Рішення № 6938920, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/166 17.11.09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»

Про визнання договору недійсним

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача не зявились

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки №2437 від 03.09.08р.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №2437, відповідно до якого Відповідач зобовязався поставити, а Позивач прийняти та оплатити обладнання.

Вказаний договір є недійсним з наступних підстав. У спірному договорі не міститься чіткої вказівки відносно строку його дії, положення п.4.2., 4.3. спірного договору суперечать нормам ст.549 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, реалізація прав Позивача ставиться в залежність від позиції Відповідача, що порушує норми Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач заперечив проти задоволення позову мотивуючи наступним. В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області розглядається справа №9/89-09 за позовом Відповідача до Позивача про стягнення з Позивача заборгованості за спірним договором. За клопотанням Позивача розгляд вказаної справи був зупинений до винесення рішення по справі №38/166 у Господарському суді м. Києва. Питання щодо визнання спірного договору недійсним у Позивача виникло лише після порушення провадження у справі №9/89-09.

Спірний договір є укладеним оскільки сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для договору поставки, та відповідає нормам чинного законодавства України.

Ухвалою від 16.04.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 19.05.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобовязано подати суду документи, вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 12.10.09р. розгляд справи був призначений на 05.11.09р. Сторін було зобов`язано подати всі витребувані даною ухвалою докази у справі.

Ухвалою від 05.11.09р. розгляд справи був відкладений на 17.11.09р. у зв`язку з неявкою сторін та неподанням Позивачем всіх витребуваних судом доказів у справі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №2437, відповідно до якого Відповідач зобовязався передати у власність, а Позивач прийняти та оплатити гусеничний екскаватор в кількості 3 штуки загальною вартістю 3900000,00 грн.

Відповідно до п.4.2. договору у випадку порушення Позивачем термінів оплати, передбачених п.3.1. даного договору, Позивач виплачує Відповідачу пеню у розмірі 5% від вартості обладнання.

Згідно з п.4.3. договору у випадку порушення Відповідачем термінів постачання обладнання, передбачених п.2.2. даного договору, Відповідач виплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від отриманої попередньої оплати за кожен день прострочення. Вказана неустойка є винятковою.

04.09.08р. на виконання умов укладеного договору Позивач передав, а відповідач прийняв два екскаватора загальною вартістю 2600000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Спір виник з причини того, що Позивач вважає спірний договір недійсним, а Відповідач проти цього заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов Позивача задоволенню підлягає частково з наступних підстав.

Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу .

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання .

Як встановлено судом, 03.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки №2437, відповідно до якого Відповідач зобовязався передати у власність, а Позивач прийняти та оплатити гусеничний екскаватор в кількості 3 штуки загальною вартістю 3900000,00 грн.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.2. договору у випадку порушення Позивачем термінів оплати, передбачених п.3.1. даного договору, Позивач виплачує Відповідачу пеню у розмірі 5% від вартості обладнання.

З наведеного вбачається, що п.4.2. спірного договору передбачає сплату пені у розмірі 5% від всієї вартості обладнання, а не від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, та одноразово, а не за кожний день прострочення виконання, як це передбачено ст.549 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, згідно з п.4.3. договору у випадку порушення Відповідачем термінів постачання обладнання, передбачених п.2.2. даного договору, Відповідач виплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від отриманої попередньої оплати за кожен день прострочення.

З наведеного вбачається, що п.4.3. спірного договору передбачає сплату пені за несвоєчасне виконання товарного зобовязання з поставки товару, а не за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, як це передбачено ст.549 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин суд вважає, що п.4.2., 4.3. спірного договору суперечать ст.549 Цивільного кодексу України, тому підлягають визнанню недійсними.

Суд вважає, що в іншій частині спірний договір не суперечить нормам чинного законодавства України, тому у цій частині позовних вимог Позивачу слід відмовити.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними п.4.2 та п.4.3. договору поставки №2437 від 03 вересня 2008р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А; код 32828388) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) державне мито в сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 24 (двадцять чотири) грн. 00 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 02.12.2009р.