Постанова № 69390627, 28.09.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Житомир справа № 806/1972/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Капинос О.В., суддів: Семенюка М.М. , Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення доплати вихідної допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 доплату вихідної допомоги у разі звільнення з органів внутрішніх справ через хворобу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншіх осіб".

В обгрунтування позову зазначає, що 16.08.2013 його було звільнено з ОВС у запас за п.65 "б" (через хворобу). Проте, грошова допомога при звільненні йому була виплачена лише у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний рік служби. Так, позивач вказує, що відповідач, при виплаті вихідної допомоги, не врахував внесені зміни у наказ про його звільнення, оскільки спочатку його було звільнено "за власним бажанням", а в подальшому у такий наказ було внесено зміни та зазначено, що вважати ОСОБА_1 звільненим у відставку за п.65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС від 16.08.2013 №41 о/с. Вказує, що у зв"язку з цим, йому підлягає до виплати 25% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби. Тому, звернувся до суду та просить стягнути з відповідача доплату вихідної допомоги.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в сдуове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд прсави належним чином. Згідно поданих письмових заперечень просить у позові відмовити посилаючись на те, що вирішення питання щодо виплати заборгованості колишнім працівникам Управління міністерства внутрішніх справ у Житомирській області покладається на ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області, а не на МВС України. Крім того, вказує, що норми КЗпП України не розповсюджуться на на спірні правовідносини.

Заслухаши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на таке.

В ході розгляду спарви встановлено, що позивач у період з 20.08.2003 по 11.01.2012 проходив службу в органах внутрішніх справ та 11.02.2012 був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 №114.

В подальшому, на підставі постанови ВЛК УМВС України в Житомирській області від 26.07.2013 та заяви ОСОБА_1 від 01.08.2013 до пункту наказу УМВС в Житомирській області від 11.01.2012 №7 о/с дск в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 внесено зміни: "вважати його звільненим у відставку з ап.65 "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, про що видано відповідний наказ від 16.08.2013 №41 о/с дск.

Вказаний факт підтверджується довідкою, виданою Управлінням Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області від 20.08.2013 №11-1/422-1. (а.с.13)

Згідно довідки, виданою головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 14.11.2016 №2270/29/05-2016 при звільненні позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в сумі 5175,00 грн. із розрахунку 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. (а.с.15)

Позивач, вважає, що йому мала бути виплачена вихідна допомога із розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами щодо порядку та підстав виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII (далі-Закон N2262-XII), що були чинні на день їх виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону (у редакції на момент звільнення) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Аналогічні норми містяться у п.10 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", в якому вказано, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В контексті наведеного суд відмічає, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач 11.02.2012 був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 "ж" (за власним бажанням), а в подальшому наказом УМВС в Житомирській області від 16.08.2013 до наказу УМВС в Житомирській області від 11.01.2012 №7 о/с дск, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, внесено зміни: "вважати його звільненим у відставку з п.65 "б" (через хворобу) .

Тобто, оскільки позивач був звільнений зі служби через хворобу, він, у відповідності до вимог Закону N2262-XII, мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік.

Разом з тим, при звільненні позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в сумі 5175,00 грн. із розрахунку 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, про що свідчить довідка, видана головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 14.11.2016 №2270/29/05-2016.

Як вбачається з довідки УМВС в Житомирській області від 14.11.2016, місячне грошове забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення становило: посадовий оклад -800,00 грн; оклад за спеціальне звання - 120,00 грн.; надбавка за вислугу років (25%) - 230,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 575,00 грн. Всього:1725,00 грн. (а.с.15)

З огляду на те, що позивачу виплачена одноразова грошова допомога складає 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік (12 років), а не 50, як того передбачає Закон N2262-XII, суд вважає, що, різниця вихідної допомоги при звільненні, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 5175,00 грн., тобто 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Крім того, п. 14 Постанови КМУ № 393 передбачено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією ... за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Системний аналіз положень ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ та н.14 Постанови № 393 дає підстави вважати, що одноразова грошова допомога виплачується Міністерством внутрішніх справ України, а не його територіальними підрозділами.

Однак, відповідач доказів в спростування вищенаведених обставин, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не надав.

Таким чином, невиплачена сума одноразової допомоги підлягає стягненню з Міністерства внутрішніх справ.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Враховуючи те, що факт порушених прав позивача знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 86,158-163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України ,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 доплату вихідної допомоги у разі звільнення з органів внутрішніх справ через хворобу у розмірі 5175,00 грн. (п"ять тисяч сто сімдесят п"ять гривень), згідно ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншіх осіб".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Суддя М.М. Семенюк

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 09 жовтня 2017 р.