Ухвала суду № 69391763, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № 804/2719/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 5880-17 від 26.06.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що у податкового органу було достатньо правових підстав для визначення позивачеві податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015р. у розмірі 25000 грн. на підставі ст. 267 Податкового кодексу України за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №5880-17 від 26.06.2015.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, судом першої інстанції не було враховано, що податковий орган уповноважений нараховувати та стягувати транспортний податок починаючи з 01.01.2016.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, є власником легкового автомобілю LAND ROVER, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований 04.09.2013 з об'ємом двигуна більше 3000 см3.

26.06.2015 Східно-Дніпровською об'єднаної державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (яку реорганізовано шляхом приєднання до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) відповідно до п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №5880-17, за яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2015р. у розмірі 25000 грн., що підтверджується відповідною його копією (а.с.8).

Позивачем 07.09.2015 та 16.10.2015 було сплачено транспортний податок на підставі вказаного вище податкового повідомлення-рішення у сумі 25000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи (а.с.12-13).

Незважаючи на те, що сума грошового зобов'язання за вказаним вище податковим повідомленням-рішенням по транспортному податку за 2015р. позивачем була сплачена, позивач податкове повідомлення-рішення оскаржив до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що у податкового органу було достатньо правових підстав для визначення позивачеві податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015р. у розмірі 25000 грн. на підставі ст. 267 Податкового кодексу України за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням №5880-17 від 26.06.2015, а законодавство про сплату транспортного податку є чітким та зрозумілим, не допускає неоднозначного (множинного) трактування прав і обов'язків платників податків, вводячи в дію з 01.01.2015р. транспортний податок, держава дала платникам податків певний час для його сплати, що чітко передбачено ст. 267 Податкового кодексу України, за таких обставин у суду відсутні підстави застосовувати у даній справі вищевказані рішення Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

ЗакономУкраїни «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2012р. № 71-VІІІ, який набрав чинності з 1 січня 2015 року до Податковго кодексу України внесені зміни, зокрема статтю 267 викладено в новій редакції «Транспортний податок», тобто фактично запроваджено цей податок.

Відповідно до ст. 267 Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування, відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до пункту 267.4 зазначеної статті ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а до пункту 267.5 - базовий податковий (звітний) період як елемент транспортного податку дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 267.6.1, абзацами першим та другим підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є платником транспортного податку відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 ст. 267 ПК.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 Податквого кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податквого кодексу України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

На підставі вище наведених норм слід зробити висновок, що ДПІ, визначаючи позивача платником транспортного податку, діяла на підставі закону та у відповідності із встановленими повноваженнями.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Першотравенською міською радою 27.01.2015р. було прийнято рішення за № 4-55/УІ про встановлення транспортного податку на 2015р

Норми цього рішення відповідають нормам ст. 267 Податкового кодексу України.

Крім того, транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст. 267 Податкового кодексу України, починаючи з 1 січня 2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України.

Транспортний податок, як зазначено вище, запроваджено з 1 січня 2015 року, тобто з початку нового бюджетного року, що дає підстави для правової оцінки запровадження транспортного податку як такого, що не порушує принцип стабільності.

Крім того, ст. 267 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка і підлягає застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

Також, відповідно до пункту 60.1.1 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

Пунктом 60.2. Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Спірне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у зв'язку з самостійним погашенням позивачем податкового боргу з 16.10.2015 .

Діючим законодавством не передбачено можливості оскаржити чи скасувати в судовому порядку відкликане податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: С.В. Чабаненко