Ухвала суду № 69389374, 02.10.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 жовтня 2017 року м. Київ № К/800/31697/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України відносно не прийняття порядку і умов реалізації Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 13 січня 2005 року №2344-IV в частині одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва; зобов'язано Кабінет Міністрів України вчинити дії з реалізації положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 13 січня 2005 року №2344-IV в частині розроблення Порядку одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва.

У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів недостатнього часу для його сплати.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду прийнято у відкритому судовому засіданні 22 серпня 2017 року. Строк на оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 12 вересня 2017 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 18 вересня 2017 року.

Отримання копії судового рішення 29 серпня 2017 року, про що відповідач зазначає в касаційній скарзі, не свідчить про поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ухвалу апеляційного суду постановлено у відкритому судовому засіданні, а тому строк її оскарження пов'язаний лише з датою проголошення судового рішення, а на поважність причин пропуску цього строку впливає дотримання апеляційним судом вимог статті 167 КАС України щодо направлення сторонам копії судового рішення.

Окрім того, до касаційної скарги долучено супровідний лист апеляційного суду від 23 серпня 2017 року про надсилання копії ухвали цього суду на адресу сторін у справі, тобто у межах строку визначеного статтею 167 КАС України. Доказів іншого відповідачем не надано.

Отже, відповідач пропустив строк касаційного оскарження та не звернувся із заявою про його поновлення та не надав докази поважності пропуску цього строку.

Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, зі змінами згідно із Законом України від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимоги немайнового характеру, що становило 640 грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 768 грн (640 грн х 120%).

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Наведені в клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан Кабінету Міністрів України, за якого він позбавлений можливості сплатити 768 грн судового збору протягом тривалого часу і не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити Кабінету Міністрів України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

3. Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для сплати 768 грн судового збору, подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, надавши відповідні докази.

4. Роз'яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання неповажними підстав для його поновлення суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного оскарження, в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині ненадання конверту суду апеляційної інстанції і несплати судового збору - повертає касаційну скаргу особі, яка її подала.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак