Ухвала суду № 69393205, 09.10.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1989/17-к

Провадження № 1-кп/175/128/17

Ухвала

Іменем України

09 жовтня 2017 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю сторін: прокурора Батрака С.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040000000674 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для повторного виклику свідка захисту ОСОБА_3, прокурор заявив усне клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів, вказуючи, що 13.10.2017 року цей строк спливає, а наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник заперечувала проти клопотання прокурора і просила застосувати до ОСОБА_2 домашній арешт, вказуючи, що прокурор лише послався на наявність ризиків, але не довів їх існування, тоді як її підзахисний має постійне місце проживання та сімю, матір похилого віку і не збирається переховуватися від суду.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною 3 цієї статті передбачено, що… до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому при його продовженні, суд зобовязаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого… вона обвинувачується; вік та стан здоровя… обвинуваченого; його репутацію, наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш мяким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами зясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

Судом установлено, що під час досудового розслідування, слідчим суддею Гриві С. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, й зокрема можливість обвинуваченим перетину зони АТО.

Наразі, з урахуванням особи ОСОБА_2, який обвинувачується у вчинені необережного тяжкого злочину у стані алкогольного та наркотичного спяніння, що призвело до смерті людини, а також обставин висунутого йому обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованого злочину і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності вини за його вчинення, суд вважає реальною наявність існування одного ризику, а саме переховуватися від суду з метою уникнення покарання (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), що не дозволяє застосувати інші (альтернативні) види запобіжних заходів, які на думку суду, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і є достатніми для продовження строку тримання його під вартою ще на 60 днів, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою в рішеннях «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії» та «Марченко проти України».

З огляду на зазначене клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12017040000000674 прокурора Батрака С.С. задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжити на час судового розгляду кримінального провадження на 60 днів, тобто до 08 грудня 2017 року.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору, направити начальнику Дніпровської УВП № 4 УДПС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко