Ухвала суду № 69392517, 04.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 р.Справа № 820/655/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Волкова І.М., відповідача - Бондаренко Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/655/17

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Чугуївське відділення)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (далі по тексту - КЕВ м. Харків), звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Чугуївське відділення) (далі по тексту - Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 28.11.2016р. за №№0004151520, 0004171520, 0004191520, 0004211520.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року по справі № 820/655/17 адміністративний позов Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 28.11.2016 року №0004171520 в частині штрафу у розмірі 13,13грн.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (м.Харків, провулок Академіка Підгорного,3, 61046, ЄДРПОУ 39859695) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків (м.Харків, вул.Пушкінська, 61, ЄДРПОУ 07923280) витрати на сплату судового збору у сумі 1,00 грн (одна гривня) 00 коп.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року по справі № 820/655/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що КЕВ м. Харків є неприбутковою бюджетною установою Міністерства оборони України, тобто, утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Зазначив, що у січні 2015 року позивачем було подано звернення до органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішення про надання пільг зі сплати земельного податку на 2015 рік. Пояснив, що податкові декларації подаються до 20 лютого поточного року, однак, до 20.02.2015 року інформація від Чугуївської міської ради щодо надання пільги не була надана, лист з копією рішення надійшов лише 25.03.2015 року. КЕВ м. Харків було подано декларацію за весь рік повністю у встановлений строк за нормативною грошовою оцінкою по м. Чугуїв - 1870002,8 грн. за ставкою, встановленою по м. Чугуїв - 1%, по земельним ділянка площею 541,96 га. Після отримання рішення міської ради про надання пільги позивачем була подана уточнююча декларація на зменшення податкового зобов'язання з урахуванням вказаного рішення. Зобов'язання по сплаті земельного податку за січень-лютий 2015 року не було сплачено КЕВ м. Харків у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів. Кошторис на 2016 рік для позивача було затверджено вищестоящим командуванням лише 23.02.2016 року, у який не було закладено оплату штрафних санкцій у 2016 році, у зв'язку з тим, що розрахунки показників за кожним видом доходів та видатків складаються до затвердження бюджету на поточний рік. Станом на початок року коштів на оплату земельного податку в розмірі 1688905,51 грн., не було закладено не з власної вини, а через відсутність бюджетного фінансування, оскільки ці видатки не були передбачені кошторисом. При цьому, оплата без відповідних кошторисних призначень прямо суперечить вимогам Бюджетного кодексу України. Позивач неодноразово звертався до вищестоящого керівництва з проханням надати відповідне фінансування для виконання податкових зобов'язань, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. Вважає, що суд при розгляді справи мав встановити наявність або відсутність вини позивача як платника податків у вчиненні податкового правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 року по справі № 820/655/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що позивач є користувачем земельних ділянок, розташованих на території Чугуївської міської ради, Коробочкінської сільської ради та Малинівської селищної ради. За результатами камеральної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань із земельного податку, самостійно задекларованих позивачем, у зв'язку з чим Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до КЕВ м. Харків штрафних (фінансових) санкцій за платежем : земельний податок на загальну суму 1948920,11 грн. З посиланням на п.126.1 ст.126, п.287.3, п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вважає, що доводи позивача про відсутність бюджетного фінансування не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків з питання своєчасної сплати податків, результати перевірки оформлені актом від 04.08.2016 року № 108/20-29-12-00/07923280.

Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), а саме несвоєчасну сплату земельного податку (18010500 00) по граничним термінам сплати :

30.10.2013 р., 02.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року, 02.03.2016 року, 29.03.2016 року (утворений у зв'язку з цим податковий борг було фактично погашено платником відповідно 31.10.2013 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 10.08.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року, 24.02.2016 року, 25.02.2016 року, 30.03.2016 року);

03.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року, 23.02.2016 року (утворений у зв'язку з цим податковий борг було погашено платником відповідно 19.08.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року, 25.02.2016 року);

30.03.2015року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.11.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року (утворений у зв'язку з цим податковий борг було фактично погашено платником відповідно 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року, 30.10.2015 року, 30.12.2015 року, 30.01.2016 року, 25.02.2016 року).

На підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.08.2016 р. про визначення позивачем грошового зобов'язання із земельного податку (за штрафними (фінансовими) санкціями :

№ 0002011200 на суму 2682,01 грн. (20%);

№ 0002021200 на суму 409,46 грн. (10%);

№ 0002031200 на суму 1665,54 грн. (20%);

№ 0002041200 на суму 1635,82 грн. (10%);

№ 0002051200 на суму 1858070,90 грн. (20%);

№ 0002061200 на суму 84456,38 грн. (10%).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками процедури адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 18.11.2016р. №6401/10/20-40-10-01-14 скарга платника була частково задоволена (повністю скасовані податкові повідомлення - рішення від 29.08.2016р. № 0002011200 та № 0002021200; частково скасовані податкові повідомлення - рішення від 29.08.2016р. за №№ 0002031200, 0002051200, 0002061200; збільшено штраф за податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2016р. №0002041200), та Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області були складені нові податкові повідомлення - рішення від 28.11.2016р. про визначення позивачем грошового зобов'язання із земельного податку (за штрафними (фінансовими) санкціями :

№ 0004171520 на суму 15,63 грн.,

№0004151520 на суму 337853,70 грн.,

№0004191520 на суму 19,47 грн.,

№0004211520 на суму 1630,83 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, КЕВ м. Харків звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що частина штрафу (13,13 грн. як 10% несвоєчасно сплаченої суми податку у розмірі 131,30грн. по граничному строку 30.10.2013р. при фактичній оплаті 31.10.2013р.) застосована контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні від 28.11.2016 року №0004171520 (загальна сума штрафу - 15,63грн.) поза межами строку, встановленого ст.102, 114 Податкового кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивачем визнано факт несвоєчасної сплати грошових зобов'язань із плати за землю, а наведені платником доводи (відсутність бюджетного фінансування) не є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що юридичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є ст.126 ПК України, а фактичною підставою слугувало судження відповідача про несвоєчасне виконання позивачем як платником податкового обов'язку по платі за землю (земельного податку) згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу справляння податку на майно у вигляді плати за землю унормовані ст.ст.265, 269-289 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п.286.4 ст.286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено нормами п.287.4. ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, КЕВ м. Харків є користувачем земельних ділянок, розташованих на території Чугуївської міської ради, Коробочкинської сільської ради та Малинівської селищної ради Чугуївського району.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано податкові декларації з плати за землю : 15.02.2013 року - за 2013 рік, в якій зазначено суму, що підлягає сплаті - 1704,76 грн.; 17.02.2015 року - декларації за 2015 рік (по різним земельним ділянкам), в яких зазначено суми, що підлягають сплаті - 10134667,17 грн., 24758,66 грн. та 297,67 грн.; за 2016 рік, в якій вказано суму, що підлягає сплаті - 99,15 грн. (а.с.37-48, 58-60).

Рішенням Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області від 22.01.2015 року, Чугуївської міської ради від 27.02.2015 року та Малинівської селищної ради від 16.03.2015 року позивачу як бюджетній установі та структурному підрозділу Збройних Сил України надано пільгу по сплаті земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території вказаних рад, у зв'язку з чим позивачем 16.08.2015 року та 19.08.2015 року подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2015 рік, 23.02.2016 року та 29.03.2016 року - уточнюючі податкові декларації за 2016 рік (а.с.49-57, 61-63).

Так, Коробочкинською сільською радою та Малинівською селищною радою Чугуївського району пільга встановлена з 01.01.2015р., Чугуївською міською радою пільга надана тільки з 01.03.2015 р., тому податкові зобов'язання за січень-лютий 2015 року, що визначені позивачем у звітній податковій декларації з плати за землю, підлягали обов'язковій сплаті.

Камеральною перевіркою позивача встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань зі сплати земельного податку: за земельні ділянки Чугуївської міської ради на загальну суму 9290354,5 грн. із затримкою понад 30 календарних днів та 844563,8 грн. із затримкою до 30 календарних днів; за земельні ділянки, розташовані на території Коробочкинської сільської ради - на загальну суму 2327,7 грн. із затримкою понад 30 календарних днів та 16358,2 грн. із затримкою до 30 календарних днів; за земельні ділянки, розташовані на території Малинівської селищної ради - на загальну суму 13410,05 грн. із затримкою понад 30 календарних днів та 4094,6 грн. із затримкою до 30 календарних днів.

Колегія суддів зауважує, що позивач як суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не заперечував проти висновків акту перевірки та визнав факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по вищевказаним податковим деклараціям.

За визначенням п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до приписів п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше ЗО календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначалось вище, позивач не заперечує факту несвоєчасної оплати самостійно задекларованих сум земельного податку, однак вказує, що затримка у сплаті грошових зобов'язань сталася у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів для сплати земельного податку, оскільки такі видатки не були заплановані бюджетним кошторисом. З урахуванням викладеного вважає, що несвоєчасна сплата земельного податку мала місце не з вини позивача, що, на думку останнього, виключає застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, законодавцем не визначено вину як невід'ємний структурний елемент складу податкового правопорушення, а тому наведені платником доводи (відсутність бюджетного фінансування) не можуть бути визнані судом законною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Слід відмітити, що сплату податкових зобов'язань із земельного податку Податковим кодексом України не поставлено в залежність від фінансового стану платника або особливостей фінансування платника, який є бюджетною установою.

З огляду на положення ст.8 Конституції України, якими запроваджено принцип верховенства права (складовою якого є принцип юридичної визначеності), суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що за однакових умов платники податків - юридичні особами публічного права повинні знаходитись у рівному становищі з платниками податків - юридичними особи приватного права.

Відсутність коштів для виконання податкового обов'язку у платників податків - юридичних осіб приватного права за жодних умов не звільняє цих платників від відповідальності згідно з ст.126 Податкового кодексу України.

Доводи позивача про те, що КЕВ м. Харків неодноразово звертався до вищестоящого керівництва з проханням надати відповідне фінансування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів такого звернення або вжиття інших організаційно-правових заходів, спрямованих на своєчасне та повне виконання податкового обов'язків у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016р. за №№0004151520, 0004191520, 0004211520 та №0004171520 в частині визначенні позивачу грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2,50 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі № 820/655/17 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 09.10.2017 р.