Вирок № 69397161, 09.10.2017, Близнюківський районний суд Харківської області

612/462/17

1-кп/612/64/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2017 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Лобановської С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Шевченко О.О.,

прокурора Ткаченка О.Ю.

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законних представників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників Даниленка Б.І., Остапенко С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 липня 2015 року за №12015220380001532 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Берестове Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня Панютинського професійного аграрного ліцею, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Приблизно 03 червня 2015 року, більш точної дати в ході судового розслідування встановити не представилось можливим, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, з метою викрадення чужого майна, прийшли до ремонтної майстерні ПСП «Червона Зоря», яка розташована поблизу АДРЕСА_3.

Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю скла у віконній рамі в стіні приміщення майстерні ПСП «Червона Зоря», ОСОБА_3 проник в приміщення майстерні. ОСОБА_4 залишився поруч з приміщенням чекати ОСОБА_3 з викраденим та контролювати щоб їх не побачили сторонні особи. Із вищезазначеної майстерні останні таємно викрали запчастини до сільськогосподарської техніки, а саме: шестерний масляний насос трактора Т150К вартістю 739 гривень 00 копійок; підшипник кульковий радіальний 63112RS 180311 вартістю 494 гривень; фланець колінчастого валу 60-04115.10 дизельного двигуна СМД трактора Т-150К вартістю 506 гривень 00 копійок; карбюратор корпусного двигуна К-125 вартістю 696 гривень 00 копійок; подушку опори двигуна ЯМЗ-238АК комбайна ДОН-1500Б вартістю 1393 гривні 00 копійок; хомут кріплення двигуна ЯМЗ-238НБ-1001010 вартістю 1287 гривень 00 копійок; шестерню ведучу правого заднього мосту трактору МТЗ-80 вартістю 1245 гривень 00 копійок; шестерню ведучу лівого заднього мосту трактору МТЗ-80 вартістю 1032 гривні 00 копійок, які належать ПСП «Червона Зоря».

Вказані запчастини ОСОБА_3 передав через вікно ОСОБА_4, який його чекав. Після вчинення вказаного злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця пригоди із викраденими речами зникли та розпорядились ними на власний розсуд.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 183 від 13 червня 2017 року, вартість викраденого майна склала 7392 гривні 00 копійок, чим було завдано майнову шкоду ПСП «Червона Зоря».

В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечував факту його вчинення при вищевказаних обставинах, щиро розкаявся у скоєному, суду пояснив наступне. Домовившись з неповнолітнім ОСОБА_4 про вчинення крадіжки, на початку червня 2015 року вони пізно ввечері проникли до ремонтної майстерні ПСП «Червона Зоря» за адресою: с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області, та через вікно без скла викрали запчастини до сільськогосподарської техніки, які потім здали на металобрухт. Вартість викраденого не оспорює.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно близько 22 години приблизно 03 червня 2015 року він разом з ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 з приміщення майстерні ПСП «Червона Зоря» викрали запчастини до сільськогосподарської техніки при зазначених обставинах. У вчиненому щиро розкаявся, з вартістю викраденого погоджується.

Покази неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Визначаючи міру покарання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про осіб винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Вивченням особи ОСОБА_3 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, має середню освіту, проживає разом з бабусею, яка є його опікуном, має постійне місце реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює.

Згідно досудової доповіді органу пробації неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 виховує опікун - його бабуся, оскільки мати позбавлена батьківських прав, а батько записаний зі слів матері, в порядку ч.1 ст. 135 СК України. Опікуну важко контролювати поведінку онука, оскільки вона є особою похилого віку та часто хворіє. Родина має фінансові труднощі. ОСОБА_10 навчався у Лозівському професійному ліцеї, але покинув навчання з невідомих причин. Підліток має дружні стосунки не тільки з однолітками, а й з хлопцями старшого віку, з якими проводить вільний час. Про скоєне правопорушення підліток щиро жалкує.

Вивченням особи неповнолітнього ОСОБА_4, судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, проживає разом з матір'ю, має повну середню освіту, є учнем Панютинського професійного аграрного ліцею, допомагає матері по домогосподарству, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно висновку органу пробації неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_9 виховує матір, підліток має повну середню освіту, закінчив 11 класів Садовської ЗОШ І-ІІІ ступенів, має в планах навчатися в Панютинському професійному аграрному ліцеї та отримати спеціалізовану освіту. На даний час має заробітки у приватних осіб, чим допомагає матері, оскільки в родині є фінансові труднощі, та робить всю чоловічу роботу по господарству. Про скоєне правопорушення підліток жалкує, готовий нести відповідальність, зробив належні висновки.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України - не встановлено.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та його вік, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення неповнолітніми обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нових злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України, зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.ст. 75,104 КК України, з покладенням на засуджених обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Тобто, на думку суду зазначені обставини дійсно можуть бути підставою для такого покарання, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинувачених, що також підтверджується їх поведінкою після вчинення злочину та критичним ставленням до скоєного, усвідомлення провини і засудження своєї протиправної поведінки, а також вибаченням перед потерпілим в судовому засіданні.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 183 від 13 червня 2017 року в сумі 790,96 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи із обвинувачених.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не обирався.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 369-371,373-375,532 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді ТРЬОХ років позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75,104 КК України, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю ОДИН рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді ТРЬОХ років позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75,104 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю ОДИН рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 копійок на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягувач платежу - держава.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська