жовтня 2017 року о 18 годині 20 хвилин та зміст цієї розмови.

Слідчим 05 жовтня 2017 року було лише продубльовано вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1

Тому, слідчий суддя погоджується, що органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, у звязку з чим відповідно до ст.42 КПК України він набув статусу підозрюваного.

Суд не погоджується з твердженням сторони захисту стосовно того, що клопотання щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу було передано слідчому судді з порушенням вимог ст.35 КПК України з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 35 КПК України встановлено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Згідно з частиною 6 статті 35 КПК України порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

У відповідності з вимогами пункту 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26 листопада 2010 року (з наступними доповненнями та змінами) клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Тому суд доходить до висновку про те, що при розподілі зазначеного клопотання не було допущено порушень вимог ст.35 КПК України.

Також судом не приймаються до уваги покази свідка ОСОБА_4, який пояснив, що з 05 жовтня 2017 року тимчасово виконує обов"язки керівника ПрАТ "Укргазвидобуток", оскільки його покази не спростовують наявність чи відсутність ризиків, встановлених для обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах клопотання даних, висновків експертиз, актів Держгеонадра, допитів свідків, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 за ст.ст.191 ч.5, 240 ч.2 КК України.

Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке передбачено за злочини, які інкримінуються підозрюваному, особу підозрюваного, вік та стан його здоровя, його роль у вказаних правопорушеннях та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у звязку з чим до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі, у звязку з чим існує ймовірність того, що розуміючи тяжкість покарання він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також до такого висновку слідчий суддя приходить враховуючи те, ОСОБА_1, отримавши повістку про необхідність явки до органів поліції, не з»явився до слідчого, що потягло за собою звернення до суду і отримання дозволу на затримання.

Крім того, слідчий суддя враховує той факт, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ПрАТ «Укргазвидобуток» і достовірно знаючи про наявність розпорядчих документів про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, про що свідчить його звернення з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, не припинив виконання на наданій ПрАТ «Укргазвидобуток» у користування ділянці цільових робіт, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може продовжити вчинення злочинів, які йому інкримінуються або вчинити новий злочин.

Також слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1, є директором ПрАТ «Укргазвидобуток», який, згідно з укладеним контрактом, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто має доступ до документації товариства, здійснює найм та звільнення працівників підприємства, контролює нарахування та виплату ним заробітної плати, а тому існують ризики того, що він може спотворити, сховати або знищити речі та документи ПрАТ «Укргазвидобуток», які мають значення для повного та всебічного проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також здійснювати тиск на свідків, які є працівниками ПрАТ «Укргазвидобуток».

З урахуванням наведеного, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування до ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, у звязку з чим клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з вимогами ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить субєкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, яка повинна бути покладена на ОСОБА_1, слідчий суддя враховує його майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1, один з яких, відповідно до вимог ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином, розмір шкоди, заподіяної діями підозрюваного, і за таких обставин, вважає за можливе призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 3078 (три тисячі сімдесят вісім) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5000000 (п»ять мілльйонів) грн. (3078 х 1624 грн.).

На підставі вищевикладеного, кеуючись ст.ст.177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430004547 від 15.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.240 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківська установа виконання покарань (№27)" на 60 днів - до 04 грудня 2017 року, включно.

Визначити суму застави у розмірі 5000000 (п"ять мільйонів) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області до закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з міста Харкова, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи перебування.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України розяснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п"яти днів зі дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н.Л.Панас