Постанова № 69390377, 03.10.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Справа № 803/1199/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Масюк Г.С.,

за участю представників позивача. Магіри О.Ф., Юречко А.С.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС, Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс великих платників, відповідач1), Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ ДФС, вцідповідач2), Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (далі - Управління ДКСУ у Печерському районі міста Києва, відповідач3) про визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у ненадані висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор», зобов'язання Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з 28 липня 2015 року (день прийняття рішення контролюючого органу про відмову у підтверджені заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ) з 18 січня 2017 року (з дня набрання рішення суду апеляційної інстанції) інформацію про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» та зобов'язання Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області здійснити перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. на розрахунковий рахунок державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (код ЄДРПОУ - 08029701, AT «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, р/р 26008000013449).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.08.2015 постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі №803/2094/15 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцька ОДПІ ГУ ДФС від 28.07.2015 №0014831502 та №0014841502. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.017 року апеляційну відповідача2 залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 залишено без змін. Вказує, що позивач мав правомірні очікування, що відповідач1 на наступний робочий день після отримання судового рішення внесе до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ДП ЛРЗ «Мотор» по податковим деклараціям з ПДВ за період: січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16 836 679,40 грн., однак вказаних дій відповідач1 не виконав. Зауважує, що своєю бездіяльністю відповідачі1,2 порушили право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування, оскільки діяли з порушенням основного принципу втручання держави у процес бюджетного відшкодування - принципу законності, та вчинили протиправну бездіяльність.

У письмових запереченнях на адміністративний позов (від 03.10.2017 вх. №10017/17) відповідач1 адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни до статті 200 Кодексу. Зокрема передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування і протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України Постановою від 25.01.2017 № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому Реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Також зазначає, що оскільки на даний час не завершилась процедура судового оскарження, тому рішення не забрало законної сили, а відтак сума бюджетного відшкодування є неузгодженою. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. Крім того, стороною у адміністративній справі №803/2094/15 продовжує перебувати Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській область та відповідно здійснює подальше оскарження судових рішень до Вищого адміністративного суду України.

Щодо вимоги про зобов'язання Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області здійснити перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. зазначає наступне.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган, зазначену позицію підтримує колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.12.2015 справа №826/17403/14 (а.с.197-203).

У письмових запереченнях на адміністративній позов (від 03.10.2017 вх. №9973/17) представник відповідача2 адміністративний позив також не визнала посилаючись на те, що на даний час триває процедура судового оскарження рішення суду, а також звертає увагу суду на той факт, що позивач не перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС яке платник податку, а зареєстрований у СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача2 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав наведених в письмових запереченнях.

Представник відповідача1 та відповідача3 у судове засідання не прибули проте, належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, суд проводить розгляд справи у відсутності представників Офісу великих платників податків ДФС та Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва, за наявним в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача Луцька ОДПІ ГУ ДФС дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцька ОДПІ ГУ ДФС від 28.07.2015 №0014831502 та №0014841502.

ДП ЛРЗ «Мотор» 16.02.2017 року звернулося до відповідача1 із листом №1-58/419/вк щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16 836 883,00 грн. на рахунок підприємства в банку за січень, березень, квітень 2015 року по податковим деклараціям.

Однак, листом №11776/10/28-100-48-09-0013 від 27.02.2017 Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС повідомило позивача про неможливість бюджетного відшкодування, оскільки інформація до щодо закінчення процедури адміністративного або судового оскарження Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС не надходила.

Позивач 14.03.2017 звернувся до відповідача2 із листом №1-58/698/вк та Луцького відділення Офісу великих платників податків ДФС щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16 836 883,00 грн. на рахунок підприємства в банку за січень, березень, квітень 2015 року по податковим деклараціям.

Листом від 22.03.2017 №16564/10/28-10-56-02 Луцьке відділення Офісу великих платників податків ДФС повідомило ДП ЛРЗ «Мотор» про те, що копію листа з інформацією по справі №803/2094/15 направлено 25.01.2017 року до ДПІ за основним місцем обліку, Львівське управління Офісу ВПП ДФС.

14.03.2017 ДП ЛРЗ «Мотор» повторно звернувся із листом №1-58/696/вк щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16 836 883,00 грн.

Листом Головне управління ДФС у Волинській області повідомило позивача про необхідність звертатися за місцем податкового обліку а також зазначає, що триває процедура судового оскарження.

05.05.2017 року позивач звернувся із листом до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 16 836 883,00 грн.

Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС листом від 08.06.2017 №31501/10/28-10-48-09-11 надало відповідь про те, що до них інформація щодо закінчення процедури адміністративного чи судового оскарження не надходила.

Суд надаючи правову оцінку бездіяльності Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області з приводу заявлених позовних вимог зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, рішенням голови ДФС України від 08.12.2015 №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП, змінено основне місце обліку великого платника податків ДП ЛРЗ «Мотор», шляхом переведення його на облік до Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Львові міжрегіонального головного управління ДФС. Дані фактичні обставини також підтверджуються витягом з реєстру платників податків на додану вартість № 1628064500024 від 01.02.2016.

Так, оскільки позивач з січня 2016 року переведений на обслуговування в Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області щодо ненадання висновку про суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за період січень, березень, квітень 2015 року є безпідставними.

Разом з тим, надаючи правову оцінку бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС, суд зазначає наступне.

Згідно п.200.15, ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податків.

Відповідно до п.п.60.1.4, п.60.1, ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Також згідно п.7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2017 №26 (далі - Порядок №26), у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Відповідно до п.4 Порядку №26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, як сума узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п.2 розділу 2, Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, (далі - Порядок №326), ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку №326, ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Також, пунктом 6 розділу 2 Порядку №326, зазначено, що обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного цифрового підпису та електронного документообігу. Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем1 листа ДП ЛРЗ «Мотор» від 16.02.2017 вих. №1-58/419/вк (вх. 14190/10 від 20.02.2017) щодо повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника по податковим деклараціям з ПДВ від 19.02.2015 №9018128174 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 9 854 881,00 грн.; від 20.04.2015 року №9073540757 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 2 915 576,00 грн.; від 20.05.2015 №9100518359 із заявленою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сумою 4 066 426,00 грн.

Також, як встановлено судом постанова Волинського окружного адміністративного суду 26.08.2015 у справі №803/2094/15 набрала законної сили 17.01.2017.

При цьому, відповідачем1 не вчинено відповідних дій, а саме - не внесено після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку ДП ЛРЗ «Мотор», згідно вищевказаних податкових декларацій з ПДВ.

Наведене свідчить, що відповідачем1 було допущено протиправну бездіяльність в частині не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача за період: січень, березень, квітень 2015 року в сумі 16 836 679,40 грн. Жодного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідачем надано не було.

Також суд акцентує увагу на тому, що Кабінет Міністрів України постановою від 17.01.2011 № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (чинного на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За змістом норм пункту 200.15 ст. 200 ПК України, пункту 9 Порядку бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області здійснити перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. на розрахунковий рахунок державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (код ЄДРПОУ - 08029701, AT «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, р/р 26008000013449) суд зазначає наступне.

Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема в постанові від 16.09.2015 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ; в постанові від 31.05.2016 у справі за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №826/17403/14 (ЄДРСР №54438185), від 01.03.2016 у справі №826/4860/13-а (ЄДРСР №56580861) та від 12.07.2016 у справі №826/21824/15 (ЄДРСР №58986607).

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно з правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в зазначених вище постановах, способом захисту права платника ПДВ на відшкодування за рахунок бюджетних коштів суми надмірно сплаченого податку є зобов'язання контролюючого органу виконати встановлений правовими нормами обов'язок прийняти висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, та направити такий висновок до органу державної казначейської служби.

Відтак дана позовна вимога до задоволення не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою та другою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено протиправну бездіяльність відповідача1, а відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття постанови якою визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС у ненадані висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» та зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор».

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина третя статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені судові витрати під час судового розгляду справи у загальному розмірі 3 200,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №8523 від 13.09.2017.

Водночас, враховуючи часткове задоволення позовних, пропорційно розміру задоволення останніх сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу, становить 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 2,11,17,71,94,128,158,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС у ненадані висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за період: січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор».

Зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 16 836 679,40 грн. по деклараціях за січень, березень, квітень 2015 року Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор».

Присудити на користь державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 08029701) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір в сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 жовтня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський