
8.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/887/17
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Секірської А.Г.
за участю секретаря - Вакуленка А.В.,
представника позивача - Овчаренка Є.В., довіреність від 03.10.2017;
представника відповідачів - Агурбаша О.О., довіреності від 15.06.2017 № 4628/12-09-01-02 та від 07.06.2017 № 762/9/12-32-10-00-17;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом комунального підприємства Лисичанської міської ради "Електроавтотранс" до Головного управління ДФС у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
29 червня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства Лисичанської міської ради "Електроавтотранс" (далі - позивач або КП ЛМР «Електроавтотранс») до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач або ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-2762-17 від 03.11.2016; зобов'язати ДПІ в м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області визнати недоїмку, яка виникла у КП ЛМР «Електроавтотранс» за період з 14.04.2014 по травень 2017 року в сумі 1 582 779,48 грн безнадійною та списати її в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного боргу. В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.
03 січня 2017 року державним виконавцем Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53225429 з примусового виконання вимоги № Ю-2762-17 від 03.11.2016, виданої ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про стягнення боргу з КП ЛМР «Електроавтотранс» в розмірі 1 056 891,70 грн. У зв'язку з тим, що позивач не отримував вимоги про сплату боргу, 03.05.2017 позивачем здійснено запит до відповідача з приводу нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з жовтня 2013 року по травень 2017 року та застосованих штрафних санкцій. 26 травня 2017 року позивачем отримано відповідь від 26.05.2017 № 4366/12-09-17, згідно якої надано інформацію у формі таблиці про нарахування та сплату ЄСВ заборгованість по якому становить 1 133 371,87 грн, а розмір застосованих штрафних санкцій згідно додатку № 2 за період з 20.08.2013 по 29.02.2016 становить в загальному розмірі 492 193,01 грн з якої 262 548,37 грн - це сума застосованих штрафних санкцій, 229 644,64 грн - це сума нарахованої пені.
З посиланням на норми пункту 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», позивач просив суд зобов'язати відповідача визнати недоїмку, яка виникла у КП ЛМР «Електоравтотранс» за період з 14.04.2014 по травень 2017 року в сумі 1 582 779,48 грн безнадійною, та списати її в порядку передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Ухвалою суду від 29.08.2017 до участі в справі в якості другого відповідача залучено Головне управління ДФС у Луганській області (т.2 арк.спр. 51).
Ухвалою суду від 05.10.2017 адміністративний позов комунального підприємства Лисичанської міської ради "Електроавтотранс" до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу та зобов'язання вчинити певні дії в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2762-17 від 03.11.2016 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях. Зазначив, що підприємство звернулося до ГУ ДФС у Луганській області з заявою про списання безнадійного боргу 07.08.2017, проте, на його думку, у відповідності до пункту 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» безнадійність боргу пов'язується з проведенням антитерористичної операції, тому недоїмка має бути списаною відповідачем незалежно від звернення з відповідною заявою та незалежно від наявності сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин. Просив суд зобов'язати відповідача визнати недоїмку, яка виникла у КП ЛМР «Електоравтотранс» за період з 14.04.2014 по травень 2017 року в сумі 1 582 779,48 грн безнадійною та списати її в порядку передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Представник відповідача ГУ ДФС у Луганській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову (т.2 арк. спр. 64-68). Так, зазначив, що відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464 платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставною для такого звільнення є заява платника єдиного внеску. Крім того, відповідач звернув увагу суду, що така заява позивачем не надавалась, також у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати, що є єдиним доказом дії обставин непереборної сили. Також відповідач вважає, що відсутні законні підстави вважати суму недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску безнадійною, а отже немає законних підстав для її списання.
На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Судом установлено, що комунальне підприємство Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» (ідентифікаційний код 38504922) зареєстроване як юридична особа 27.06.2013 за № 1381 102 0000 001666 (т. 1 арк. спр. 10).
03.11.2016 Державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області винесено вимогу № Ю-2762-17 (т. 1 арк. спр. 252).
09.11.2016 позивач отримав зазначену вимогу, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 1 арк. спр. 253).
Листом від 15.11.2016 № 404 позивач повідомив ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області про намір оскаржити вимогу в адміністративному порядку до Головного управління державної фіскальної служби в Луганській області (т. 1 арк. спр. 254, 246-248).
За результатом розгляду скарги на вимогу від 03.11.2016 № Ю-2762-17 Головним управлінням державної фіскальної служби в Луганській області винесено рішення від 12.12.2016 № 688/10/12-32-10-01-09, яким у задоволенні скарги відмовлено, а оскаржувану вимогу залишено без змін (т. 1 арк. спр. 249-250).
Після звернення до суду з даним позовом, 07.08.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області та ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області з заявою про списання безнадійного податкового боргу в порядку статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, у пункті 4 якої просив визнати недоїмку, яка виникла у КП ЛМР «Електроавтотранс» зі сплати єдиного соціального внеску станом на 30.06.2017 в загальній сумі 1 331 637,26 грн безнадійною та списати її в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу (т.2 арк.спр. 26-27).
На зазначену заяву ГУ ДФС у Луганській області надано відповідь від 25.09.2017 № О-/839/14/12-32-17-15, в якій, зокрема, зазначено, що норми пункту 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни, внесені Законом України від 02.09.2014 № 1669 - VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 втратили чинність. Крім того, пунктом 9 розділу VI Порядку списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі: повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з відсутністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника (т.2 арк. спр. 88-89).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VІ).
В силу положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За змістом абзацу третього частини восьмої статті 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» пункт 9-3 у редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважається пунктом 9-4.
У свою чергу, на виконання приписів пункту 28 Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2016 виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3.
Таким чином, наведена вище норма пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» проіснувала в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із згаданим вище Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII, але в повній мірі зберіглася у вигляді пункту 9-4, що наразі є чинним.
Пункт 9-4 не виключено із розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», його положення продовжують свою дію в часі.
Відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464- VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464- VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовується.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
В статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669 - VII (далі - Закон № 1669- VІІ) зазначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669- VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечать цьому Закону.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що є єдиним належним доказом її обставин непереборної сили, його відсутність визнається представником позивача.
Стосовно вимоги про списання податкового боргу, суд зазначає наступне.
Положення пункту 9-4 Закону № 2464- VІ, зокрема абзац 4 зазначеного пункту, встановлюють, що недоїмка визнається безнадійною та підлягає списанню у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, та передбачають надання сертифікату Торгово-промислової палати України.
У відповідності до пп. 14.1.11 частини 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 101.1. ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376.
Згідно з пп. 4 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Розділом ІV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених пп. 4 п. 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органів доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в пп. 4 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
Згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу за умови надання платником заяви та документів, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.
Оскільки наявність сертифікату Торгово-промислової палати та подання відповідної заяви до контролюючого органу є обов'язковою умовою для визнання боргу безнадійним та його списання, заяву про списання безнадійного боргу подано без надання відповідного сертифікату, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог та відмову в їх задоволенні.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачем у судовому засіданні доведено правомірність своїх дій, тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Ухвалою суду від 03.07.2017 по справі № 812/887/17 позивачу - Комунальному підприємству Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. На цей час судовий збір позивачем не сплачено, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» на користь Державного бюджету України судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1600,00 грн.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства Лисичанської міської ради "Електроавтотранс" до Головного управління ДФС у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Лисичанської міської ради «Електроавтотранс» (юридична адреса: 93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сосюри, буд. 129, код ЄДРПОУ 38504922) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 1600 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09 жовтня 2017 року.
Суддя А.Г. Секірська
Судове рішення № 69390919, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 05.10.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/887/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: