Рішення № 6939124, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/41002.12.09 За позовом           Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»

Про                     стягнення 1336493,56 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від прокуратури          Карпенко Н.М., посвідчення № 17 від 18.01.2007р.          

Від позивача Лавська Т.М. по довіреності № 53 від 14.09.2009р.

Від відповідача          Гончарук О.В. по довіреності б/н від 17.11.2009р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»1087440,00 грн. основного боргу, 7644,36 грн. пені по сплаті ПДВ, 23921,20 грн. пені по оплаті вартості майна, 217488,00 грн. неустойки у зв’язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності № 1272 від 24.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009р. порушено провадження у справі № 36/410, розгляд справи призначено на 11.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.11.2009р.

В судовому засіданні 25.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 26.11.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.11.2009р. надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначає, що 20.11.2009р. він сплатив позивачу ціну продажу майна за договором в розмірі 1087440,00 грн., в тому числі 181240,00 грн. ПДВ, що підтверджується доданими до відзиву копіями платіжних доручень, а також пеню за неналежне виконання зобов’язань за договором. Між сторонами 20.11.2009р. був підписаний Акт № 1339 приймання-передачі нежилих приміщень згідно з договором. Також відповідач просить суд зменшити розмір неустойки.

В судовому засіданні 26.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 02.12.2009р.

До початку розгляду справи 01.12.2009р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти стягнення штрафу заперечує, посилаючись на те, що стягнення штрафу, передбаченого п. 7.3 договору, на підставі ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008р. № 846, можливе лише у випадку розірвання договору у зв’язку з неоплатою об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

В судовому засіданні 02.12.2009р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.12.2009р. проти задоволення позову в частині стягнення неустойки в сумі 217488,00 грн. заперечував. Позицію відповідача підтримав також представник позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»(далі відповідач, покупець) 24.07.2009р. було укладено договір № 1272 купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності шляхом викупу.

Зазначений договір посвідчено 24.07.2009р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Василевською О.П.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець передає покупцю нежилі приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 6), №№ 1, 2, 3, ІІІ (групи приміщень № 3), №№ VІ, VІІ (в літ. Г) загальною площею 200,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 14 (літера Г), а покупець зобов’язався сплатити ціну та прийняти вказані нежилі приміщення.

Сторони дійшли згоди (пункт 1.4 договору), що ринкова вартість відчужуваних нежилих приміщень складає 1087440,00 грн., в тому числі ПДВ 181240,00 грн.

Покупець, відповідно до п. 2.1 договору, зобов’язаний внести 181240,00 грн. податку на додану вартість за придбаний об’єкт протягом трьох календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору покупець зобов’язаний внести 906200,00 грн. за придбаний об’єкт протягом тридцяти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Оцінюючи подані прокуратурою та сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокуратури в частині стягнення з відповідача 217488,00 грн. неустойки є такими, що на підлягають задоволенню, а провадження у справі в іншій частині підлягає припиненню з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив 906200,00 грн. за придбаний об’єкт та 181240,00 грн. ПДВ лише 20.11.2009р., тобто після порушення провадження у справі, тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1087440,00 грн. підлягає припиненню з наступних підстав.

Також підлягає припиненню провадження в частині стягнення з відповідача 31565,56 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором, оскільки відповідач 20.11.2009р. перерахував позивачу 57217,22 грн. пені станом на 20.11.2009р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість в сумі 1087440,00 грн. та пеню в сумі 57217,22 грн. після порушення провадження у справі, провадження у справі в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки в сумі 217488,00 грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 7.3 договору передбачено, що у разі, якщо покупець протягом 60-ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору не сплатить встановлену ціну продажу, він сплачує неустойку в розмірі 20% від ціни продажу об’єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому продавець порушує питання про розірвання цього договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об'єкта приватизації, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках анулюються.

Оскільки між сторонами укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень комунальної власності шляхом викупу, то, за аналогією права, у випадку стягнення неустойки за несвоєчасну оплату об’єкта приватизації договір купівлі-продажу повинен бути анульований, тобто розірваний. Станом на день розгляду справи приміщення за договором передані покупцю за актом приймання-передачі, договір фактично виконано.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідачем умови договору щодо оплати ціни об’єкту за договором оренди виконані, нежилі приміщення передані відповідачу за актом приймання-передачі від 20.11.2009р., позивачем питання щодо розірвання цього договору не ставиться, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення неустойки в розмірі 20% від ціни продажу об’єкта приватизації відсутні.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині вимог, по яких припинено провадження у справі, покладаються на відповідача до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В позові в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 217488,00 грн. неустойки відмовити.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»(01133, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код ЄДРПОУ 30215863) в доход Державного бюджету України 11190 (одинадцять тисяч сто дев’яносто) грн. 06 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассат-Сервіс»(01133, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код ЄДРПОУ 30215863), 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТрофименко Т.Ю.