Постанова № 69390984, 04.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/833/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Прокопенко О.Л. (довіреність від 09.02.2017 № 1314/25/357)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2

до військової частини А1314

про визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення, зобов'язання внести зміни до наказу про преміювання та пропорційно перерахувати зменшену премію, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до військової частини А1314 (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини А1314 від 12 квітня 2017 року № 380 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення «догана» за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом;

- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу командира військової частини А1314 від 06 травня 2017 року № 492 про преміювання командирів військових частин та установ в частині, з урахуванням визнання протиправним накладеного наказом командира військової частини А1314 від 12 квітня 2017 року № 380 стягнення, та пропорційно перерахувати позивачу позбавлену (зменшену) премію за квітень 2017 року;

- зобов'язати військову частину А1314 відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн, що завдана внаслідок порушення його прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині - польова пошта В2830 на посаді командира частини. Під час проходження служби позивач наказом командира військової частини А1314 від 12.04.2017 за № 380 притягнутий до дисциплінарної відповідальності за недостатній рівень виконання планового завдання щодо комплектування посад рядового та сержантського складу військовослужбовцями військової служби за контрактом в першому кварталі 2017 року. Наказом командира військової частини А1314 від 06.05.2017 № 492 «Про преміювання командирів військових частин та установ», який доведений до позивача телеграмою 11.05.2017 (вх. № 4914 від 11.05.2017), позивачу виплачена премія за квітень 2017 року в розмірі 347,84 % від посадового окладу (догана від командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом; догана від командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163 за організацію роботи щодо порядку пред'явлення та задоволення рекламаційних плакатів відповідно ГОСТу 15.703-78 та внесення до них неперевіреної інформації). Дисциплінарне стягнення, накладене командувачем сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163, позивач не оскаржує.

Пункт 7 наказу командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом в першому кварталі 2017 року» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення «догана» за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав.

Відповідно до положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170, громадяни призовного віку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом в добровільному порядку. Тобто, особи, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України, добровільно приймають рішення та виконують військовий обов'язок, усвідомлюючи своє бажання захищати Батьківщину. Дії командира військової частини не можуть бути примусовими відносно осіб, які не виявили бажання проходити військову службу, наприклад у 93 ОМБр або у інших підрозділах Збройних Сил України. Відповідно виконання планових завдань по відбору кандидатів на військову службу дії командира військової частини можуть полягати тільки у формі організації проведення агітаційних заходів, але ні в якому випадку не в примусі.

Позивачем на виконання вимог першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України щодо аналізу обсягу роботи, поведеної з початку 2017 року щодо рекламування відбору на військову службу за контрактом у Збройних Силах України із залученням місцевих органів самоврядування, регіональних та місцевих засобів масової інформації, вжиті всі необхідні заходи, які передбачені статутними вимогами та входять в його посадові обов'язки та повноваження як командира бригади, розміщені плакати на банерах з написом щодо заклику до проходження військової служби у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді у м. Дніпро (у кількості 20 штук), м. Павлоград Дніпровської області (у кількості 5 штук), м. Жовті Води Дніпровської області (у кількості 5 штук), м. Кривий Ріг Дніпровської області (у кількості 5 штук), м. Кам'янське Дніпровської області (у кількості 5 штук), м. Синельникове Дніпровської області (у кількості 5 штук); смт. Межова Дніпровської області (у кількості 5 штук), м. Запоріжжя (у кількості 4 штук), м. Сєвєродонецьк Луганської області (у кількості 2 штук), м. Лисичанськ Луганської області (у кількості 2 штук); розміщено рекламні матеріали про військову службу за контрактом у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді в періодичних виданнях м. Дніпро («Дніпро вечірній») та м. Запоріжжя («Запорізька правда», «Субота +» «Міг»); розміщено рекламні матеріали про військову службу за контрактом в 93 окремій гвардійській механізованій бригаді в інтернет-виданнях «Сіверський Донець», «Дніпро Вечірній», «Сайт Запоріжжя»; розміщено рекламні матеріали про військову службу за контрактом у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді в соціальних інтернет-мережах Facebook, Twitter, YouTube, plus.google. Відповідь про виконаний обсяг роботи командиром військової частини польова пошта В2830 надіслана у вигляді телеграми до військової частини А1314 (вих. № 783п/дск від 03.05.2017).

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 27.01.2016 № 44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», який є керівним нормативно-правовим актом щодо виплати грошового забезпечення в 2017 році, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 3, надається право командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) збільшувати (зменшувати) розмір місячної премії військовослужбовцям, які обіймають (тимчасово виконують) посади командирів (заступників командирів) бригад, батальйонів (дивізіонів), рот (батарей), взводів, до таких граничних розмірів грошового забезпечення (з урахуванням місячної грошової винагороди): командири бригад - 16000,00 грн. Накладені на позивача стягнення (догана, наказ командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380; догана, наказ командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163) потягнули за собою суттєве зменшення нарахованої премії за квітень 2017 року. Отже, за твердженням позивача, наказ командира військової частини А1314 від 06.05.2017 № 492 про преміювання командирів військових частин та установ в частині преміювання позивача є також протиправним та підлягає скасуванню, оскільки встановленому в ньому розміру премії (її зменшення) передувало раніше накладена догана наказом командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 та догана, накладена наказом командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163, яка позивачем не оскаржується.

На підставі статей 32, 56, 62 Конституції України та статей 23, 611 Цивільного кодексу України позивач просить відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду грішми, яку він суто умовно оцінив в 5000,00 грн, оскільки неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у недоотриманні грошових коштів та завданні незручностей побутового характеру та задоволенні життєвих потреб. Накладені на позивача дисциплінарні стягнення впливають на його авторитет як командира бойової бригади, що тривалий час виконує бойові завдання на території проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях.

У судовому засіданні 18.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В подальші судові засідання позивач та його представник не прибули, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 206, 210, 211, 212). Заявами від 01.08.2017 б/н, від 13.09.2017 б/н, від 03.10.2017 б/н представник позивача просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача (арк. спр. 122, 134, 193, 215).

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення від 17.07.2017 за № 1314/25/413 та уточнені заперечення від 03.10.2017 за № 1314/25/441, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 58-60, 219-221). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на таке.

Відповідно до вимог абзацу 17 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999, командир (начальник) зобов'язаний: особисто керувати кадровою роботою. Командиру військової частини А1302 полковнику ОСОБА_2 підпорядковується увесь особовий склад військової частини А1302, у тому числі і відділення особового складу бригади (відділення персоналу), на яке, у свою чергу, відповідно до вимог абзацу 5 пункту 3.9 Положення про кадрові органи Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.06.2009 № 301, покладається забезпечення якісного комплектування бригади особовим складом відповідної номенклатури призначення. Тобто, резюмує відповідач, полковник ОСОБА_2 повинен був особисто керувати відбором кандидатів на військову службу за контрактом з числа військовослужбовців строкової військової служби його ж військової частини.

Відповідно до вимог Орієнтовного планового завдання з комплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями за контрактом, затвердженого Директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 07.02.2017 № ДГШ-05 «Про визначення лімітів списочної чисельності та заходи щодо комплектування Збройних Сил України в 2017 році», військова частина А1302 повинна була відібрати 15 військовослужбовців за контрактом, а відібрала лише 1, тобто у 15 разів менше плану. Про такі завдання полковнику ОСОБА_2 щотижня доводилось на телефонних селекторах. На телефонних селекторах позивачу також нагадувалось про обов'язки служби відповідно до вимог статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Крім того, вимоги Орієнтовного планового завдання з комплектування посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями за контрактом, затвердженого Директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 07.02.2017 № ДГШ-05 «Про визначення лімітів списочної чисельності та заходи щодо комплектування Збройних Сил України в 2017 році», доводились до полковника ОСОБА_2 телеграмою від 23.02.2017 № 1314/62/633 ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини А1314 та телеграмою від 03.03.2017 № 1314/61/751 командира військової частини А1314.

Також відповідач зазначив, що позивачем порушені вимоги статті 30, частини другої статті 35, частин другої, третьої статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до яких військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін та доповісти про виконання або невиконання наказу з вказанням причин такого невиконання. 16.06.2017 командир військової частини А1314 зняв з полковника ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення «догану», накладену наказом командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом у першому кварталі 2017 року», що свідчить про відсутність на час розгляду справи предмету спору.

З посиланням на статтю 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідач зазначив, що призначення службового розслідування перед прийняттям рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення є правом, а не обов'язком вищого командира. Також, правом, а не обов'язком вищого командира є право збільшувати розмір щомісячної премії військовослужбовцям, які обіймають посади командирів підрозділів: командир бригади (командир військової частини А1302 - 16000,00 грн). Відповідно до вимог пункту 31.5 Інструкції по порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим посадовим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії частково на 40 % у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»).

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, відповідач вказав, що позивач не надав доказів того, в чому саме полягає моральна шкода. За виконання бойових завдань на території проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях позивач постійно отримував відповідну грошову надбавку, котрої командир військової частини А1314 позивача жодного разу не позбавляв. Що стосується авторитету командира бойової бригади, то оскаржуваний наказ доводився до позивача особисто, а не до всього особового складу військової частини.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 17.07.2017 за № 1314/25/413 та уточнених письмових запереченнях від 03.10.2017 за № 1314/25/441.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді командира військової частини А1302 (В2830), про що свідчать службова картка та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.08.2017 за № 1002873318, від 13.09.2017 за № 1003013151 (арк. спр. 61, 119-121, 194-196).

Пунктом 1 розпорядження ТВО начальника штабу - першого заступника командира військової частини В77044, оформленого телеграмою від 23.02.2017 № 1314/61/633_вк, з метою забезпечення виконання вимог Директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 07.02.2017 № ДГШ-05 «Про визначення лімітів списочної чисельності та заходи щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом у 2017 році» (далі - ДГШ-05), від командирів військових частин вимагалось вивчити та забезпечити доведення до командирів підрозділів основних вимог директиви ДГШ-05 щодо комплектування посад рядового та сержантського складу у 2017 році. Вимоги директиви ДГШ-05 щодо комплектування рядовим та сержантським складом військової служби за контрактом полягають в такому: здійснювати відбір, вивчення кандидатів на військову службу за контрактом з числа осіб призовного віку, військовозобов'язаних та військовослужбовців строкової військової служби у відповідності до керівних документів; забезпечити оформлення на відібраних кандидатів особової справи, яка включає необхідні документи; приймати на військову службу за контрактом військовослужбовців строкової військової служби за умови їх подальшого переміщення з некваліфікованих посад на бойові або кваліфіковані посади, які комплектуються виключно військовослужбовцями військової служби за контрактом; наказами командирів військових частин закріпити офіцерів управлінь бригад, окремих батальйонів за підрозділами військових частин з питань забезпечення комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом та постійно розглядати на службових нарадах питання щодо якісних показників відбору (прийняття) кандидатів на військову службу за контрактом (арк. спр. 62-65).

Розпорядженням командира військової частини В77044, оформленим телеграмою від 03.03.2017 № 77044/61/751_вк, командирам військових частин наказано активізувати роботу щодо відбору та укладання контрактів з військовослужбовцями строкової військової служби, до 30.03.2017 забезпечити виконання планових показників відбору на військову службу за контрактом з числа військовослужбовців строкової служби та доповідь про виконання даного розпорядження надати до штабу оперативного командування (через управління персоналу штабу) до 30.03.2017 (арк. спр. 66-68).

Пунктом 7 наказу командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом в першому кварталі 2017 року» за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом оголошено догану командиру військової частини польова пошта В2830 полковнику ОСОБА_2 (арк. спр. 69-73, 91-95).

Відповідно до наказу командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом в першому кварталі 2017 року» аналіз стану виконання планового завдання щодо комплектування посад рядового та сержантського складу військовослужбовцями військової служби за контрактом в першому кварталі 2017 року свідчить про недостатній рівень виконання зазначених завдань, в першу чергу командирами військових частин. Найгірші показники з залучення військовослужбовців строкової служби на контракт у військових частинах польова пошта В2830 та В0105 (по 7 %). Основними причинами низьких показників відбору на військову службу за контрактом у вказаному наказі вказані: недостатній рівень керівництва кадровою роботою з питань відбору на військову службу за контрактом з боку командирів військових частин та військових комісарів обласних військових комісаріатів; відсутність контролю за виконанням планових показників з боку відповідальних посадових осіб, заступників командирів військових частин (установ), начальників родів, військ і служб, командирів підрозділів тощо; недостатній рівень особистої та професійної підготовки військовослужбовців, які здійснюють індивідуальну роботу з кандидатами на військову службу за контрактом; слабка організаційна робота представників військових частин у військових комісаріатах з питань відбору на військову службу за контрактом; відсутність налагодженої взаємодії командирів військових частин та військових комісарів з питань відбору кандидатів на військову службу за контрактом; незадовільна індивідуальна робота з потенційними кандидатами на військову службу за контрактом з числа військовослужбовців строкової служби, байдужість та самоусунення командирів підрозділів в питанні проведення ефективної роботи з відбору на військову службу за контрактом.

Пунктом 2 наказу командира військової частини А1314 від 06.05.2017 № 492 «Про преміювання командирів військових частин та установ» наказано виплатити премію за квітень 2017 року полковнику ОСОБА_2, командиру військової частини - польова пошта В2830, в розмірі 347,84 % від посадового окладу (догана від командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом; догана від командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163, за організацію роботи щодо порядку пред'явлення та задоволення рекламаційних актів відповідно ГОСТу 15.703-78 та внесення до них неперевіреної інформації) (арк. спр. 96-99, 140-142).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Згідно з частиною першою статті 3 Статуту військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб, пов'язаній із захистом України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців (стаття 29 Статуту).

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30 Статуту).

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31 Статуту).

За своїми військовими званнями начальниками є: сержанти і старшини - для рядових і матросів однієї з ними військової частини; прапорщики і мічмани - для сержантів і старшин, рядових і матросів однієї з ними військової частини; молодші офіцери - для сержантів, прапорщиків і мічманів однієї з ними військової частини і старшин, рядових і матросів; старші офіцери за військовим званням підполковник, капітан 2 рангу, майор, капітан 3 рангу - для прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів; генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали, полковники, капітани 1 рангу - для молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів; генерали армії України, генерал-полковники, адмірали - для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів (стаття 32 Статуту).

Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення (стаття 35 Статуту).

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно (стаття 37 Статуту).

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів (стаття 58 Статуту).

Командир (начальник) зобов'язаний серед іншого особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військово-навчальних закладів (стаття 59 Статуту).

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України (стаття 1 Дисциплінарного статуту).

Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк (стаття 6 Дисциплінарного статуту).

Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири (стаття 7 Дисциплінарного статуту).

На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання (стаття 68 Дисциплінарного статуту).

Командир роти (корабля 4 рангу), батальйону (корабля 3 рангу) щодо підлеглих офіцерів користується правом робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану. Командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), крім того, мають право попереджувати офіцерів про неповну службову відповідність (стаття 70 Дисциплінарного статуту).

Командир полку (корабля 1 рангу), бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів має право: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність (стаття 71 Дисциплінарного статуту).

Командувач військ оперативного командування має право: щодо офіцерів: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих; г) звільняти з військової служби через службову невідповідність від командирів батальйонів (кораблів 3 рангу), відповідних їм і нижчих (стаття 73 Дисциплінарного статуту).

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83 Дисциплінарного статуту).

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).

З викладеного слідує, що службове розслідування не є обов'язковим перед прийняттям командиром рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення у вигляді догани командиру військової частини польова пошта В2830 полковнику ОСОБА_2 відповідно до наказу командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом в першому кварталі 2017 року» оголошено за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом, яке полягає, у тому числі, у незадовільній індивідуальній роботі з потенційними кандидатами на військову службу за контрактом з числа військовослужбовців строкової служби, байдужості та самоусуненні командирів підрозділів в питанні проведення ефективної роботи з відбору на військову службу за контрактом.

Ухвалами від 19 липня 2017 року та від 02 серпня 2017 року суд зобов'язував позивача надати матеріали на підтвердження обставин щодо проведення роботи по залученню на військову службу за контрактом осіб, які проходять військову строкову службу у військовій частині - польова пошта В2830(А1302).

На виконання вимог ухвали суду до матеріалів справи представником позивача долучено фотокопії білбордів, довідки друкованих засобів масової інформації ТОВ «Газета «Миг», «Запорізька правда», скрин-шоти сторінок соціальних мереж Facebook, YouTube в мережі інтернет, DVD-диск, на яких розміщено рекламні матеріали про військову службу за контрактом у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді (арк. спр. 103, 104, 105, 156-163, 178).

Проте, зазначені матеріали жодним чином не підтверджують обставин щодо проведення позивачем у першому кварталі 2017 року роботи по залученню на військову службу за контрактом осіб, які проходять військову строкову службу у військовій частині - польова пошта В2830(А1302). Зазначені матеріали тільки засвідчують факт розміщення рекламних матеріалів про військову службу за контрактом у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді у вересні-жовтні 2016 року.

Ухвалами від 19 липня 2017 року та від 02 серпня 2017 року суд зобов'язував відповідача надати телеграму командира військової частини - польова пошта В2830 ОСОБА_2 від 03.05.2017 № 783п/дск про виконаний обсяг роботи, на яку позивач посилався в обґрунтування позовних вимог.

Із пояснень представника відповідача, викладених у клопотанні від 08.09.2017 № 1314/25/434, судом встановлено, що зазначена телеграма згідно даних журналу вхідних документів в адміністративному відділі військової частини А1314 не реєструвалась (арк. спр. 180). Крім того, оскільки дисциплінарне стягнення накладено на позивача наказом від 12 квітня 2017 року, зазначена телеграма ніяким чином не могла бути врахована відповідачем під час вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення, оскільки датована травнем місяцем.

Суд погоджується з доводами позовної заяви про те, що прийняття громадян на військову службу за контрактом можливо виключно у добровільному порядку і позивач не може примусити осіб, які не виявили бажання, проходити військову службу за контрактом у 93 окремій гвардійській механізованій бригаді або у інших підрозділах Збройних Сил України. Проте, як зазначено вище, дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача застосовано не за невиконання планових завдань по відбору кандидатів на військову службу за контрактом, а за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом, яке полягає, у тому числі, у незадовільній індивідуальній роботі з потенційними кандидатами на військову службу за контрактом з числа військовослужбовців строкової служби, байдужості та самоусуненні командирів підрозділів в питанні проведення ефективної роботи з відбору на військову службу за контрактом.

Зняття 16 червня 2017 року оголошеної позивачу наказом від 12 квітня 2017 року № 380 догани за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом не свідчить про відсутність предмету спору, оскільки у такому б разі позивач був позбавлений права на судовий захист, що є неприпустимим.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Питання преміювання військовослужбовців врегульовано розділом XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі - Інструкція № 260).

Згідно з пунктом 31.1 Інструкції № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково. Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.

Розміри премії, але не менше 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби (пункт 31.2 Інструкції № 260).

Відповідно до пунктів 31.3, 31.4 Інструкції № 260 преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.

Пунктом 31.5 Інструкції № 260 закріплено, що:

командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії частково на: 10% - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана»; 20% - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана»; 40% - у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»); 50% - у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»);

командир військової частини позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником).

Відповідно до пункту 31.7 Інструкції № 260 рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Пунктом 13 наказу Міністерства оборони України від 09.02.2017 № 88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» визначено, витрати на заробітну плату працівникам у 2017 році (за всіма бюджетними програмами) здійснювати за нормами, установленими законодавством України, у межах виділених асигнувань на оплату праці та дотримуватись встановленого цим пунктом порядку. Зокрема, у другу чергу виплачувати премії відповідно до затвердженого Положення про преміювання (арк. спр. 143-149).

Рішенням Міністра оборони України від 15.02.2017 № 1223/з/12 врегульовані питання виплати у 2017 році додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, військовослужбовцям на посадах офіцерського складу (крім військовослужбовців апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних сил України (у тому числі структурних підрозділів, що утримуються за примітками до штату Генерального штабу), інших органів військового управління) військових частин (установ, організацій), за умови, що максимальний розмір посадових окладів їх командирів (начальників), установлених у штаті, до 1200 грн включно, та військово-медичних закладів Збройних Сил України, встановлений розмір щомісячної премії у розмірі 450 відсотків посадового окладу та надано право командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) збільшувати розмір щомісячної премії військовослужбовцям, які обіймають (тимчасово виконують) посади командирів (заступників командирів) бригад, полків, ескадрилей, батальйонів (дивізіонів, загонів), рот (батарей), взводів, до таких граничних розмірів грошового забезпечення (з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди): командир бригади - 16000 грн (арк. спр. 181-186).

Із пояснень представника відповідача, викладених у клопотанні від 08.09.2017 № 1314/25/434, судом встановлено, що на даний час Положення про преміювання перебуває на затвердженні у військовій частині А0105, у зв'язку з чим у військовій частині А1314 преміювання військовослужбовців здійснюється на підставі розділу 31 Інструкції № 260 (арк. спр. 180).

Згідно з довідкою військової частини А1302 від 04 жовтня 2017 року № 1/1554 фактично нараховане грошове забезпечення командира військової частини А1302 полковника ОСОБА_2 за квітень 2017 року складає 11548,13 грн, у тому числі оклад за військовим званням - 135,00 грн, посадовий оклад - 1200,00 грн, надбавка за вислугу років 40 % - 534,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50 % - 934,50 грн, премія 347,84 % - 4174,08 грн, таємність 20 % - 240,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 60 % - 4330,55 грн (арк. спр. 218). У травні 2017 року фактично нараховане грошове забезпечення командира військової частини А1302 полковника ОСОБА_2 склало 16000,00 грн, що підтверджується довідкою військової частини А1302 від 04 жовтня 2017 року № 1/1555 (арк. спр. 217).

Відповідно до алгоритму нарахування та порядку встановлення премії до посадового окладу за квітень 2017 року, премія у розмірі 347,82 % дорівнює 60 % від максимального розміру премії, який дорівнює 579,70 % (арк. спр. 187, 188).

Оскільки у квітні 2017 року на позивача накладено два стягнення (догана, наказ командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380; догана, наказ командувача сухопутних військ Збройних Сил України від 15.04.2017 № 163), відповідач правомірно на підставі пункту 31.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, позбав позивача премії за квітень 2017 року частково на 40 %.

Вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до наказу командира військової частини А1314 від 06 травня 2017 року № 492 про преміювання командирів військових частин та установ в частині, з урахуванням визнання протиправним накладеного наказом командира військової частини А1314 від 12 квітня 2017 року № 380 стягнення, та пропорційно перерахувати позивачу позбавлену (зменшену) премію за квітень 2017 року та зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування пункту наказу командира військової частини А1314 від 12 квітня 2017 року № 380 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення «догана» за неналежне виконання планових завдань щодо відбору на військову службу за контрактом. Оскільки підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини А1314 від 12.04.2017 № 380 «Про підсумки роботи щодо залучення на військову службу за контрактом в першому кварталі 2017 року» судом не встановлено, похідні позовні вимоги також залишаються судом без задоволення.

За практикою Європейського Суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою від 03 липня 2017 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 640,00 грн до ухвалення судового рішення у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А1314 про визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення, зобов'язання внести зміни до наказу про преміювання та пропорційно перерахувати зменшену премію, відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, судовий збір в сумі 640,00 грн до Державного бюджету України необхідно стягнути з позивача.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 жовтня 2017 року, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до військової частини А1314 про визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування дисциплінарного стягнення, зобов'язання внести зміни до наказу про преміювання та пропорційно перерахувати зменшену премію, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок грн 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 жовтня 2017 року.

Суддя Т.І. Чернявська